Гражданское право

О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с.
§4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
Порушення прав власника можуть полягати не тільки у позбавленні його володіння річчю. Як відомо, власнику крім права володіння належить ще й право користування та право розпорядження річчю. Ці права власника теж можуть бути порушені.

Можливі випадки, коли власник здійснює своє право володіння річчю, але хтось перешкоджає йому користуватися або розпоряджатися нею.

Так, у судовій практиці зустрічаються справи за позовами, які пред'являють власники будинків до осіб, які самовільно зайняли те чи інше нежиле приміщення в їхніх будинках.

У цих випадках власник продовжує володіти будинком, але йому перешкоджають користуватися якоюсь частиною будинку, а це може перешкодити власнику здійснити і право розпорядження.

Інший приклад. Судовий виконавець помилково включив в акт опису майна не тільки майно відповідача, а й майно іншого громадянина, наприклад, його сусіда. В результаті неправомірних дій судового виконавця власник помилково описаного майна позбавляється можливості розпоряджатися цим майном, хоча продовжує ним володіти та користуватися (зрозуміло, шо йдеться про випадки, коли майно не було при цьому вилучене з володіння власника).

Коли хтось чинить перешкоди власнику у користуванні або розпорядженні річчю, власник може вимагати усунення порушень його права. Це право власника передбачене у ст.48 За-331

кону України «Про власність». Відповідно до ст.48 власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

У наведених випадках власник може звернутися до суду за позовом про усунення порушень його прав. Цей позов називається негаторним.

Зрозуміло, що дії, якими порушується право власника, повинні бути протиправними, інакше немає підстав для нега-торного позову. Так, коли власник за договором житлового найму передасть комусь приміщення для проживання у власному будинку, то хоч це і перешкоджатиме йому самому користуватися цим приміщенням, але він не може вимагати усунення таких «перешкод» у користуванні будинком, бо дії наймача, що користується приміщенням, є правомірним.

Витрати, пов'язані з усуненням порушень прав власника, несе порушник.

Захист права власності здійснюється й у випадках, коли позов про витребування майна з чужого незаконного володіння або про усунення перешкод у розпорядженні чи користуванні майном пред'являється не безпосередньо власником, а особою, яка володіє майном в силу закону або договору з власником майна (наприклад, договору майнового найму, договору підряду, договору схову тощо).

Так, коли річ викрадена у наймача і останній витребує її з чужого незаконного володіння, пред'явивши відповідний позов, цим самим він захистить не тільки свої права (права якийсь час володіти і користуватись річчю), а й права власника, оскільки у наймача з'явиться можливість виконати свої обов'язки перед наймодав-цем (власником) — повернути майно, яке цому було надане у тимчасове користування.

На ці позови (пред'явлені законними володільцями чужого майна — наймачами, підрядниками, охоронцями тощо) поширюються розглянуті вище норми, що містяться у ст.145-148 ЦК України.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  2. §4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння - Гражданское право
  3. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  4. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  5. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  6. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  7. § 1. Поняття відповідальності в господарському праві - Хозяйственное право
  8. §2. Елементи цивільно-правових відносин - Гражданское право
  9. §3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб - Гражданское право
  10. §3. Здійснення громадянами права приватної власності - Гражданское право
  11. § 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення - Гражданское право
  12. § 2. Право власності в об´єктивному та суб´єктивному розумінні. Зміст права власності як суб´єктивного цивільного права - Гражданское право
  13. § 1. Поняття і способи захисту права власності - Гражданское право
  14. § 2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) - Гражданское право
  15. § 3. Захист права власності від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння (негаторний позов) - Гражданское право
  16. § 5. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, не передбачені кримінальним законом - Уголовное право
  17. § 3. Злочин і покарання за кримінальним правом іноземних дерхав - Уголовное право
  18. § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин - Гражданский процесс
  19. § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці - Трудовое право
  20. § 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини - Трудовое право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    4. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000