Гражданское право

22

ного визначення випливає, що сучасна цивілістична наука — це наука про сучасне цивільне право. Її предметом є: а) норми цивільного права; б) суспільні відносини, які становлять предмет цивільно-правового регулювання; в) цивільні правовідносини; г) юридичні факти; д) судова, арбітражна, адмінісратив-на практика застосування цивільно-правових норм. Тепер розглянемо кожен з елементів предмета науки цивільного права.

1.Норми сучасного цивільного права. В цивілістичних творах головна увага приділяється застосуванню суті цивільно-правових норм. Особливо це стосується коментарів. Так, після проведення другої кодифікації радянського цивільного законодавства опубліковано науково-практичні коментарі цивільного законодавства.

Цивільно-правові норми аналізуються і в навчальній літературі (підручниках, навчальних посібниках).

2.Суспільні відносини, які становлять предмет цивільно-правового регулювання, розглянуто у багатотомному курсі «Советское гражданское право», інших підручниках, посібниках і монографіях.'

Вивчення "їх має важливе значення, оскільки економічний зміст і ознаки таких відносин обумовлюють особливості їх цивільно-правового регулювання.

3.Цивільні правовідносини — юридична форма суспільних відносин, що регулюються цивільним правом.

Багато уваги в цивілістичній літературі приділяється окремим елементам цивільно-правових відносин: суб'єктам, об'єктам, суб'єктивним правам і обов'язкам.

4. Юридичні факти є підставами виникнення, зміни і припинення цивільних прав і обов'язків. Їх особливості в цивільному праві характеризують метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Специфіці юридичних фактів в цивільному праві присвячено роботи О.О.Красавчикова та інших вчених-правознавців.

Найпоширенішими юридичними фактами у цивільному праві є угоди, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення

'Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права.—М., 1963; Малеин М.С. Гражданский закон и права личности в СССР.— М., 1981; Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений.—М.,1988.

2Xалфина Л.А. Общее учение о правоотношении.—М.,] 974.

23

наукових праць, творів літератури і мистецтва, заподіяння шкоди, події. У цивільно-правовій літературі досліджуються зазначені юридичні факти, а також відповідні права і обов'язки, що породжуються ними.'

5.Судова, арбітражна, адміністративна практика застосування цивільно-правових норм давно привертає увагу вчених-цивілістів. Її вивчення дає можливість виявити недоліки, недосконалості цивільно-правових норм, їх невідповідність об'єктивним потребам розвитку суспільства.

В багатьох цивілістичних роботах аналізується і узагальнюється відповідна практика застосування цивільного законодавства.

Сучасна наука цивільного права спирається на діалектико-матеріалістичний метод дослідження цивільно-правових інститутів, застосовує також категорії діалектики: форма і зміст, суть і явище, причина і наслідок, дійсність і можливість, структура і елемент, субстрат, необхідність і випадковість, свобода волі тощо. Так, одна з теорій юридичної особи розкриває її суть за допомогою категорій субстрату. Автори цієї теорії доводять, що субстратом юридичної особи є колектив трудящих. В радянських теоріях причинного зв'язку використані такі категорії діалектичеого матеріалізму, як необхідність і випадковість, дійсність і можливість, причинність. Навіть в назвах цих теорій знайшло своє відображення використання певних філософських категорій. Йдеться про теорію необхідного заподіяння і теорію конкретно-можливого і дійсного причинного зв'язку .Теорія цивільної вини обґрунтовується з позицій таких категорій діалектичного матеріалізму, як свобода волі і необхідність. Використання при дослідженні цивільно-правових норм, інститутів законів і карегорій діалектичного матеріалізму дає можливість зв'язувати їх суть і соціальне призначення, закономірності і форми існування, розвитку. Це, в свою чергу, дає підстави прогнозувати їх дальший розвиток, запропонувати певні практичні рекомендації.

Діалектико-матеріалістичний метод як загальнонауковий не виключає використання конкретних методів, що називаються

'Субъекты гражданского права//Под ред. С. Н. Братуся.—М., 1984;

Шахматов В. П. Составы противоправных сделок.—Томск, 1967; Савельева И. В. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества.—М.,1986; Белякова А.М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда.—М.,1986.

24

приватно-науковими. Галузеві юридичні науки, в тому числі сучасна наука цивільного права, керуючись законами і категоріями діалектики та враховуючи особливості юридичних явиш, що досліджуються, формують ті чи інші методи, які найбільше відповідають потребам цих наук. У науці цивільного права використовуються такі приватно-наукові методи:

формально-логічний, порівняльний, системно-структурний, конкретно-соціологічний тощо.

Формально-логічний метод побудовано на використанні правил формальної логіки і мови (граматики та морфології).

Порівняльний метод широко застосовується в науці цивільного права, сприяючи правильному розумінню і застосуванню аналогічних норм та інститутів у суверенних державах, виявленню прогалин і недоліків цивільного законодавства, його вдосконаленню і уніфікації.

Наприклад, порівняльний аналіз регулювання договору довічного утримання за ЦК України і за ЦК РФ дає можливість зробити висновок, що зазначений договір більш вдало регулює саме українське законодавство. Інший приклад, порівнюючи цивільно-правові норми про юридичні наслідки обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, за ЦК України і ЦК Білорусії, видно, що білоруське законодавство більш гнучко регламентує зазначене питання.

Необхідність системно-структурного методу обумовлена тим, що юридичні явища характеризуються двобічною структурною організацією. Так, інститут цивільної відповідальності має свою внутрішню структуру (елементи, зв'язок між ними), одночасно він є елементом суперструктури — системи цивільного права. Саме системно-структурний метод застосовується в ряді цивілістичних праць при дослідженні важливих цивільно-правових категорій. В цивілістичній літературі правова відповідальність (у тому числі й цивільно-правова) розглядається як система, що існує серед інших систем, зв'язаних із суспільними процесами. До елементів відповідальності як системи належать: а) санкція правової норми; б) правопору-

25

шення (протиправна дія); в) суб'єкт відповідальності; г) міра відповідальності; д) правовідношення відповідальності.

Системно-структурний метод дослідження відкриває можливості для всебічного й глибокого з'ясування юридичної природи цивільно-правових понять і категорій. При його використанні важливого значення набувають функціональні характеристики елементів структури. Тому інакше цей метод називається структурно-функціональним. Наприклад, структурно-функціональний аналіз є корисним при дослідженні елементів системи цивільного права, цивільно-правових відносин, різних механізмів цивільно-правового регулювання суспільних відносин, системи зобов'язань, цивільно-правових санкцій тощо. В науці цивільного права також використовуються методи комплексного і конкретно-соціологічного дослідження.