Гражданское право

На
відміну від державного підприємства саме цей колектив здійснює повноваження власника, оскільки управління орендним підприємством здійснюється відповідно до його статуту на підставі принципу самоуправління, широкої демократії, гласності, участі кожного члена колективу у вирішенні всіх питань його діяльності.

Об'єктом власності орендного підприємства (орендаря) відповідно до ст.23 Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій» є доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, а також набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

До об'єктів належать також поліпшення, що можуть бути відділені без пошкодження орендованого майна, якщо інше не зумовлено договором оренди.

Щодо поліпшень, які не можуть бути відділені без пошкоджень майна, то їх доля вирішується відповідно до того, чи був дозвіл на їх здійснення з боку власника, яким і за умов оренди залишається орендодавець. Якщо власник дав свій дозвіл і поліпшення зроблені за рахунок власних коштів орендаря, то після припинення договору оренди він має право на компен-

1 Алексеев С. С. Собственность — право — социализм. М., 1989.—С. 78. 262

саиію вартості цих поліпшень. За інших умов орендар такого права не набуває.

Зміст права власності орендного підприємства полягає у тому, що його колектив має право продавати, обмінювати, надавати у тимчасове користування безоплатно або за гроші матеріальні цінності, тобто здійснювати право володіння, використання і розпорядження не тільки майном, що є його власністю, а й має певні правомочності щодо орендованого майна. Але орендар не повинен допускати зменшення виробничо-економічного потенціалу (вартості) підприємства і порушувати інші умови договору оренди.

Орендне підприємство може самостійно вносити зміни до складу орендованого майна, проводити реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, якщо це збільшує його вартість і не суперечить договору оренди.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій» орендар має право викупити орендоване майно, відповідно до чинного законодавства з питань приватизації.

Після викупу за рішенням колективу орендарів орендне підприємство може бути перетворене на колективне підприємство, кооператив, акціонерне товариство або інший вид підприємства, яке засноване на колективній власності.

Власність колективного підприємства також є новою формою власності, яка характеризується насамперед тим, що все майно належить трудовому колективу підприємтсва.

Закон України про власність (ст.21) встановлює, що власність колективного підприємства виникає у разі переходу всього майна державного підприємства у власність трудового колективу, викупу орендного майна або придбання майна іншими способами, передбаченими законом.

У власності колективу перебувають основні й оборотні фонди і вироблена ним продукція, доходи від діяльності підприємства, а також інше майно, яке забезпечує самостійну господарську діяльність і розвиток колективного підприємства. Все це майно є спільним надбанням його колективу.

Власність колективного підприємства відрізняється від власності орендного підприємства, оскільки при оренді колектив має право власності лише на вироблену продукцію і доходи від й реалізації, а колективне підприємство є власником усього майна.

Саме виходячи з таких позицій, власність орендного підприємства можна розглядати як етап розвитку суспільної власності, який веде до створення колективного підприєм-

2б?

ства. Закон України про власність (п.2 ст.23) передбачає, що у майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. До цього вкладу включаються сума вкладу працівника у майні державного або орендного підприємства, на базі якого створено колективне підприємство, а також вклад працівника у приріст майна підприємства після його утворення.

Розмір вкладу працівника у приріст майна визначається, виходячи з його трудової участі у діяльності підприємства. На цей вклад нараховуються проценти у розмірі, який встановлюється трудовим колективом, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.

Суд єктом права власності колективного підприємства є трудовий колектив. Аналіз наведеної ст.24 Закону України про власність дає підстави дійти висновку, що власність колективного підприємства — це спільна часткова власність, і кожний член колективного підприємства є співвласником цього майна.

Саме тому, якщо працівник припинив трупові відносини з підприємством, йому сплачується вартість його вкладу. Такий же порядок встановлено і на випадок смерті працівника — вартість вкладу передається його спадкоємцям.

При ліквідації колективного підприємства вартість вкладу сплачується працівникам (або 'їхнім спадкоємцям) з майна, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами підприємства.

Отже, створюються можливості для розвитку колективної власності за рахунок особистої заінтересованості кожного працівника-співвласника у наслідках своєї праці.

Об 'єкт права власності колективного підприємства — це основні й оборотні фонди, вироблена продукція, доходи від господарської діяльності та інше майно, шо має підприємство на законних підставах.

Зміст суб'єктивного права власності полягає у тому, що володіння, користування і розпорядження належним майном здійснюється колективом цього підприємства у цілому. Всі працівники колективного підприємства беруть участь в управлінні колективним майном, розподілі доходів. Частка (вклад) робітника колективного підприємства перебуває у прямій залежності від результатів господарювання підприємства, його прибутків і збитків і ніякими максимальними чи мінімальними розмірами не обмежена. Ііе правило спрямовано на те, що робітники колективних Підприємств були більш заінтересованими в ефективній праці, належній реалізації права власності підприємства.

На відміну від державного підприємства саме цей колектив здійснює повноваження власника, оскільки управління орендним підприємством здійснюється відповідно до його статуту на підставі принципу самоуправління, широкої демократії, гласності, участі кожного члена колективу у вирішенні всіх питань його діяльності.

Об'єктом власності орендного підприємства (орендаря) відповідно до ст.23 Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій» є доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, а також набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

До об'єктів належать також поліпшення, що можуть бути відділені без пошкодження орендованого майна, якщо інше не зумовлено договором оренди.

Щодо поліпшень, які не можуть бути відділені без пошкоджень майна, то їх доля вирішується відповідно до того, чи був дозвіл на їх здійснення з боку власника, яким і за умов оренди залишається орендодавець. Якщо власник дав свій дозвіл і поліпшення зроблені за рахунок власних коштів орендаря, то після припинення договору оренди він має право на компен-

1 Алексеев С. С. Собственность — право — социализм. М., 1989.—С. 78. 262

саиію вартості цих поліпшень. За інших умов орендар такого права не набуває.

Зміст права власності орендного підприємства полягає у тому, що його колектив має право продавати, обмінювати, надавати у тимчасове користування безоплатно або за гроші матеріальні цінності, тобто здійснювати право володіння, використання і розпорядження не тільки майном, що є його власністю, а й має певні правомочності щодо орендованого майна. Але орендар не повинен допускати зменшення виробничо-економічного потенціалу (вартості) підприємства і порушувати інші умови договору оренди.

Орендне підприємство може самостійно вносити зміни до складу орендованого майна, проводити реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, якщо це збільшує його вартість і не суперечить договору оренди.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій» орендар має право викупити орендоване майно, відповідно до чинного законодавства з питань приватизації.

Після викупу за рішенням колективу орендарів орендне підприємство може бути перетворене на колективне підприємство, кооператив, акціонерне товариство або інший вид підприємства, яке засноване на колективній власності.

Власність колективного підприємства також є новою формою власності, яка характеризується насамперед тим, що все майно належить трудовому колективу підприємтсва.

Закон України про власність (ст.21) встановлює, що власність колективного підприємства виникає у разі переходу всього майна державного підприємства у власність трудового колективу, викупу орендного майна або придбання майна іншими способами, передбаченими законом.

У власності колективу перебувають основні й оборотні фонди і вироблена ним продукція, доходи від діяльності підприємства, а також інше майно, яке забезпечує самостійну господарську діяльність і розвиток колективного підприємства. Все це майно є спільним надбанням його колективу.

Власність колективного підприємства відрізняється від власності орендного підприємства, оскільки при оренді колектив має право власності лише на вироблену продукцію і доходи від й реалізації, а колективне підприємство є власником усього майна.

Саме виходячи з таких позицій, власність орендного підприємства можна розглядати як етап розвитку суспільної власності, який веде до створення колективного підприєм-

2б?

ства. Закон України про власність (п.2 ст.23) передбачає, що у майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. До цього вкладу включаються сума вкладу працівника у майні державного або орендного підприємства, на базі якого створено колективне підприємство, а також вклад працівника у приріст майна підприємства після його утворення.

Розмір вкладу працівника у приріст майна визначається, виходячи з його трудової участі у діяльності підприємства. На цей вклад нараховуються проценти у розмірі, який встановлюється трудовим колективом, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.

Суд єктом права власності колективного підприємства є трудовий колектив. Аналіз наведеної ст.24 Закону України про власність дає підстави дійти висновку, що власність колективного підприємства — це спільна часткова власність, і кожний член колективного підприємства є співвласником цього майна.

Саме тому, якщо працівник припинив трупові відносини з підприємством, йому сплачується вартість його вкладу. Такий же порядок встановлено і на випадок смерті працівника — вартість вкладу передається його спадкоємцям.

При ліквідації колективного підприємства вартість вкладу сплачується працівникам (або 'їхнім спадкоємцям) з майна, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами підприємства.

Отже, створюються можливості для розвитку колективної власності за рахунок особистої заінтересованості кожного працівника-співвласника у наслідках своєї праці.

Об 'єкт права власності колективного підприємства — це основні й оборотні фонди, вироблена продукція, доходи від господарської діяльності та інше майно, шо має підприємство на законних підставах.

Зміст суб'єктивного права власності полягає у тому, що володіння, користування і розпорядження належним майном здійснюється колективом цього підприємства у цілому. Всі працівники колективного підприємства беруть участь в управлінні колективним майном, розподілі доходів. Частка (вклад) робітника колективного підприємства перебуває у прямій залежності від результатів господарювання підприємства, його прибутків і збитків і ніякими максимальними чи мінімальними розмірами не обмежена. Ііе правило спрямовано на те, що робітники колективних Підприємств були більш заінтересованими в ефективній праці, належній реалізації права власності підприємства.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  2. §1. Власність орендних і колективних підприємств - Гражданское право
  3. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  4. 2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна - Хозяйственное право
  5. Нормативні акти - Хозяйственное право
  6. § 2. Організаційно-правові форми підприємств - Хозяйственное право
  7. § 3. Право колективної власності - Хозяйственное право
  8. § 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію - Хозяйственное право
  9. § 5. Способи приватизації - Хозяйственное право
  10. §2. Предмет, метод і функції цивільного права - Гражданское право
  11. §3. Форми власності - Гражданское право
  12. §2, Власність кооперативів - Гражданское право
  13. § 2. Суб´єкти права власності юридичних осіб - Гражданское право
  14. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с. - Трудовое право
  15. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
  16. § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права - Трудовое право
  17. § 7. Диференціація трудового законодавства України - Трудовое право
  18. § 1. Поняття суб´єкта трудового права України - Трудовое право
  19. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  20. § 3. Власник або уповноважений ним орган як суб´єкт трудового права України - Трудовое право

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    4. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000