Гражданское право

Економічною передумовою виступу у цивільно-правовому обігу Української держави є не все майно, а лише та його частина, яка не розподілена між державними юридичними особами або не є власністю інших державних та адміністративно-територіальних утворень.

Завдання встановлення матеріальної основи (субстрату) Української держави передбачає необхідність визначити конк-

104

ретний склад її майнових фондів, що не розподілені між державними організаціями. До них повинні бути віднесені перш за все бюджетні кошти (державний бюджет). До нерозподілених фондів України входять також інші матеріальні цінності.

Грошова форма не є необхідною умовою включення майна до складу фонду України. Наприклад, конфісковане, реквізоване, визнане безхазяйним чи безгосподарно утримуване майно надходить до тієї частини фонду України, яка не розподілена між юридичними особами. Його наступна реалізація певною ланкою фінансової системи здійснюється від імені Української держави.

Українська держава як суб'єкт цивільного права, що має відокремлене від інших суб'єктів майно, несе також самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави (ст.ЗЗ ЦК України).

Держава як суб'єкт цивільного права володіє праводієздат-ністю. Але на відміну від праводієздатності юридичних осіб правосуб'єктність держави має універсальний характер. Держава як носій політичної влади сама за допомогою закону встановлює межі своєї участі у цивільних правовідносинах. Але це не означає, що правосуб'єктність держави носить безмежний характер. Держава може мати лише такі права і обов'язки, які дозволяє закон. Наприклад, вона не має права користуватися товарним знаком.

Держава реалізує правосуб'єктність через систему своїх органів, тому що поза їхньою діяльністю вона діяти не може.

Від імені держави можуть виступати не тільки вказані, а й інші передбачені законом юридичні особи, наприклад Ощадний банк, який є госпрозрахунковою організацією.

Держава також виступає суб'єктом цивільного права і у випадках, коли її організації беруть участь у правовідносинах,

105

але самі не є юридичними особами (наприклад, Уряд України).

Особливістю держави як суб'єкта цивільного права у цивільних правовідносинах з «іноземним елементом» є державний імунітет. Це означає, шо без згоди держави органи, шо її представляють, не можуть притягуватися як відповідачі в іноземному суді. Без згоди держави проти них не можна виносити рішення та звертати стягнення на майно.

Особливості відповідальності держави у цивільних правовідносинах з «іноземним елементом» визначаються відповідним законом про імунітет держави та її власності.