Гражданское право
О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. |
§2. Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його померлим |
В житті можливі випадки, коли громадянин тривалий час відсутній в місці постійного проживання. Він не повідомляє про себе, а заходи по встановленню цих відомостей не дають позитивних результатів. Виникає невизначеність у правовідносинах за участю відсутнього. Якщо він живий, а відсутність сталася з незалежних від нього причин, необхідно вжити заходів по збереженню його майна, задоволенню вимоги його кредиторів тощо. В разі смерті відсутнього^ правовідносини з його участю повинні припинити свою дію. Його майно за пра- ' Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних та кримінальних справах. — К., 1993. — С. 249. ^Судова практика в цивільних і кримінальних справах (1960-1988 р.р.)//3а ред.П.А. Чеберяка.—К., 1989.-С. 7. 72 вом спадкоємства переходить до спадкоємців. Заінтересовані особи вправі заявити вимоги про це. Зазначені дії можна вчинити за допомогою двох цивільно-правових інститутів: «Визнання громадянина безвісно відсутнім» і «Оголошення громадянина померлим» (ст.ст.18-22 ЦК України). Визнання громадянина безвісно відсутнім може мати місце при встановленні певних умов: а) протягом року громадянин відсутній в місці його постійного проживання; б) протягом того ж строку в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування; в) невідомість місця перебування не можна усунути за допомогою відповідних заходів. Перебіг річного строку починається з дня одержання відомостей про відсутнього. Якщо неможливо встановити цей день, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, в якому були одержані останні відомості. Коли ж неможливо встановити місяць, в якому були одержані останні відомості про відсутнього, перебіг річного строку починається з 1 січня наступного року.Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судовому порядку. Справи про це розглядаються районним (міським) народним судом за місцем проживання заявника (ст.261 ЦПК України). Народний суддя вживає заходів для встановлення відомостей про відсутнього: виявлення родичів, співробітників, знайомих; надсилання запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ, виконкоми тощо). Суд постановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім або про відмову в задоволенні заяви про це. Які ж правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім? 1. Над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, встановлюється опіка. Опікун призначається органом опіки та піклування на підставі судового рішення. Орган опіки та піклування має право і до закінчення річного строку за заявою заінтересованих осіб призначити опікуна для охорони майна відсутнього, а також для управління цим майном (ч.2 ст.18 ЦК України). З майна, належного безвісно відсутньому, видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за законом утримувати. За рахунок цього ж майна опікун задо- 73 вольняє вимоги по сплаті боргів по різних зобов'язаннях безвісно відсутнього (ч.І ст.19 ЦК України). 2. Неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, дружина, незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не досягли 8 років, вправі вимагати призначення їм пенсії у зв'язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім (Закон України про пенсійне забезпечення). 3. Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи ЗАГСу (ст.42 КпШС України). 4. Припиняються зобов'язання, тісно зв'язані з особою безвісно відсутнього, наприклад, чинність довіреності (п.п.6,7 ст.69 ЦК України), договору доручення (п.З ст.392 ЦК України). Зазначені юридичні наслідки спрямовані на усунення невизначеності у правових відносинах за участю безвісно відсутнього громадянина. Якщо з'явиться громадянин, визнаний безвісно відсутнім, або буде виявлено його місце перебування, районний (міський) народний суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання і скасовує своє попереднє рішення (ст.20 ЦК України). Правові наслідки скасування визнання безвісно відсутнім такі: 1. Суд надсилає органу опіки та піклування копію рішення для зняття опіки над майном громадянина, який повернувся. 2. Судове рішення про скасування визнання безвісно відсутнім є юридичною підставою для припинення виплати пенсій відповідним громадянам. 3. Можливе поновлення шлюбних відносин між громадянином, який повернувся, та його дружиною шляхом нової реєстрації шлюбу, якщо шлюб було розірвано. Оголошення громадянина померлим може мати місце за таких умов: а) якщо громадянин відсутній в місці постійного проживання протягом 3 років; б) якщо протягом того ж строку в місці постійного проживання громадянина немає відомостей про місце його перебування; в) вжиті заходи для виявлення місцеперебування громадянина і одержання відомостей про нього не дали позитивних наслідків. 3-річний строк скорочується до 6 місяців, коли громадянин пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю, або є підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку. 74 Наприклад, громадянин був пасажиром залізничного поїзда, з яким сталася аварія. Серед вбитих і поранених його не виявлено. За таких обставин він може бути оголошений померлим через 6 місяців після аварії. Інший строк встановлено для військовослужбовців або інших громадян, які пропали без вісті у зв'язку з воєнними діями. Вони можуть бути оголошені померлими не раніше ніж після закінчення 2 років з дня припинення воєнних дій. Питання про оголошення громадянина померлим розглядає районний (міський) народний суд за місцем проживання заявника. Суд постановляє про оголошення громадянина померлим або про відмову в задоволенні заяви про це. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду. Суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі, якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку. Якою є юридична природа такого явища, як оголошення громадянина померлим? В основу судового рішення про оголошення громадянина померлим покладено спростовну презумпцію його смерті. Саме цим «оголошення померлим» відрізняється від смерті — певного юридичного факту, який стверджується довідкою лікувального закладу або показаннями свідків про настання смерті. Право- і дієздатність припиняються зі смертю громадянина. Оголошення ж громадянина померлим не призводить до припинення право- і дієздатності. Наприклад, громадянин, оголошений померлим, насправді виявився живим. Він учиняє угоди, має майно у власності, займається певною роботою тощо. Отже, він фактично здійснює право- і дієзатність.Разом з тим між «оголошенням померлим» і фактично померлим є спільні риси, які торкаються юридичних наслідків: а) відкриття спадщини (ст.525 ЦК України). Суд надсилає копію рішення до нотаріальної контори або органу, що виконує нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороні спадкового майна; б) як і при визнанні громадянина безвісно відсутнім, певні особи набувають право на одержання пенсій; в) припиняється шлюб (ст.37 КпШС України); суд надсилає копію рішення органові запису актів громадянського стану для реєстрації смерті громадянина; г) припиняються зобов'язання, зв'язані з особою громадянина, оголошеного померлим. 75 Такі самі юридичні наслідки виникають і при настанні смерті громадянина. Якщо з'явиться громадянин, якого оголошено померлим, або буде виявлено його місцеперебування, суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання, скасовує своє рішення про оголошення громадянина померлим. Копію такого рішення суд надсилає органові ЗАГСу для анулювання запису про смерть (ст.265 ЦПК). При цьому поновлюється не лише особисто-правовий статус громадянина, а і його майновий стан. Незалежно від часу свого з'явлення громадянин вправі зажадати повернення майна від певних осіб і держави: а) спадкоємці та інші особи зобов'язані повернути майно, що збереглося і безоплатно перейшло до них після оголошення громадянина померлим. Законодавець допускає лише одну форму поновлення майнового стану громадянина: повернення майна в натурі. Якщо спадкоємці продали спадкове майно, то виручені від реалізації гроші не повертаються йому. Навряд чи це виправдано і справедливо; б) якщо майно оголошеного померлим перейшло за правом спадкування до держави, то громадянину воно повертається як в натурі, так і у вигляді сум, виручених від його реалізації; в) особи, до яких перейшло майно за відплатними угодами, зобов'язані повернути його, якщо буде доведено, що в момент придбання майна вони знали, що громадянин, оголошений померлим, є живим; г) інші юридичні наслідки явки громадянина, оголошеного померлим: виплата пенсій відповідним особам припиняється; для поновлення шлюбних відносин необхідна нова реєстрація шлюбу. Розглянуті вище інститути «визнання громадянина безвісно відсутнім» і «оголошення громадянина померлим» не поширюються на осіб, які зникають за власним бажанням, а саме їхнє зникнення є неправомірною поведінкою. Це буває у випадках, коли громадянин ховається від суду і слідства або ухиляється від виконання сімейно-правових обов'язків: сплати аліментів тошо. |
Релевантная научная информация:
- О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
- §2. Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його померлим - Гражданское право
- § 6. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим - Гражданское право
- М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
- § 2. У ступка вимоги і переведення боргу - Гражданское право
- § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів - Гражданский процесс
- § 8. Конституційний Суд України - Правоохранительные органы
- Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
- Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини - Международное право, европейское право
- § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
- § 1. Суть і значення окремого провадження - Гражданский процесс
- § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим - Гражданский процесс
- Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
- § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
- Глава 82 Загальні положення сімейного права - Семейное право
- §2. Речі як об´єкти цивільних прав. - Гражданское право
- § 1. Речі - Гражданское право
- § 2. Довіреність - Гражданское право
- Міжнародне право: 2. Способи набуття громадянства - Международное право, европейское право
- § 5. Цивільне судочинство і його стадії - Гражданский процесс
Другие научные источники направления Гражданское право:
-
1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
4. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997
5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000