Гражданское право

О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с.
§1. Поняття та види знаків для товарів і послуг
Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. .:

Права на знаки для товарів і послуг — це сукупність правових^ норм, що регулюють суспільні відносини у процесі створення, реєстрації, використання і охорони знаків для товарів і послуг.

Знаки для товарів і послуг — це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб

404

відрізняються бід однорідних товарів і послуг інших осіб.

':

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг; ело- весні (слова й абревіатури, наприклад, Таврія, Славутич, КРАЗ); зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм на пло- | щині); об'ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі І самого виробу або його упаковки — флакони, пляшки тощо); комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів). ^

Для того, щоб позначення було визнане знаком для товарів' і послуг, його слід заявити до Держпатенту України в установленому порядку.

Вимоги до знаку для товарів і послуг у згаданому вище Законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позначень, які не можуть одержати правову охорону. Проте, певні вимоги встановлені самим Законом, або вироблені практикою.

Позначення, заявлене як знак для товарів і послуг, має бути корисним, придатним для маркування товарів і відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки.

Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим ніде у світі і тому придатним для реєстрації за кордоном. Позначення має бути корисним, бо відповідно до ст.5 Закону правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. Воно повинно певним чином індивідуалізовувати надійну конкурентоспроможність і стабільність попиту.

Знак повинен мати об'єктивне вираження, яке дозволяє маркувати ним випущені вироби й упаковку, використовувати у технічній і супровідній документації тощо без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним. Нарешті позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки, що включає благозвучність у тому числі бути милозвучним і легковимовним. Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як знак для товарів і послуг.

Основні функції знаків для товарів і послуг — це індивідуалізація вироблюваної продукції і подаваних послуг, захист їхньої якості та інших достоїнств від зазіхань, забезпечення стійкості попиту, захист інтересів сумлінних виробників, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних г товарів і послуг в умовах ринкової економіки.

-—^ Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Зокрема, не визнаються

405

знаками позначення, які зображують державні герби, прапо-| ри та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені^ або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.

Не визнаються знаками також позначення, які не мають розрізняльної здатності або є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з іншими позначеннями.

Не можуть бути визнані знаками позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажів з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  2. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  3. § 1. Поняття та види знаків для товарів і послуг - Гражданское право
  4. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  5. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  6. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  7. 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
  8. §1. Поняття та види знаків для товарів і послуг - Гражданское право
  9. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ МИТНОЇ СПРАВИ - Таможенное право
  10. М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
  11. § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці - Трудовое право
  12. Розділ 7. Держава як суб´єкт міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  13. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  14. 4.2. Адміністративний примус - Административное право
  15. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  16. 6.1. Поняття адміністративного процесу - Административное право
  17. 6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - Административное право
  18. 10.1 - Поняття підприємницької діяльності та її суб´єкти - Административное право
  19. 11.1. Поняття і система способів забезпечення законності - Административное право
  20. Глава 2. Недержавні правоохоронні організації - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Гражданское право:

    1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
    2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
    3. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
    4. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997
    5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000