Правовая деонтология

Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.
§ 2. Процес судочинства. Як працюють органи судової влади
Здійснення органами судової влади своїх функцій називають процесом судочинства. Судочинство здійснюється не в довільній формі, а у відповідності з законами: в процесі розгляду справ судді, їх представники повинні керуватися певними правовими нормами, які окреслюють їх права і обов'язки.

Норми, що регулюють поведінку учасників процесу судочинства, складають кримінально-процесуальне і цивільно-процесуальне право.

Попереднє розслідування. Для прийняття рішення суд зобов'язаний ретельно розслідувати справу.

У деяких випадках суд може це зробити безпосередньо на судовому засіданні. Однак для більшості кримінальних

293

справ законодавство вимагає попереднього розслід; -уан-ня.

Попереднім розслідуванням займаються спеціально створені для цього слідчі органи. Вони діють у складі органів внутрішніх справ, прокурагури і служби безпеки.

Слідчі у своїй діяльності керуються лише законом і не підзвітні керівникам тих підрозділів, у складі як,і вони ЛраЦЮЮТЬ.

В проиеі'і іюпереднього оозслиуванкя слідчі мс-жуть викликати і допитуойти свідків, ПцЮзрЮБс.ного у вчиненні злочину, вимагачі оцінки експе'отів стосовно вірогідності фактів. Слідчий має право обирати стосовно обвинуваченого перед6а4ені законом заходи запобіжної

ДІЇ, а Саме: ПОПЄрЄДНіі-1 ареШТ, ВЗЯТТЯ ПІДПИСКИ ПрО -іЄВИ-

їзд, особисту запоруку за обвинуваченого тієї чи іншої особи чи організації, грошову заставу.

Обвинувачений має в процесі попереднього слідства також Цілий ряд прав. Одне з найважливіших з них полягає в так званій презумпції невинуватості. Суть останньої полягає в тому, що до винесення вироку обвинувачений не вважається винним, злочинцем. Навпаки, органи слідства повинні виходити з припущення про невинуватість обвинуваченого. У випадку попереднього арешту обвинувачений з моменту його затримання має право на побачення з адвокатом. Він також має право на ознайомлення з матеріалами попереднього слідства ліс-ля його закінчення.

Попереднє розслідування обмежене в часі. Воно не може тривати більше двох місяців з моменту пред явлення обвинувачення- Тільки в окремих випадках воно може бути продовжене з санкції вищестоящого прокурора

Після закінчення попереднього слідства його матеріали передаються прокурору, який вирішує: чи перелава-ти справу до сулу чи повертати на дорозслідування

Судове розслідування. Матеріали попереднього розсліду ь^ння не вважаються підставою для винесення ви-ГЮКУ СУЛ враховуючи висновки попереднього розслідування проводить обов'язково своє судове розслідування.

Судове розслпування будується шляхом змагання між стороною, яка підтримує обвинувачення, і стороною, яка захитається.

В процесі судового розслідування обидві сторони мають рівні права. В якості обвинувача виступає прокурор. Обвинувачений має право на

244

захист в судовому процесі. Тому він може користуватися допомогою адвоката. В процесі судорого розслідування можуть також допитуватися свідки, потерпілі, з'ясовуватися точка зору експертів.

Судовий вирок і ного виконання. Після завершення судового розслідування, виступів обвинувача, захисту та надання останнього слова підсудному суд виносить рішення. яке у кримінальному законодавстві називається вироком У вироку робиться висновок про винність обвинуваченого та про міру покарання, шо призначається підсудному. Вирок виноситься у більшості випадків трьома суддями, яким доручено проводити судове розслідування. Однак відразу після проголошення вироку він не вступає в законну силу. Засуджений, а також його захисник, мають право оскаржити в касаційному порядку вирок суду Також має право опротестувати вирок прокурор. Вироки районних судів можуть бути оскаржені чи опротестовані в обласних судах, а вироки обласних судів — у Верховному Суді України. Вирок Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Суди другої інстанції можуть, розглянувши матеріали скарг і протестів, змінити вирок і пом'якшити призначене покарання, вирок може бути відмінений і справа направлена на новий розгляд. Справа також може бути припинена касаційною інстанцією, якщо для неї буде очевидним, що висновки, зроблені судом, не підтверджуються матеріалами справи.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  2. § 2. Процес судочинства. Як працюють органи судової влади - Правовая деонтология
  3. Адвокатура Німеччини - Адвокатское право
  4. М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
  5. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  6. Список використаної літератури - Теория государства и права
  7. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  8. Адвокатура Канади - Адвокатское право
  9. Адвокатура Франції - Адвокатское право
  10. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  11. Глава 2. Законодавство про правоохоронні органи. Концепція судово-правової реформи в Україні та її етапи - Правоохранительные органы
  12. Глава 1. Судова влада за концепцією розподілу влад. Правосуддя - Правоохранительные органы
  13. § 2. Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки - Экологическое право
  14. § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій - Гражданский процесс
  15. § 7. Цивільний процес в іноземних державах12 - Гражданский процесс
  16. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
  17. § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин - Гражданский процесс
  18. § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
  19. § 1. Поняття і види підсудності - Гражданский процесс
  20. § 1. Поняття та види витрат та їх значення - Гражданский процесс

Другие научные источники направления Правовая деонтология:

    1. О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко.. Юридическая деонтология: [Учебник]. 1999