Правовая деонтология

Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.
§ 2. Віктимологічні аспекти самозахисту
Як відомо, що слово «віктимологія» — латинського походження, воно означає «вчення про жертву», тобто про потерпшого. Суть полягає в тому, що часто потерпілий не усвідомлює своєї вини у скоєному проти нього злочині.

228

Не володіючи інформацією певного характеру, він потрапляє у розряд удаваного потерпілого. Особливо це часто буває, коли поведінка потерпілого є неправомірною. Вона може бути й правомірною, але злочинцеві вона здалася небажаною, грубою, тому і викликає відповідну зворотну реакцію. Неконтрольовані дії потерпілого часто провокують скоєння злочину в певних умовах.

Потерпілий може впливати на розвиток подій одноразовою дією або протягом тривалого часу. Це залежить від особистих контактів, частоти зустрічей, способів та умов життя. Також пробачення потерпшими неодноразових дрібних протиправних дій злочинцю призводить до того, що останній відчуває свою силу і владу, тому починає нахабніти і диктувати свої умови

Працівники правоохоронних оргаів повинні доводити, що найбільшим злом для потерпілого є його легковажність щодо власної безпеки, честі та гідності. Особливо це стосується поведінки в побуті, особистому житті, зв'язків та стосунків з іншими людьми. У цих випадках контакти ще не набирають кримінального характеру. Але слід враховувати, що злочинне посягання відбувається саме на завершальному етапі розвитку відносин осіб. І легковажність майбутнього потерпілого не дає можливості оцінити той проміжок часу, протягом якого відбувається формування злочинного посягання. Інколи потерпший, не розуміючи змісту такого зв'язку, своїми діями допомагає іншій особі здійснити злочинні наміри. Але часто буває так, що майбутній потерпший відчуває чи дізнається про злочинне посягання на себе або відчуває злочинну сутність минулих зв'язків. Вийти із такого становища буває досить важко, що призводить до так званого віктимологічного ризику.

Важливим чинником для потерпілого є його характер, особисті моральні якості. Найчастіше потерпілими стають особи скандальні, нестримані, з різними вадами, вразливі, грубі, егоїстичні, скупі, нахабні, аморальні тощо. Вони своєю поведінкою нагнітають обстановку. Особливо це спостерігається при хуліганських діях, вбивствах із хуліганських мотивів тощо.

Звичайно, при виборі жертви злочинці часто вдаються до шантажу, погроз, використовують різні нікому не відомі компрометуючі матеріали тощо. Нерідко злочинець шукає жертву серед таких осіб, які через певні причини бояться заявити про скоєний злочин правоохоронним ор-

229

ганам. Звідси випливає значна латентність таких посягань.

Отже. особа потерпілого привертає до себе увагу в питаннях самозахисту. Кожен громадянин, дізнавшись більш-менш повно про особу потерпілого, здатний побачити і свої недоліки, які можуть бути вигідними зло'.нн иеві Тоі в інформаційній кульгурі юриста віктимоло'тч-нин аспект у самозаисті має надзвичайно велике значення.

Існує нагальна потреба в ознайомленні громадян з основами самозахисту: необхідною обороною, крайньою необхідністю і затриманням злочинця Ці правові категорії мають першочергове значення, а Їх застосування надає певним обставинах! правомірного характеру.

Також громадяни слабо поінформовані у виборі шляхів, форм та методів самозахисту. Зокрема, інколи вдаються до такої форми самозахисту, як застосування мисливської зброї та газових пістолетів, що регламентується чинним законодавством. На практиці ми нерідко зустрічаємося з випадками незаконного володіння холодною зброєю Тут важливо ознайомити громадян шо не всі предмети (наприклад, ножі) належать до категорії холодної зброї. Для неї характерні певні ознаки, зокрема такі: гострість, міцність та зручність застосування. Про віднесення окремих предметів (ножа, кастета, надолонника та ін.) до холодної зброї висновки дає спеціальна експертиза.

Тобто інформаційна діяльність юриста в питаннях поширення знань щодо самозахисту є важливою умовою життєдіяльності громадян. Цінною інформацією для населення є деякі практичні поради щодо збереження свого життя, здоров'я, майна, для захисту своєї честі та гідності. особливо це стосується крадіжок особистого майна, пограбування, зґвалтування, шахрайства, шантажу, хуліганства та інших видів злочинів.

Так. щодо крадіжок власного майна, то найбільш поширеними є квартирні крадіжки, крадіжки автомобілів та кишенькові крадіжки. Тому населення від юристів повинно довідатись про можливі способи охорони квартири чи автомобіля, створення своєрідних бар'єрів на шляху до квартири, організацію постійного нагляду за квартирою. Не всі громадяни вбачають небезпеку квартирних крадіжок у накопиченні кореспонденції у поштовій скриньці;

відсутності ключів від квартири у кожного члена и!'ї;

сумнівному змісті оголошень, які розміщені у під'їздах;

запрошенні у квартиру незнайомих людей тощо.

230

Їчколи господарі квартири, спокусившись, ІДУТЬ на кон'-ікт,! з людьми, які пропонують дешево продати речі чи вирішити певні проблемні, питання.

Але це може бути приводом для проникнення у квартиру. Багато неприємностей таїть запрошення п'яним господарем незнайомих абі малознайомих людей додому «на каву». Особливо по-час^'шали квартирні крадіжки, коли йдеться про запрошення таких людей для інтимних стосунків.

Варто рекомендувати громадянам не афішувати свого маї-нового стану. Так, останнім часом з'явилась незліченна кількість інформації про купівлю-продаж різноманітних дорогих речей. При цьому вказується і адреса, і номери телефонів, і час, зручний для звертання, а інколи і вартість, що на руку квартирним злодіям.

Громадяни слабо обізнані із можливою поведінкою під час зустрічі зі злодієм у своїй квартирі, хоча з цього приводу є ряд рекомендацій.

Нерідко мешканці мало уваги приділяють підвалам, льокам, гаражам, дачам." Зберігають там багато цінних речей, коштовностей, залишають їх на тривалий час без догляду, без можливої охорони. Мало хто знає, що такі місця стають притулком для бродяг чи наркоманів, використовуються для переховування крадених речей тощо.

Цінними для населення є рекомендації щодо запобігання крадіжок особистих речей на робочому місці, в гардеробах, у місцях відпочинку, в гуртожитках, готелях, у гостях тощо. Практика засвідчує, що крадіжки у кожному із таких місць мають свої особливості, про які повинен знати кожен.

Велика кількість злочинів скоюється щодо викрадення власних автомобілів, мотоциклів та велосипедів. Тому потрібно рекомендувати власникам вдатися до кількох захисних варіантів. Тут важливо переконати громадян у доцільності повідомлення в міліцію про дії незнайомих осіб біля автотранспорту, затримання їх. Особлива обережність потрібна і при купівлі автотранспорту, оскільки він може виявитися краденими і при розкритті злочину підлягає конфіскації.

Серйозне занепокоєння викликають крадіжки грошей і цінних речей так званими кишеньковими злодіями. Громадяни повинні знати сам процес здійснення кишенькових крадіжок, їх місце, час та способи. Нерідко кишенькові злодії ззовні виглядають спокійними, благородними, ввічливими тощо. Але вони дуже артистичні, майстерні та спритні особи, здатні своїми витонченими рухами прак-

231

тично на очах обікрасти людину, яка навіть цього не відчує.

У цілому надати всю конкретну інформацію громадянам неможливо. Але інформаційна культура юриста повинна знаходити свій прояв у застереженні, запобіганні крадіжкам особистого майна громадян.

Одним із тяжких видів злочинів є пограбування, небезпека якого полягає в тому, що він може перерости у розбій чи вбивство Це означає, шо громадяни не повин ні створювати таких обставин, через які скоюються пограбування чи розбійницькі напади, шо виникають у будь-який час і в будь-якому місці.

Із юридичної практики працівникам правоохоронних органів вшомо, що особисті фінансові справи громадян не повинні обговорюватись зі сторонніми людьми, оскільки інформація про це швидко поширюється. Особливо впливає на оточуючих потік інформації про покращення матеріального стану так би мовити задарма- отримання спадщини, гонорару, процентів, «навару» тощо Ці відомості швидко доводяться до вщома осіб, які виношують злочинні наміри з метою пограбування.

Населення не завжди є обережним у повідомленні про свою поїздку за кордон. Адже кожен із громадян розцінює це як один із способів поліпшення матеріального становища, тому через заздрощі та втрату пильності така людина може стати потерпілим.

Щоб дати поради щодо самозахисту вш грабежів та розбійних нападів, важливо поінформувати громадян про ті місця, де найбільша ймовірність їх скоєння. Тобто має бути інформація про найбільш криміногенні точки щодо цього виду злочину

Найчастіше грабежі скоюються під час поїздки за кордон чи повернення із-за кордону на власному автомобілі. І туди, і назад громадяни їдуть із товаром, із валютою У дорозі трапляються різні випадки, зупинки транспорту, випадкові попутчики та ін , що дає нагоду для пограбування Те саме стосується знайомства з людьми під час черги на кордоні, де постійно перебувають бажаючі легкої наживи.

У правоохоронних органах достатньо інформації про грабежі пасажирами, яких власник автомобіля вирішив підвезти Це, як правило молоді люди, що вимагають поїздки за місто з прихованою метою заволодіти автомобілем. Тут безпечності мало, навіть якщо автомобіль зупи няє молода дівчина

232

Буває и навпаки, коли водії таксі, особливо приватного сл\і грабують своіх пасажирів. Зокрема, це стосується цкііх исць. як вокзали, аеропорти, великі "автовокзали та

Громадяни повинні знати, що особливо небезпечними (т^ють прогулянки наодинці у пізній вечірній час, неос-рітіеними місцями, парками. віл до підземних переходів, іетро, .нфтів. Часто там гуртуються п яниці. наркомани та інші особи, що в будь-який час готові скоїти злочин.

Громадяни повинні знати, що пограбування і розбійні напали рідко виникають стихійно Це здебільшого — наперед запланований і добре продуманий злочин, до якого кваліфіковані грабіжники ретельно готуються. Цьому сприяють і різні зарубіжні кінофільми, бойовики, детективна література тощо.

Серйозні інформаційні бар'єри потрібні жінкам, щоб це стати жертвами зґвалтування Жінки повинні отримати від юристів максимум інформації про різні випадки, які трапляються у кримінальній практиці.

Перш за все, кожна жінка повинна досконало володіти інтуїцією щодо чоловіків і не сприяти їх збудженню. Зокрема, це стосується самого одягу жінки, який дає можливість оголоти частини тіла, її погляду, манер тощо. Порушують рівновагу чоловіків висловлювані жінкою жарти на інтимну тематику, що часто сприймається як натяк на готовність до інтимних стосунків. Інколи жінки свідомо хочуть подобатись чоловікам, спокусити їх, але при цьому залишитись недосяжною. Проте така ситуація стає основною причиною зґвалтувань.

Жінкам слід бути дуже розважливими при отриманні різних подарунків від чоловіків, особливо це стосується парфумів, одягу, взуття Також звертання жінок із різними проханнями, життєвими проблемами до сторонніх чоловіків утворюють певну залежність, яка може закінчитись вимогою «розплати»

Юристи повинні наголошувати, шо часто трапляються випадки, коли жінка охоче погоджується виїхати з чужим чоловіком на природу для відпочинку. Хоч не було жодних натяків на близькість, проте це дає підстави для чоловіка готувати замах на гідність запрошеної

Часто готують пастки для жінок керівники, особливо коли потрібно зменшити службові вимоги перевіряючих із вищих інстанцій Суть полягає в тому що жінку використовують як своєрідний «хабар» для перевіряючих Таку пастку може організувати і «вірна» подруга, яка запрошує

233

до свого знайомого відзначити певну подію. Запрошена жінка не підозрює, шо вона повинна стати предметом розваги друга господаря. Зробити крок назад у такому випадку буває досить важко, а інколи й неможливо.

Доцільно поширювати інформацію про роль алкогольного сп'яніння у зґвалтуванні. У такому стані вільно висловлюються різні дутики, рухи стають енергійними, дії відчайдушними, а контроль зникає. Також небезпечними є інші стани жінки, наприклад розпач чи горе, що стає причиною втрати володіння собою.

У даний час існує широка інформація служби знайомств. Жінки повідомляють відомості про свою зовнішність, добрі риси характеру, вік. наявність окремої квартири тощо. Така необачність призводить до сумнозвісних випадків.

Зґвалтування жінок має й інший бік, коли жінки провокують до цього. Зокрема, це поява жінки у безлюдних, часто неосвітлених місцях, на горищах, у підвалах, у лісопарках, на пустирищах тощо. Тут до одинокої жінки можуть приставати чоловіки, тому потрібно знати ряд прийомів самозахисту.

Часті випадки зґвалтування трапляються, коли жінка зупиняє попутний автомобіль, або коли сама за кермом запрошує пасажирів чи просить зробити дрібний ремонт автомобіля в дорозі. Це відомі прийоми заволодіння жінкою.

Особливо багато інформації потрібно надавати неповнолітній дівчині та її батькам. Дітей потрібно всіляко оберігати від такого тяжкого наслідку. Вони мусять про кожен свій крок чи підозріння повідомляти батькам, а батьки ніколи не повинні залишати без нагляду дівчаток. Тут треба батькам знати, що не слід карати дитину, якщо вона у зв'язку зі злочином щось зробила не так. Факти, які дитина довіряє батькам, мають використовуватись для того, щоб їй допомогти.

У свою чергу потрібно так виховувати дівчинку, щоб вона зрозуміла, що перебування тривалий час з хлопцем наодинці, особливо в під'їздах, порожній квартирі, а ще більше залишатись із ним ночувати — це велика небезпека. Негативно впливають на самотніх молодих людей різні порнографічні малюнки, сексуальні відеозаписи, «блатна» музика. Це рано чи пізно може призвести до неприємностей.

На практиці є багато випадків зґвалтування дітей членами сім'ї, рідними, знайомими, квартирантами. У такій

234

(;ііт.ііиі ^Іат" лівчинки повинна постійно контактувати з точкою. бути з нею відвертою. постаратися, щоб вона повідом .ія-іа їй найменші дрібниці, різні підозріння,

Отже. в питаннях злочинів про зґвалтування інформа-цінна ь--іьтра повинна бути особливо витонченою, делікатною. Потрібно, щоб юриста сприймали як щирого по-рл.іника. як с-іужбову особу, котра бажає застерегти від несподіванок, запобігти тяжкому злочину. Поширення інформації про зґвалтування повинно здійснюватись із збе-(х/кенням таємниці, тобто інформація має бути таємною або конфіденційною.

Працівники правоохоронних органів у сучасних умовах повинні отримувати повний тезаурус про шахрайство, іщртні ігри, вимагательство. Адже в умовах переходу до ринкової економіки у нашій державі з'явилось багато осіб, які шукають легкого заробітку нечесним шляхом. Даний період в багатьох випадках спонукає громадян до помилок і до участі в скоєнні злочину.

Сьогодні найбільш поширеним видом шахрайства є обмін валюти Зокрема, фальшиві купюри виготовляють з.ючинш на множильній апаратурі (ксероксі), а також ш.іяхом наклеювання відповідіної цифри при іншому текстовому написі. Тому не треба міняти валюту у приватних осіб.

Інколи шахрайством можуть займатись і службові особи, які працюють в «канторах». Прийнявши справжню купюру, вони повідомляють, шо вона фальшива. Для цього демонструють фальшивість спеціально приготовленої купюри на відповідному приладі. Якщо громадянин не буде мати записаного номеру купюри, то нічим не доведе свою причетність до розповсюдження фальшивої валюти.

Також поширеним видом шахрайства з валютою є продаж її у заломленому (складеному) вигляді з використанням так званої «ляльки», звертання у кульки тощо. Така інформація повинна постійно поширюватись серед населення, щоб не дати можтивість попастись у руки спритним ділкам.

Здійснюється шахрайство під час продажу фальшивих шізничних квитків, лотерейних білетів, фальшивих картин. ікон. предметів антикваріату, поношених промислових товарів тошо. Як правило ие здійснюється у багатолюдних місцях і нагнітанням ситуації поспішності. Нерідко шлхраї приходять у квартиру, щоб продати золоті та інші дорогоцінні вироби, які. як правило бувають підробленими.

235

Населення повинно бути добре поінформованим у питаннях приватизації житла через оголошення в пресі, про складання фальшивих договорів для ачаштування на роботу з певною умовою, перерахування грошей за фальшивим рахунком у банку для купівлі, наприклад, автомобіля, отримання фальшивих ордерів на квартиру, різні махінації при купівлі-продажі автомобіля на ринку та ін.

Великої шкоди в житті завдають різні ворожки, знахарі, гіпнотизери, екстрасенси. Як правило, розкрити такі злочини важко, про що повинні знати громадяни

Окремі шахраї «спеціалізуються» на одруженні. Це можуть бути як чоловіки, так і жінки з фальшивими паспортами. Під виглядом виїзду за кордон пропонують продати речі, а потім присвоюють гроші і зникають.

Частіше потрібно нагадувати громадянам, що одним із видів шахрайства є азартні ігри, серед яких — ігри в наперсток, рулетку, мильницю, карти та інші.

Такі ігри проводяться в спеціально обумовлених місцях, у поїздах, на пляжах. Здебільшого ці шахраї працюють бригадне по 5—6 чоловік, які діляться потім виграними грішми. Суть будь-якої гри полягає в справжньому запланованому обмані, на який ідуть люди

Більш жорстоким злочином на відміну від шахрайства є вимагательство. Тут злочинці своїх послуг не пропонують, а діють нахабно, відкрито, переважно погрожуючи вогнепальною чи холодною зброєю. Також вдаються до інших видів погроз: спалення квартири, машини чи гаражу; викрадення дитини чи іншого члена сім'ї тощо

Своєршним видом вимагательства є шантаж.

Вимагательство та шантаж найчастіше застосовують до посадових осіб, бізнесменів, заможних громадян. Юристи повинні інформувати громадян про різні випадких цих злочинів, рекомендувати їм не потрапляти у залежність вш злочинних структур, повідомляти про такі випадки правоохоронні органи.

Чи не найпоширенішим видом злочину є хуліганство. Громадяни в основному мають непогану інформацію про хуліганські дії окремих осіб Але працівникам правоохоронних органів слід на основі інформації, якою вони володіють, викривати причини хуліганських проявів, вказувати місця найбільш ймовірного їх скоєння, запобігати цьому

Тому громадяни повинні пам'ятати, шо їм потрібно захистити себе ви демонстрування фізичної сіни хулігана. оскільки він не хоче бути підкореним, виконувати чиюсь волю, що призводить до чинення опору 1 тут за можливос-

236

-ті не варто потрапляти в такі ситуації, при яких виявляються амбіції хулігана, вивищення свого «я», домагання мети Сл-іь-яким способом.

Причинами хуліганських дій є суперечки, реагування на зауваження, заступництво за інших, зведених рахунків, провокування громадян на грубощі. Хуліганські дії скоюють часто з причин, які не залежать віл самих громадян. Це буває тоді, коли такі особи перебувають не в «настрої» або просто «чешуться руки», коли їм не подобається щось у перехожих (одяг, мова, дії). Здебільшого хуліганські дії виникають на основі надмірно вжитого алкоголю, який збуджує нервову систему.

Отримання громадянами широкої інформації про хуліганство дасть можтивість уникати різних конфліктних ситуацій. Тобто у питаннях самозахисту громадян від хуліганських дій потрібно вибирати прості правила особистої безпеки.

Суть інформаційної культури юриста у питаннях самозахисту від злочинних посягань повинна полягати і в тому, щоб кожна людина усвідомила, що злочинці шукають задоволення своїх матеріальних і фізичних потреб. Тому, щоб захистити себе, необхідні як фізична, так і психологічна готовність до надзвичайної ситуації. В усіх випадках потрібно шанувати своє здоров'я, оскільки матеріальну чи грошову втрату можна компенсувати, а ушкоджене здоров'я чи навіть життя ніколи не вдасться повернути. Для цього слід враховувати і психологічний чинник своєї поведінки. Злочинцям легше подолати опір боязкої й нерішучої людини, аніж спокійної та впевненої в собі. Проте така впевненість повинна мати свої межі і гнучкість. У кожному конкретному випадку доцільно використовувати деонтологічні (свої власні) норми поведінки, які стосуються самого себе тільки в даній ситуації і тільки один раз. У інший час, навіть для тієї самої особи, деонтологічні норми будуть іншими. Ці норми залежать від багатьох чинників: від фізичного і психічного стану особи, її інтелекту, знань основ самооборони. місця події, кількості нападаючих і обороняючих, темпераменту, емоційного стану та багато ін.

У цілому для запобігання злочинам, захисту населення від злочинних посягань в інформаційній культурі юриста повинні відігравати першочергову роль такі два чинники:

формування у громадян поваги до права і вироблення позитивного особистого ставлення до правоохоронних органів.

Щодо першого чинника, слід зазначити, що у більшос-

237

ті населення ше не сформована необхідна законослухняність. Нинішній час характеризується певною неповагою до права. Замість того, щоб з СУСПІЛЬСТВІ панував дх права. панує правовий нігілізм, навіть беззаконня. Тому особливо зараз юристи, володіючи достатньою інформаційною культурою, повинні націлювати громадян на те. щоб не відповідати на зло злом. оскільки добро сильніше за нього і рано чи пізно справедливість візьме гор

Стосовно другого чинника, зауважимо, шо правоохоронні органи Украініі ше не користуються належним авторитетом серед населення. Це пов'язано з багатьма об'єктивними та суб'єктивними причинами. Діє із вступом нашої держави до Ради Європи зміниться структура та статус правоохоронних органів, вони відповідатимуть вимогам європейських цивілізованих держав.

Звичайно, успіх діяльності юриста у питаннях самозахисту населення залежить зокрема від одержання відповідної інформації. Зауважимо, що лише інформації в справах самозахисту населення для юриста, звичайно, недостатньо, тому закон передбачає ше й оперативно-розшукову діяльність. Однак методи цієї роботи не входять у нашу компетенцію Що стосується загальних питань одержання від населення інформації, то слш пам'ятати один із принципів інформаційної культури — етичність. Це означає, шо у справах самозахисту не повинні завдаватись моральні збитки будь-якому громадянинові, оскільки юрист володіє свободою вибору власних дій.

Тому працівники правоохоронних органів повинні націлювати громадян на те, що важливим і обов'язковим моментом у їх житті є повідомлення у відповідні інстанції про будь-який злочин чи спробу скоїти його. Адже неповідом-лений випадок — це повна перемога злочинця. При цьому не потрібно брати до уваги, що порушення дрібне, оскільки з нього виростають тяжкі злочини. Інколи у громадян проявляється у цьому пасивність, байдужість, що вигшно злочинцям У них тоді складається враження невловимих що надихає на скоєння нових злочинів

Кожне суспільство забезпечує власну безпеку Така суспільна безпека викликана певними причинами і має на меті захистити своїх громадян. Одним із складових елементів суспільної безпеки є інформаційна безпека. У даному випадку слід розрізняти інформаційну безпеку громадян та інформаційну безпеку юристів. Інформаційна безпека громадян полягає в тому, шо держава повинна подбати про те, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність членів сус-

238

пгіьства. Це стосується 'золяшї від усякого роду домислів, наспів. ворожої політики щодо суверенітету України, поширення дезінформації та фальшивих відомостей про історію українського народу тощо. Особливо негативну роль у цьому відіграють зарубіжні кінофільми, відеозаписи про аморальний спосіб життя, шо згубно діє на нашу молодь, відволікає її від участі в українському державотворчому процесі. З позицій інформаційної безпеки громадян завдання юристів полягає в тому, щоб не допустити участь населення у злочинах, застерегти від злочинних посягань, оз-наномити з методами та формами самозахисту.

Що стосується інформаційної безпеки юристів, то вона полягає в упередженні будь-якої форми фізичної, матеріальної чи моральної шкоди щодо працівників правоохоронних органів. У цьому полягає зміст соціальної захищеності юристів, яка на даний час належним чином не налагоджена. Юристи постійно працюють із злочинцями, застосовують суворі заходи покарання, що викликає незадоволення протилежної сторони. Але у побуті, в особистому житті юристи і члени їх сімей на кожному кроці вимушені вступати у різні суспільні стосунки з «ображеною» частиною людства. 1 що характерно, злочинці можуть легко отримати будь-яку інформацію про життя юриста, яку й використовують проти нього і членів його сім'ї. Така нециві-лізована інформаційна безпечність часто закінчується трагічно.

У свою чергу і юристи повинні дотримуватись своєрідних вимог інформаційної безпеки. Сюди можна віднести дипломатичний метод у спілкуванні, методику і тактику одержання різноманітної інформації (стосовно скоєного злочину), непоширення відомостей службового характеру, надійність зберігання інформації тощо. Зокрема, останнім часом все ширше впроваджується комп'ютерна техніка у правоохоронну діяльність. Проте, як відомо, інформація, шо зберігається в комп'ютері, недостатньо захищена. Так звані комп'ютерні злодії можуть скористатися «наданими» послугами. Тому є потреба подумати про доцільність зберігання тієї чи іншої інформації у комп'ютері. Негативні приклади з цього приводу є.

Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що інфор-у.шіїіна безпека повинна бути налагоджена бездоганно. Тільки спільними зусиллями можна допомагати громадянам не стати жертвою злочину.

239

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  2. § 2. Віктимологічні аспекти самозахисту - Правовая деонтология
  3. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Правовая деонтология
  4. Нормативно-правові акти - Хозяйственное право
  5. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  6. Трудовое право Учебники по праву
  7. Теория государства и права Учебники по праву
  8. Таможенное право Учебники по праву
  9. Экологическое право Учебники по праву
  10. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  11. Риторика загальна та судова: Навч. посіб. / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарькова — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с. - Риторика
  12. Трудовое право. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное.Сост. - Н. А. Бриллиантова, И. Я. Киселев, В. Г. Малов, О. В. Смирнов, И. О. Снигирева.— М.: «ПРОСПЕКТ», 1998.—448 с. - Трудовое право
  13. Тиунов. Международное гуманитарное право: Учебное пособие 1998. — 312 с. - Международное право, европейское право
  14. Міжнародне право: підручник - Международное право, европейское право
  15. Ерышев А. А. и др. Логика: Курс лекций / А. А. Ерышев, Н. П. Лукашевич, Е. Ф. Сластенко. — 3-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 2000. — 184 с - Логика
  16. § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці - Трудовое право
  17. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право
  18. § 2. Конституція України як основне джерело трудового права - Трудовое право
  19. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  20. § 1. Поняття трудового договору - Трудовое право

Другие научные источники направления Правовая деонтология:

    1. О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко.. Юридическая деонтология: [Учебник]. 1999