Правовая деонтология

Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.
§ 2. Навчальний обов'язок студента
Розгляньмо один з основних етапів формування особи юриста — навчання у вищому юридичному закладі. Тут студенти вперше знайомляться з обов'язками юриста. Глибокому усвідомленню цих обов'язків передує найперший обов'язок — навчальний. Можна також виділити і внутрішній імператив навчального обов'язку студента. Основним джерелом формування такого обов'язку є Закон України «Про освіту», а також Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Міністерством освіти України 2 червня 1993 р. № 161. Від рівня внутрішнього імперативу навчального обов'язку студента залежить якість підготовки юристів. Цьому сприяють відповідні форми організації процесу навчання.

Студентам необхідно запам'ятати, шо їхнє навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який включає всі нормативні навчальні дисципліни та частини вибіркових навчальних дисциплін.

Першочерговим обов'язком студента є відвідання

216

лекшй як основної форми проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі. Лекція дає наукові знлння з певної дисципліни. Тут розкриваються найсуттєвіші питання теми. вказується на основні напрями самостійного вивчення матеріалу, даються методичні вказівки до самостійної роботи. Студенти на лекції отримують також знання про основні напрями розвитку науки, теніки, передового досвіду і шляхи вирішення сучасних теоретичних і практичних проблем.

Окремі теоретичні положення навчальної дисципліни студенти докладно розглядають на практичних заняттях, де формується вміння і навички в організації та проведенні оперативних і технічних заходів, слідчих дій, роботи з картами та документами, технічними засобами, в роботі на тренажерах, навчальних полігонах тощо.

Практичні заняття розраховані на індивідуальне виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Важливим навчальним обов'язком студента є активна участь у семінарських заняттях, які проводять з основних, найбільш важливих тем або розділів навчальних дисциплін. На семінарському занятті студент повинен висловлювати власні думки, визначати проблеми і дис-кусійно обговорювати їх. Звичайно, цьому передує велика самостійна робота. Доповіді студентів на семінарському занятті, їх виступи відповідно оцінює викладач. Слід зауважити, що семінарські заняття — це не переказування змісту лекції, а творча, навчально-наукова самостійна робота студента. Вона має на меті перевірити, поглибити і закріпити теоретичні знання, отримані студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи, надати допомогу у самостійному оволодінні матеріалом, навчити вести полеміку і, основне — пошукову роботу. При підготовці до семінарського заняття обов'язком студента є опрацювання вказаної літератури і виконання зазначених завдань. У цілому можна сказати, що на семінарському занятті студенти повинні навчитися активно вести дискусії, вміти формулювати і обстоювати свою позицію.

Крім того, для окремих більш здібних студентів організовують у вузі індивідуальні навчальні заняття, щоб підвищити рівень їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. На цих заняттях поглиблено відпрацьовують актуальні проблеми однієї або кількох навчальних дисциплін. Здебільшого, це можуть бути заняття з наукової роботи над темами, які розкриваються у рефератах у кінці семестру. Також студент може працюва-

217

ти над однією із проблем протягом усього навчання у вузі з періодичним контролем викладача чи наукового керівника за окремим графіком

З усі навчальних дисциплін студент має право отримувати консультації. відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації можуть бути індивідуальними і груповими. Найчастіше вони мають характер «відпрацювання» пропущених тем чи виправлення оцінок, які студент отримав за незадовільну підготовку до семінарських чи практичних занять, або через погане засвоєння програмного матеріалу

Але студент зобов'язаний також виконувати і різні індивідуальні завдання з окремих дисциплін. Викладач визначає термін, дає відповідні консультації для самостійного виконання окремого завдання. Це можуть бути реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи та ін. Зауважимо, шо існує різниця між індивідуальними заняттями та індивідуальною роботою. Для першого необхідний спеціальний графік! чи розклад.

З окремих навчальних дисциплін студент зобов'язаний щорічно виконувати курсові роботи. Вони мають на меті систематизувати, поглибити, закріпити теоретичні знання та вміння студента, навчити самостійно застосовувати їх при вирішенні навчально-пізнавальних та службових завдань. Курсову роботу студенти виконують як самостійну і захищають перед спеціальною комісією. У випадку незадовільної оцінки студент повинен вдруге виконати курсову роботу або переробити попередню.

У багатьох вузах обов'язковим є виконання дипломних робіт на останньому курсі навчання. Метою дипломної роботи є систематизація, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань за спеціальністю та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань, а також розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаними з темою роботи. Дипломну роботу захищають перед державною комісією.

Навчання у вузі зобов'язує студента працювати самостійно. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Для курсантів навчальних закладів МВС України обовязкозою є самопідготовка, яку встановлюють за розпорядком дня. Студент повинен знати, що час для самостійної роботи відводиться практично на кож-

218

н навчальну ДИСЦИПЛІНУ. Це регламентується робочим, навчальним і тематичним планом, де вказані конкретні теми і практичний час для обов'язкової самостійної роботи. Щоб виробити навички самостійного пошуку додаткових джерел знань, підготовки до семінарських та практичних занять, заліків та іспитів, викладач рекомендує студентам відповідно списки наукової, фахової, монографічної і пе-р'одичної літератури. Самостійна робота може проводитись згідно зі складеним графіком. При цьому важливо запам'ятати, шо навчальний матеріал певної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, відноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Важливою формою становлення навчальних обов'язків є практична підготовка студентів.

Вона є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Це — дуже потрібний засіб поєднання теоретичного навчання з практичною діяльністю правоохоронних органів. Студенти після стажування складають звіт, який захищають перед комісією. Незадовільний відгук про стажування чи незадовільна оцінка при захисті звіту дають підстави для відрахування студента з навчального закладу.

Для перевірки виконання навчальних обов'язків студентів проводять контрольні заходи. До них належать поточний та підсумковий контроль

Поточний контроль здійснюють під час проведення практичних та семінарських занять, він має на меті перевірити рівень підготовки студента щодо виконання конкретної роботи, за шо викладач виставляє відповідні оцінки.

Підсумковий контроль складається з семестрового контролю та державної атестації студента. Семестровий контроль проводять у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни. Зокрема, диференційований залік і залік з певної дисципліни проводять виключно на підставі ое-зультатів виконаних індивідуальних завдань, а також конкретних видів робіт на практичних і семінарських заняттях. При позитивних результатах присутність студентів на цих заліках не обов'язкова.

Остаточне виконання навчальних ибов язків студентом перевіряють через державну атестацію. Державну атестацію студента проводить державна екзаменаційна комісія після

219

завершення навчання на певному освітньому рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам освітньої характеристики. Для цього студенти складають державні іспити та захищають дипломні роботи, до яких допускають тих, які виконали всі вимоги навчального плану. Державній екзаменаційній комісії подають також матеріали, шо характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи, друковані статті, документи, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Студентові, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як із 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань — оцінки «добре», склав державні іспити з оцінками «відмінно», а також «добре», проявив себе в науковій (творчій) роботі, видають документ про освіту з відзнакою.

Слід згадати і про ще одне джерело формування навчальних обов'язків студента — це Указ Президента України «Про основні напрямки реформування вищої освіти в Україні» від 12 вересня 1995 р. У ньому сказано, що вища освіта переживає нині глибоку кризу, оскільки не вистачає коштів, підручників і посібників тощо, падає рівень освіченості та загальної культури студентів. Проте виконавча влада держави докладає всіх зусиль, щоб забезпечити інтенсивне формування інтелектуального потенціалу України, здійснити добір на навчання у виші навчальні заклади талановитої та обдарованої молоді, забезпечуючи тим самим потребу в спеціалістах відповідної кваліфікації Для цього додатково ввели плату за навчання, а щоб навчання було якісним, запровадили систему ступеневої підготовки фахівців. Ці та інші заходи повинні змусити студентів формувати такий внутрішній імператив навчального обов'язку, який вщповщав би вимогам сучасності.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  2. § 2. Навчальний обов´язок студента - Правовая деонтология
  3. § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин - Трудовое право
  4. § 5. Поняття відпочинку та його види - Трудовое право
  5. § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії - Трудовое право
  6. Методологія, функції теорії держави і права. Роль цієї науки у підготовці юриста - Теория государства и права
  7. Правовий статус особи: поняття, види. Конституційне закріплення прав людини в Україні - Теория государства и права
  8. 9.2. Управління освітою - Административное право
  9. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  10. § 1. Перші декрети Радянської влади та перший Сімейний кодекс РРФСР з питань сім´ї та шлюбу, і їх значення - Семейное право
  11. Передмова - Экологическое право
  12. § 10. Особливі відшкодування шкоди при ушкодженні здоров´я і заподіянні смерті громадянинові - Гражданское право
  13. § 4. Спадкування за заповітом - Гражданское право
  14. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  15. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  16. § 2. Умови виникнення трудових правовідносин - Трудовое право
  17. § 4. Види трудового договору - Трудовое право
  18. § 6. Підстави припинення трудового договору - Трудовое право
  19. § 7. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника - Трудовое право
  20. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право

Другие научные источники направления Правовая деонтология:

    1. О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко.. Юридическая деонтология: [Учебник]. 1999