Правовая деонтология

Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.
§ 3. Засоби соціалізації юриста
Кожен суспільний процес здійснюється завдяки певним засобам. Такі засоби існують і в соціалізації юриста. Перш за все, це елементарні духовні, технічні та рекламні види засобів. Під елементарними засобами слід розуміти повсякденне спілкування юриста з різними категоріями людей, у результаті чого одержується інформація.

Ці засоби універсальні, а інколи й унікальні. Все залежить від уміння володіти інформаційною культурою. Духовні засоби соціалізації тісно пов'язані із засобами інформаційної та духовної культури. Незважаючи на те, що засоби масової інформації є джерелом соціалізації, вони ще слугують і засобами соціалізації. Дійсно, періодична преса, радіо, телебачення, кіно відіграють неоціненну роль у професійному становленні юриста. Через ці засоби соціалізації реалізується величезний потік інформації, який вкрай необхідний юристові.

Особливо в період державотворення в Україні юристові потрібно мати достовірну інформацію про історію держави і права свого народу, бути глибоко обізнаним з історичними пам'ятками держави та права. Це дасть змогу виробити принципи українського національного права, формувати у своєму оточенні національний дух права, утверджувати панування права в суспільстві.

Публікації сучасних українських правників спрямовані на пошуки витоків держави та права, на відновлення загальнолюдських цінностей у праві, на поєднання релігійних та правових норм тощо. Тому така інформація сприяє соціалізації юриста в сучасному аспекті, дає

185

можливість виявити недоліки в законодавстві й успішно їх виправляти, використовуючи аналогію закону

Звичайно, проблема використання цих засобів соціалізації полягає в умінні одержувати та використовувати новини та відомості на правову тематику.

Адже при існуючій завантаженості роботою в українських юристів не завжди є можливість для активної професійної соціалізації з власної ініціативи. Проте вдало використаний інформаційний підхід сприятиме активній соціалізації через розглянуті засоби.

Те саме стосується і таких засобів юридичної соціалізації, як мистецтво та художня література, що безпосередньо впливають ше й на духовну культуру особи. Зокрема, мистецтво є однією із форм суспільної свідомості, а значить — специфічним відображенням дійсності. Також мистецтво — це одна зі сфер людської діяльності, особлива сфера духовного виробництва, результат якої розрахований на задоволення духовних потреб. Це не дзеркальне відображення інформації, а її творче переосмислення. Здатність до глибокого сприйняття мистецтва свідчить про високий культурний рівень особистості юриста, а це в свою чергу призводить до підвищення рівня його соціалізації.

Своєрідність художньої літератури як засобу соціалізації юриста полягає в тому, що відображена інформація сприймається за реальність, завдяки чому цей спосіб соціалізації несе в собі радість пізнання і в той же час істотно відрізняється повчальністю. Тобто завдяки засобам художньої літератури можна уникнути примусової соціалізації, оскільки читач творчо осмислює отриману інформацію. Варто зауважити, що мистецтво і художня література у юридичній соціалізації набувають особливого значення, коли твори відображають правоохоронну або дотичну до неї сферу діяльності

Поряд із цими видами духовних засобів соціалізації чільне місце посідає інформація про релігійні поняття Перш за все. це стосується Біблії як найдавнішої, найдосконалішої. найбільш цінної для соціалізації виховної книги, яка належить всьому людству. Через Біблію звертається до кожної особи Спаситель світу Ісус Христос і говорить: «Прийдіть до Мене всі, та знайдете мир. спокій та радість своїй душі». Вивчення юристами Біблії, її дослідження відроджує духовну культуру, відкриває на-міои Божі знайомить з Ісусом Христом як особистим Спасителем Біблія написана для всіх віків, для всіх лю-

186

_іеі! і має всесвітнє призначення та універсальне значення Вона без жодних обмежень однаково стосується кожної людини, незважаючи на її професійні, культурні. релігійні чи національні зв'язки

Особливим виявом інформаційної культури в релігії і; молитва та сповідь. У соціалізації вони відіграють важ-;!ііізу роль. мають велике значення і є найпершим обов'язком у повсякденному житті. Молитва та сповідь розв'язують різні життєві проблеми, вчать особу обирати правильну дорогу у своїй соціалізації, у прийнятті справедливих рішень у процесі юридичної діяльності.

Для більш ефективної юридичної соціалізації вдаються до технічних засобів. Сучасне суспільство володіє різноманітними технічними приладами комп ютерна техніка, відеозаписи, радіотелефонний зв'язок, факс тощо. Такі засоби ефективно впливають на темпи соціалізації юриста. Це пояснюється тим, що утворюються спрощені інформаційні канали, надається оперативний та вільний доступ до інформації. Цим самим зменшується кількість інформаційних бар'єрів, а збільшується інформаційний фонд. Тобто технічні засоби соціалізації для юриста є найнеобхіднішими, оскільки вони впорядковують інформаційні потоки, які безупинно переміщуються по різних каналах.

Неабияке значення для соціалізації юриста мають рекламні засоби. Через рекламні агентства юрист одержує різноманітну інформацію Враховуючи специфіку своїх функціональних обов язків він соціалізується, перш за все, на необхідній йому інформації, яка має властивості корисності, цінності, доцільності та новизни.

Розглядаючи питання професійної соціалізації юриста, не можливо не зупинитись на методах цього процесу Природно, що методи соціалізації слід розподілити на загальні і спеціальні.

Так. під впливом інформаційної культури загальні методи мають свої структурні елементи Серед них — спілкування, особистий приклад керівника, створення умов. набуття життєвого досвіду. Усі загальні методи підпорядковані меті, яка полягає в тому, шо юрист по-винен відчути потоебу в одержанні певної інформації чи відомосте??" для нормального виконання службових обов язків шо .завершується в подальшому його професійним становленням.

Метод спілкування не новий, але оригінальний і стабільний. Юрист, спілкуючись із населенням чи своїми

187

колегами або керівниками, всотує таку інформацію, яка для нього найбільш цінна та корисна. Мова йде не про будь-яку інформацію, а про таку, яка розширює його кругозір, правовий світогляд, виробляє юридичну позицію тощо. Причому юрист може бути активним чи пасивним отримувачем, але під час спілкування рівень його соціалізації хоч не набагато, але підвищується.

Також на підвищення рівня соціалізації особи впливає інформація про свого керівника. Його особистий приклад, поведінка, вміння управляти колективом позначаються на соціалізації підлеглих.

Юрист, який довго працює під керівництвом одного керівника, часто мимоволі переймає його характер соціалізації та використовує його мистецтво володіння інформаційною культурою.

Для юридичної діяльності таке наслідування має ефект тоді, коли керівник юридичної установи дотримується принципів правомірної поведінки та професійної етики. Справа в тому, що для прийняття правильного рішення юрист вдається до інтуїції, до внутрішнього переконання, до свободи вибору дій, що є характерною рисою соціалізації, яка відбувається через наслідування, оскільки в складних ситуаціях він прагне вчинити так, як авторитетна для нього людина, що працює поруч.

Часто буває, що для нормальної професійної соціалізації необхідно просто створити умови. Такий метод не завжди усвідомлюють відповідальні особи, оскільки їхня дія безпосередньо не спрямована на особу. Проте створені належні умови дають можливість ефективно працювати з інформацією і здійснювати процес соціалізації, враховуючи свої бажання та вподобання. Перш за все, юристові необхідно створити умови для користування інформаційним фондом, для налагодження інформаційних режимів, для своєчасного одержання інформації законодавчого характеру. Тобто достатньо знати зміни у законодавстві з часу їх прийняття (такі умови вже є в деяких установах) — і юрист самостійно отримує нову «порцію» соціалізації і працює згідно з новими нормативними приписами, йдучи в ногу із законотворчим процесом.

Перелік методів соціалізації доцільно завершити таким методом, як набуття життєвого досвіду. Зрозуміло, що рівень соціалізації молодого юриста значно нижчий від рівня соціалізації юриста з великим стажем та досвідом роботи. На основі довготривалого впливу інформа-

188

цінних процесів протягом багатьох років праці юрист набуває певної мудрості, розсудливості, які застерігають ного ви негативних чинників соціалізації. Великий жит-тевни досвід особи — це як своєрідний інформаційний фонд. так й інформаційний потенціал. Пережиті негативні випадки у юридичній практиці стають уроком на маибутнє. повчальним прикладом для інших. Тому до-ипьно створити певний інформаційний практикум для юриста, де систематизуватиметься як позитивна, так і негативна практика юридичної діяльності. Для соціалізації початківців-юристів такий практикум мав би велику цінність.

До спеціальних методів соціалізації юриста слід віднести: навчання, виховання, моральне і матеріальне стимулювання індивідуальний підхід. Про роль навчання та виховання згадувалося вище. Щодо морального і матеріального стимулювання, слід зауважити, що ці методи впливають на соціалізацію юриста психологічно. Тому є потреба в отриманні відомостей про попередню реакцію особи на той чи інший вид стимулювання з урахуванням індивідуальних особливостей.

Питання індивідуального підходу у соціалізації особи має реальний грунт. Завдяки цьому методу ефективніше відбувається процес соціалізації юриста. Але ми звертаємо увагу на одержання достовірної інформації вщ морально-психологічної служби, яка почала функціонувати у деяких правоохоронних органах. Результати досліджень юридичної психології дають змогу морально-психологічній службі визначити напрями соціалізації особи. Одним із її завдань є вироблення рекомендацій щодо здійснення індивідуального підходу в подальшій соціалізації юриста, з'ясування рівня соціалізації особи, ролі колективу у цьому процесі.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  2. § 3. Засоби соціалізації юриста - Правовая деонтология
  3. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  4. § 4. Професійна культура юриста - Правовая деонтология
  5. § 3. Формування та значення деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология
  6. § 1. Формування юриста як професіонала - Правовая деонтология
  7. § 1. Формування особистості - Правовая деонтология
  8. § 2. Професійна соціалізація - Правовая деонтология
  9. § 4. Механізми та принципи соціалізації - Правовая деонтология
  10. Поняття, ознаки і суть права - Теория государства и права
  11. Характеристика романо-германської правової сім´ї: джерела: структура, загальний понятійний матеріал, принципи, країни цієї сім´ї - Теория государства и права
  12. Список використаної літератури - Теория государства и права
  13. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  14. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  15. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  16. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  17. Адвокатура Канади - Адвокатское право
  18. Адвокатура США - Адвокатское право
  19. Адвокатура Словенії - Адвокатское право
  20. Адвокатура України - Адвокатское право

Другие научные источники направления Правовая деонтология:

    1. О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко.. Юридическая деонтология: [Учебник]. 1999