Основні положення про роль адвокатів (прийняті VIII Конгресом 00Н по запобіганню злочинам у серпні 1990 p.) Оскільки: Статут Організації Об'єднаних Націй підтверджує право людей усього світу на створення умов, за яких законність буде додержуватися, і проголошує як одну з цілей досягнення співробітництва у створенні й підтриманні поваги до прав людини і основних свобод без поділу за ознаками раси, статі, мови та релігії; Загальна декларація про права людини утверджує принципи рівності перед Законом, презумпцію невинності, право на неупереджений і відкритий розгляд справи незалежним і справедливим судом, а також усі гарантії, необхідні для захисту особи, обвинуваченої у вчиненні караного діяння; Міжнародний пакт про громадянські й політичні права додатково проголошує право бути вислуханим без тяганини й право на неупереджене і відкрите слухання справи компетентним, незалежним і справедливим судом, передбаченим законом; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права нагадує про обов'язок держав відповідно до Статуту 00Н сприяти загальній повазі й додержанню прав людини і свобод; 294 Звід принципів для захисту усіх осіб, затриманих або тих, які перебувають в умовах тюремного ув'язнення, передбачає, що кожній затриманій особі має бути надано право на допомогу, консультацію з адвокатом і можливість спілкуватися з ним: Стандартні мінімальні правила утримання ув'язнених рекомендують, зокрема, щоб юридична допомога й конфіденційність у процесі її здійснення були гарантовані для осіб, які перебувають в ув'язненні; Гарантії, що забезпечують захист осіб, яким загрожує смертна кара, підтверджують право кожного, кому пред'явлено або може бути пред'явлено обвинувачення, котре тягне як міру покарання смертну кару, одержувати необхідну юридичну допомогу на усіх стадіях розслідування і розгляду справи відповідно до ст. 14 Міжнародної конвенції про громадянські і політичні права; Декларація про основні принципи юстиції для жертв злочину й перевищення влади рекомендує вжиття заходів на міжнародному й національному рівні для поліпшення доступу до юстиції й справедливого ставлення, відшкодування шкоди, компенсації і допомоги для жертв злочину; Адекватне забезпечення прав людини і основних свобод, на які усі люди мають право, надається їм в економічному, соціальному, культурному, суспільному і політичному житті і вимагає, щоб усі люди мали ефективну можливість користування юридичною допомогою, здійснюваною незалежною юридичною професією. Професійні асоціації адвокатів відіграють важливу роль у підтриманні професійних стандартів та етичних норм, захищають своїх членів від переслідувань та необгрунтованих обмежень і посягань, забезпечують юридичну допомогу для усіх, хто має у ній потребу, та кооперуються з урядом та іншими інститутами для досягнення цілей правосуддя й суспільного інтересу. Основні положення про роль адвокатів, викладені нижче, сформульовано так, щоб допомагати державам-учасницям у їх завданні, сприяти і забезпечити належну роль адвокатів, яка має поважатися і гарантуватися урядами при розробці національного законодавства та його застосуванні, як адвокатами, 295 так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та викона вчої влади і суспільством в цілому ці принципи мають також застосовуватися до осіб які здійснюють адвокатські функції без одержання формального статусу адвоката Доступ до адвокатів і юридичної допомоги 1 Будь-яка людина вправі звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх прав і захисту на усіх стадіях кримінальної процедури 2 Уряди повинні гарантувати ефективну процедуру і працюючий механізм для реального і рівного доступу до адвокатів усіх осіб, що проживають на його території, й підпоряд ковані його юрисдикції незалежно від раси, кольору шкіри, етнічного походження, статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного або соціального походження, економічного чи іншого статусу 3 Уряди мають забезпечити необхідне фінансування та інші ресурси для юридичної допомоги бідним та іншим незаможним людям Професійні асоціації адвокатів мають співробітничати в оріанізаци та створенні умов подання такої допомоги 4 Уряди та професійні асоціації адвокатів повинні розро бити програму, що має на меті інформування членів суспільства про їх права і обов'язки, про роль адвокатів у захисті основних свобод З цією метою особлива увага має приділятися бідним та іншим незаможнім людям, оскільки вони самі неспроможні відстоювати свої права і мають потребу у допомозі адвоката Спеціальні гарантії в кримінальній юстиції 5 Обов'язком урядів є забезпечення можливості кожному бути поінформованим компетентними властями про право одержати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні або поміщенні у тюрму, або обвинуваченні в кримінальному злочині 6 Будь-яка вищезазначена особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката котрий має відповідну 296 компетенцію та досвід ведення таких справ, щоб забезпечити їй ефективну допомогу без оплати з її боку, якщо у неї немає необхідних коштів 7 Уряди повинні забезпечити людині, підданій затримай ню, арешту або поміщеній } тюрму з пред'явленням або без пред'явлення обвинувачення у вчиненні кримінального злочину, швидкий допуск до адвоката, у будь-якому випадку не пізніше ніж через 48 годин з моменту затримання або арешту 8 Затриманій, заарештованій або поміщеній в тюрму особі мають бути забезпечені необхідні умови, час і засоби для зустрічі або комунікацій й консультацій з адвокатом без зволікань, перешкод і цензури, з повною їх конфіденційністю Такі консультації можуть бути в полі зору, проте, за межами чутності уповноважених посадових осіб Кваліфікація і підготовка 9 Уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають забезпечити адвокатам одержання відповідної освіти підготовку і знання як їх ідеалів та етичних обов'язків, так і прав людини та основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом 10 Обов'язком урядів, професійних асоціацій адвокатів і навчальних інститутів є забезпечення відсутності дискримінації при допущенні осіб до адвокатської практики або до продовження практики за ознаками раси, кольору шкіри, статі, етнічного походження, релігії, політичних та інших поглядів, наявності власності, місця народження, економічного або іншого становища 11 У країнах, де існують ірупи, общини або регіони, потреби яких у юридичній допомозі не забезпечені, особливо коли такі групи мають відмінності в культурі, традиціях, мові або були жертвами дискримінації у минулому, уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають вжити спеціальних заходів до створення сприятливих умов для осіб з цих груп, які бажають займатися юридичною практикою, і забезпечиш їм підготовку необхідну для задоволення потреб цих груп 297 Обов'язки і повноваження 12. Адвокати повинні постійно дбати про честь і гідність своєї професії як важливі учасники відправлення правосуддя 13. Обов'язки адвоката щодо клієнта мають включати: а) консультації клієнта про його права та обов'язки, з роз'ясненням принципів роботи правової системи, оскільки вони стосуються прав і обов'язків клієнта; б) надання допомоги клієнту будь-яким законним способом та вчинення правових дій для захисту його інтересів; в) надання клієнту допомоги в судах, трибуналах та адміністративних органах. 14.

Надаючи допомогу клієнтам при здійсненні правосуддя, адвокати повинні додержуватись прав людини й основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом, діяти вільно і наполегливо відповідно до закону й визнаних професійних стандартів та етичних норм. 15. Адвокат має бути лояльним до інтересів свого клієнта. Гарантії діяльності адвокатів 16. Уряди мають забезпечити адвокатам: а) можливість здійснювати їх професійні обов'язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання; б) можливість вільно пересуватися і консультувати клієнта у своїй країні та за кордоном; в) виключення можливості піддавати покаранню або погрожувати його застосуванням та можливості обвинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за дії, здійснювані відповідно до визнаних професійних обов'язків, стандартів та етичних норм. 17. Там, де безпека адвокатів перебуває під загрозою у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, вони мають бути адекватно захищені властями. 18. Адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв'язку з виконанням професійних обов'язків. 19. Суд або адміністративний орган не повинні відмовляти у праві адвоката, що має допуск до практики, представляти інтереси свого клієнта, якщо він не був дискваліфікований 298 відповідно до національного права і практики його застосування й даних Положень. 20. Адвокат повинен мати кримінальний й цивільний імунітет від переслідувань за заяви, що стосуються справи, зроблені у письмовій або усній формі при сумлінному виконанні свого обов'язку й здійсненні професійних обов'язків в суді, трибуналі або іншому юридичному або адміністративному органі. 21. Обов'язком компетентних властей є забезпечення адвокату можливості своєчасно знайомитися з інформацією, документами і матеріалами справи, а у кримінальному процесі — не пізніше закінчення розслідування — до судового розгля- ДУ- 22. Уряди повинні визнавати і додержуватись конфіденційності комунікацій і консультацій між адвокатом і клієнтом в рамках відносин, пов'язаних з виконанням адвокатом своїх професійних обов'язків. Свобода висловлювання й асоціацій 23. Адвокати, як й інші громадяни, мають право на вільне висловлювання, віросповідання, об'єднання у асоціації та організації. Зокрема, вони мають право брати участь у публічних дискусіях з питань права, відправлення правосуддя, забезпечення і захисту прав людини; і право приєднуватися або створювати місцеві національні й міжнародні організації та відвідувати їх збори без побоювання обмеження професійної діяльності з причин їх законних дій або членства у організації, дозволеній законом. При здійсненні цих прав адвокати повинні керуватися законом й визнаними професійними стандартами та етичними правилами. Професійні асоціації адвокатів 24. Адвокатам має бути надано право формувати самоврядні асоціації для представництва їх інтересів, постійного навчання, перепідготовки й підтримування їх професійного рівня. Виконавчі органи професійних асоціацій обираються їх членами і здійснюють свої функції без зовнішнього втручання. 299 25 Професійні асоціації мають кооперуватися з урядами для забезпечення права кожного на рівний та ефективний доступ до юридичної допомоги, з тим, щоб адвокати були здатні при відсутності недоречного стороннього втручання давати поради і допомагати своїм клієнтам згідно з законом та визнаними професійними стандартами й етичними правилами. Дисциплінарне провадження 26. Кодекси професійної поведінки адвокатів мають розроблюватися їх відповідними органами згідно з законодавством, що відповідає положенням національного права і звичаям, та визнаними міжнародними стандартами і нормами. 27. Обвинувачення або порушення справи проти адвоката у зв'язку з його професійною діяльністю мають провадитись у рамках процедури швидко і справедливо. Адвокат повинен мати право на справедливий розгляд, що включає можливість допомоги адвоката за його вибором. 28 Дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісіями, створеними адвокатурою, з можливістю оскарження їх рішення до суду. 29. Дисциплінарне провадження має здійснюватися згідно з кодексом професійної поведінки та іншими визнаними стандартами та етичними нормами адвокатської професії у світлі зазначених Положень. 300 Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні в Страсбурзі у жовтні 1988 p.) І. Вступ 1.1. Місце адвоката в суспільному житті У будь-якому правовому суспільстві адвокату уготована особлива роль. Його обов'язки не обмежуються сумлінним виконанням свого обов'язку у межах закону. Адвокат має діяти в інтересах права в цілому так само, як і в інтересах тих, чиї права і свободи йому довірено захищати; не лише виступати в суді від імені клієнта, а й надавати йому юридичну допомогу у вигляді порад і консультацій. В цьому зв'язку на адвоката покладається цілий комплекс зобов'язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність і умовно підрозділяються на такі категорії: — зобов'язання перед клієнтом; — перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені; — перед іншими представниками даної професії в цілому і перед будь-ким з колег зокрема; — а також перед суспільством, для членів якого існування свободної незалежної професії поряд з додержанням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед особою державної влади та інших інтересів суспільства. 1.2. Суть правил професійної етики 1 2.1. Правила професійної етики передбачають добровільне виконання їх тими, на кого поширюється їх дія, з метою забезпечення виконання адвокатом своїх обов'язків так, як це прийнято в будь-якому цивілізованому суспільстві. Недодержання адвокатом цих правил карається, аж до застосування до нього дисциплінарних санкцій. ЗОЇ 1.2 2. Правила, якими керується будь-яке об'єднання адвокатів, походять від існуючих в ньому традицій. Вони також співвідносяться з умовами і характером завдань, що виконуються членами даної організації в межах судових і адміністративних процедур, і з державним законодавством. Вважається неможливим і небажаним як застосування даних правил поза їх загального контексту, так і їх застосування щодо будь-якого іншого комплексу правил, що явно з ними не узгоджується. Проте у більшості випадків в основу правил різних об'єднань адвокатів покладено одні й ті ж цінності та загальні для всіх положення. 1.3. Мета прийняття даного кодексу 1.3.1. Подальший розвиток інтеграції в рамках Європейського Співтовариства і розширення міжнародної діяльності адвокатів в країнах Співтовариства викликали необхідність розробки загальних правил, що застосовуються до адвокатів, як судових захисників, так і консультантів з юридичних питань, що займаються міжнародною практикою в країнах Співтовариства. Однією з цілей прийняття даного кодексу є також намагання полегшити утруднення, що виникають в результаті застосування т.з. "подвійної деонтології", як підкреслено в ст. 4 Директиви Європейського Співтовариства № 77/249 від 22.03.1977р. 1.3.2. Організація, що виступає від імені юристів країн Європейського Співтовариства, передбачає, щоб положення, викладені в даному кодексі: — були визнані чинними на підставі консенсусу усіх об'єднань адвокатів країн Європейського Співтовариства; — були як можна скоріше прийняті як такі, що підлягають виконанню згідно з процедурами, що регулюють міжнародну діяльність адвокатів, та існують як у межах будь-якої держави зокрема, так і усього Співтовариства в цілому; — бралися до уваги у процесі перегляду національних деонтологічних правил і правил професійної практики з метою їх подальшого приведення у відповідність. Цим висловлюється побажання, щоб тлумачення і застосування національних деонтологічних правил професійної 302 практики в міру можливості здійснювалося в майбутньому згідно з положеннями даного кодексу. 1.5. Застосування кодексу Ratione materiae Незалежно від приведення деонтологічних правил і правил професійної практики у подальшу взаємну відповідність, нижченаведені правила повинні застосовуватися у сфері міжнародної діяльності адвоката, що здійснюється ним в рамках Європейського Співтовариства. Поняття "міжнародна діяльність" включає до себе: (а) усі професійні контакти адвокатів країн Співтовариства за винятком контактів, що здійснюються адвокатами однієї країни; (б) професійна діяльність адвоката однієї з країн Співтовариства, що здійснюється ним в іншій країні Співтовариства незалежно від його фізичного перебування в цій країні. 1.6. Визначення В даному кодексі застосовуються такі визначення: "Держава реєстрації" — держава, що входить до Співтовариства, де зареєстровано об'єднання адвокатів, членом якого є адвокат. "Держава перебування" — будь-яка інша держава Співтовариства, де адвокат займається професійною діяльністю. "Компетентний орган" — професійна організація, що зареєстрована в одній з країн Співтовариства і здійснює контроль за виконанням адвокатами правил професійної етики, і у разі необхідності накладає на них дисциплінарні стягнення. II. Загальні положення 2.1. Незалежність 2 1 1 Завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов'язаного, в першу чергу, з його особистою заінтересованістю або тиском зовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості 303 суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких ущемлень власної незалежності і не поступатися принципами професійного обов'язку заради інтересів клієнта, суду або інших осіб. 2.1.2. Адвокату належить зберігати незалежність як при розгляді майнових спорів, так і справ, не пов'язаних з матеріальною заінтересованістю. Порада, одержана клієнтом від адвоката, втрачає сенс, якщо останній дав її, керуючись міркуваннями власної вигоди, з будь-яких корисливих інтересів або під впливом тиску зовні. 2.2. Довіра і особиста порядність Довірчі відносини між адвокатом і клієнтом можуть виникнути лише у разі відсутності у останнього сумнівів щодо порядності, чесності і сумлінності адвоката. 2.3. Конфіденційність 2.3.1. Особливість професії адвоката полягає в тому, що він одержує від клієнта відомості, які той не буде повідомляти будь-якій іншій особі, а також іншу інформацію, яку йому належить зберігати в таємниці. Довіра до адвоката може виникнути лише за умови обов'язкового додержання ним принципу конфіденційності. Таким чином, конфіденційність є першорядним і фундаментальним правом та обов'язком адвоката. 2.3.2. Адвокат зобов'язаний однаковою мірою зберігати в таємниці як відомості, одержані ним від клієнта, так і інформацію про клієнта, надану йому у процесі надання послуг клієнту. 2.3.3. На обов'язок додержання конфіденційності не поширюється дія строку давності. 2.3.4. Адвокат зобов'язаний вимагати додержання конфіденційності від помічників і від будь-яких інших осіб, які беруть участь в наданні послуг клієнту. 2.4. Додержання правил інших об'єднань адвокатів Згідно з законодавчими актами Співтовариства (зокрема з Директивою № 77/249 від 22.03.1977 p.) адвокат з іншої країни Співтовариства повинен керуватися правилами об'єднання адвокатів тієї країни Співтовариства, де він займається 304 професійною діяльністю. Адвокати зобов'язані надавати інформацію про ті правила, які можуть перешкоджати здійсненню ними професійної діяльності. 2.5. Неприпустимі види діяльності 2.5.1. З метою забезпечення незалежності адвоката при виконанні ним професійних обов'язків і у зв'язку з тим, що він є одним з учасників здійснення правосуддя, деякі види діяльності визнаються несумісними з його статусом. 2.5.2. Адвокат, що виступає в Державі перебування в ролі захисника або бере участь від імені клієнта в судовому розгляді, зобов'язаний діяти згідно з положенням про недопустимі види діяльності, що існує в Державі перебування. 2.5.3. Адвокат, який займається професійною діяльністю в Державі перебування і бажає взяти безпосередню участь в будь-яких комерційних операціях або зайнятися на території Держави перебування будь-яким видом діяльності, не пов'язаної з юриспруденцією, зобов'язаний керуватися існуючим в цій державі положенням, що передбачає недопустимі для адвокатів види діяльності або зайняття, несумісні з їх професійним статусом. 2.6. Особиста реклама 2.6.1. Адвокат не повинен займатися саморекламою або прагнути до широкої популярності, якщо це визнається неприпустимим. У інших випадках адвокат може займатися саморекламою або намагатися до широкої популярності лише у межах того, наскільки це визнано допустимим у правилах, якими він керується. 2.6.2. Зайняття саморекламою вважається допустимим у випадках, якщо адвокат, який допустив подібні дії з метою залучення потенційних клієнтів, здатний довести, що вищевказані дії були вчинені ним у місцях, де вони визнані допустимими. 2.7. Інтереси клієнта Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов'язаний діяти в інтересах '. -^ 305 клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів. III. Відносини з клієнтами 3.1. Одержання вказівок і строк їх дії 3.1.1. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний керуватися вказівками клієнта. Проте він також може керуватися вказівками іншого адвоката, який діє в інтересах того ж клієнта, або котрий бере участь у розгляді тієї ж справи за розпорядженням будь-якого компетентного органу. 3.1.2. Адвокат зобов'язаний надавати консультації клієнту або виступати від його імені своєчасно, сумлінно і старанно. Він несе особисту відповідальність за відмову слідувати вказівкам клієнта. Адвокат зобов'язаний інформувати клієнта про процес розгляду дорученої йому справи. 3.1.3. Адвокат не повинен здійснювати ведення справи, яка явно не відповідає рівню його професійної компетенції, без участі в ній іншого адвоката, що володіє необхідною компетенцією. 3.1.4. Адвокат не повинен користуватися правом відмови від подальшої участі в розгляді справи, якщо обставини не дозволяють клієнту знайти іншого юриста без шкоди для клієнта. 3.2. Суперечність інтересів 3.2.1. Адвокат може відмовитися від надання консультацій двом або кільком клієнтам, які беруть участь у розгляді однієї і тієї ж справи, або не виступати від їх імені за наявності суперечності інтересів клієнтів або обгрунтованої загрози виникнення такої суперечності. 3.2.2. Адвокат зобов'язаний припинити обслуговування обох клієнтів у випадку вступу їх інтересів у взаємну суперечність, а також при виникненні загрози порушення конфіденційності або загрози незалежності самого адвоката. 3.2.3. Адвокат також зобов'язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що 306 довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. 3.2.4. У випадку колективного здійснення адвокатами професійної діяльності дія параграфів 3.2.1—3.2.3 даної статті поширюється як не групу адвокатів у цілому, так і на кожного з адвокатів зокрема. 3.3. Pactum de guota litis 3.3.1. Адвокат не повинен укладати pactum de guota litis. 3.3.2. Під поняттям "pactum de guota litis" розуміється угода, що укладається між адвокатом і клієнтом до винесення остаточного рішення стосовно справи, що розглядається, у якій клієнт є однією із заінтересованих сторін. Згідно з вищевказаною угодою клієнт зобов'язується у випадку винесення рішення на його користь виплатити адвокату винагороду у вигляді грошової суми або у будь-якій іншій формі. 3.3.3. Угода про виплату адвокату гонорару згідно з вартістю майна, що оспорюється, не є pactum de guota lilis, якщо розмір винагороди визначено згідно з офіційною шкалою гонорарів або за наявності контролю з боку компетентного органу, юрисдикція якого поширюється на адвоката. 3.4. Регулювання розміру гонорарів 3.4.1. Розмір гонорару адвоката, що визначається у розумних межах і співвідносний з характером послуг адвоката, повинен бути заздалегідь відомий клієнту в повному обсязі. 3.4.2. Незалежно від існування будь-якої угоди між клієнтом і адвокатом, розмір гонорару останнього регулюється згідно з статутом об'єднання адвокатів, членом якого є адвокат. У випадку одночасного членства адвоката в кількох об'єднаннях, застосовується той статут, зміст якого найбільше відповідає змісту договору. 3.5. Попередня виплата гонорару 3.5.1. Якщо адвокат вимагає попередньої виплати гонорару і (або) компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням замовлення клієнта, суми, що підлягають виплаті як 307 гонорар і компенсація можливих витрат, не повинні перевищувати розумних розмірів. У разі нездійснення клієнтом попередньої виплати, адвокат має право відмовитися від подальшої участі у розгляді справи або від надання послуг клієнту, за винятком випадків, передбачених у пункті 3.1.4 даного Кодексу. 3.6. Поділ гонорару з особами, які не є адвокатами 3.6.1. Викладене в цьому пункті не зобов'язує адвоката передавати частину гонорару особам, що не є адвокатами. 3.6.2. Згідно з пунктом 6.1 даного Кодексу адвокат може виплатити гонорар, комісійні або будь-які види компенсації спадкоємцям померлого адвоката або адвокату, який раніше брав участь в розгляді справи, у розгляді якої тепер бере участь цей адвокат. 3.7.

Юридична допомога Адвокат зобов'язаний інформувати клієнта про можливість надання йому юридичної допомоги у разі необхідності. 3.8. Кошти клієнта 3.8.1. У випадку, якщо у процесі розгляду справи адвокати розпоряджаються належними клієнту грошовими сумами (далі — "кошти клієнта"), для адвокатів є обов'язковим таке: 3.8.1.1. Кошти клієнта завжди повинні знаходитися на рахунку в банку або у будь-якій іншій організації, що дозволяє здійснення контролю з боку органів влади за переказом адвокатом на рахунок коштів, що надаються клієнтом у його розпорядження, за винятком випадків наявності прямого або опосередкованого розпорядження клієнта щодо використання коштів будь-яким іншим чином. 3.8.1.2. У документах за рахунком, відкритим адвокатом для зберігання коштів клієнта, має міститися вказівка на те, що дана операція здійснена адвокатом від імені і за дорученням клієнта або клієнтів. 3.8.1.3. На відкритому адвокатом рахунку або рахунках для зберігання коштів клієнта постійно повинна перебувати сума, що дорівнює або перевищує загальну суму коштів клієнта, які перебувають у розпорядженні адвоката. 308 3.8.1.4. Усі кошти клієнта повинні виплачуватися йому або за його вимогою, або за визначених ним умов. 3.8.1.5. Виплати будь-якій особі з коштів клієнта, що здійснюються від його імені, виключаючи: а) виплати клієнту або в його інтересах з коштів іншого клієнта і б) виплату гонорару адвокату, повинні бути заборонені за винятком передбачених законодавством випадків або наявності безпосереднього або опосередкованого дозволу клієнта на їх здійснення. 3.8.1.6. Адвокат зобов'язаний вести фінансові документи щодо розпорядження ним коштами кожного клієнта окремо, які повинні надаватися клієнту на його вимогу. 3.8.1.7. Компетентні органи усіх країн Співтовариства повинні володіти правом контролю і конфіденційності вивчення фінансових документів адвоката за наданими в його розпорядження коштами клієнта на предмет виявлення випадків порушення адвокатом правил, що підлягають виконанню, і застосування до нього санкцій у разі виявлення вищевказаних порушень. 3.8.2. Стосовно викладеного в наступному пункті і щодо правил, що містяться у пункті 3.8.1, адвокат, який розпоряджається коштами клієнта у процесі виконання ним професійних обов'язків на території однієї з держав Співтовариства, повинен додержуватись правил розпорядження коштами клієнта і ведення фінансової документації, встановлених компетентними органами Держави реєстрації. 3.8.3. Адвокат, який бере участь в розгляді справи або надає послуги клієнту на території Держави перебування, може за наявності угоди між відповідними органами Держави реєстрації і Держави перебування керуватися у здійсненні професійної діяльності правилами, що діють на території Держави перебування, виключаючи аналогічні правила, що діють на території Держави реєстрації. У цьому випадку адвокат зобов'язаний по можливості інформувати клієнтів про те, що він керується правилами Держави перебування. 309 3.9. Професійне страхування 3.9.1. Адвокати завжди повинні бути застраховані від пред'явлення позовів, пов'язаних з недостатньою професійною компетентністю. Розмір страховки визначається в розумних межах співвідносно з ризиком можливих помилок, допущених адвокатами у ході здійснення професійної діяльності. 3.9.2.1. Стосовно викладеного в наступному пункті адвокат, який надає послуги клієнту або займається будь-якою іншою професійною діяльністю на території однієї з країн Співтовариства, має виконувати вимоги правил обов'язкової страховки від ризику професійної відповідальності, що діють на території Держави реєстрації. 3.9.2.2. Адвокат, який зобов'язаний укласти договір страхування на території Держави реєстрації згідно з викладеним у попередньому пункті і який займається професійною діяльністю на території Держави перебування, що входить у Співтовариство, має докласти усіх необхідних зусиль з метою укладення договору страхування згідно з правилами Держави реєстрації щодо послуг клієнтам або інших видів професійної діяльності, які здійснюються ним на території Держави перебування, що входить до Співтовариства. 3.9.2.3. Адвокат, який не зміг одержати страхове забезпечення згідно з положеннями пункту 3.9.2 або не зобов'язаний укладати вищевказаний договір на території Держави реєстрації у випадку виконання ним професійних зобов'язань на території Держави перебування, що входить до Співтовариства, має докласти необхідних зусиль з метою укладення договору про страхування від професійної відповідальності, якщо послуги, що надаються ним клієнтам, або інші види професійної діяльності, здійснюються на підставі вимог, еквівалентних вимогам, які пред'являються до адвокатів на території Держави перебування, що входить до Співтовариства. 3.9.2.4. У випадку неможливості укладення адвокатом договору про страхування згідно з вищеперерахованими правилами йому належить довести цей факт до відома клієнтів, які можуть пред'явити до нього вищезгаданий позов. 3.9.2.5. Адвокат, який займається професійною діяльністю на території Держави перебування, що входить до Співтовариства, може за наявності угоди між компетентними органа- 310 ми Держави реєстрації і Держави перебування, що входять до Співтовариства, керуватися для заміни правил страхування, прийнятих у Державі реєстрації, правилами страхування, що діють на території Держави перебування. В цьому випадку адвокату належить вжити необхідних дій з метою повідомлення клієнта про те, що він застрахований згідно з правилами Держави перебування. IV. Взаємовідносини з судом 4.1. Застосовувані правила поведінки в суді Адвокат, який знаходиться у залі суду або бере безпосередню участь в судових слуханнях у процесі розгляду справи, зобов'язаний підкорятися правилам поведінки, прийнятим для даного суду. 4.2. Чесне провадження розгляду Адвокат завжди зобов'язаний належним чином додержуватись принципу чесного провадження судового розгляду. Наприклад, адвокат не повинен вступати в контакт з суддею без попереднього повідомлення адвоката протилежної сторони або пред'являти судді будь-які предмети або документи, не попередивши заздалегідь адвоката іншої сторони, за винятком випадків, коли подібні дії передбачені правилами проведення судового розгляду. 4.3. Дії у суді При додержанні належної поваги до суду, адвокат зобов'язаний захищати інтереси клієнта сумлінно і з максимальною для нього вигодою, проте, не виходячи за передбачені законодавством межі. 4.4. Невірогідні або невірні відомості Адвокат ні в якому випадку не повинен повідомляти суду явно невірогідні або невірні відомості. 311 4.5. Взаємовідносини з арбітрами та іншими працівниками судових органів Правила, що визначають поведінку адвоката в суді, поширюються також на його відносини з арбітрами і будь-якими іншими особами, котрі виконують обов'язки, які прямо чи побічно пов'язані з судочинством, у тому числі і на непрофесійній основі. V. Взаємовідносини адвокатів 5.1. Дух корпоративної єдності 5.1.1. Дух корпоративної єдності представників даної професії передбачає відносини довіри і співробітництва, що підтримуються адвокатами між собою і заради інтересів клієнтів, і заради уникнення непотрібних спорів. Протиставлення професійних інтересів інтересам правосуддя та інтересам осіб, які його домагаються, в будь-якому випадку визнається невиправданим. 5.1.2. Адвокат зобов'язаний визнавати усіх інших адвокатів із тих держав, що входять в Співтовариство, як колег за професією і ставитися до них згідно з нормами порядності і поваги. 5.2. Співробітництво адвокатів різних держав Співтовариства 5.2.1. Будь-який адвокат, рівень компетенції якого недо-сить високий для участі в розгляді будь-якої справи, не повинен приймати доручення від колеги з держави, що входить до Співтовариства. Він зобов'язаний допомогти колезі одержати необхідні відомості про адвокатів, чий професійний рівень дозволяє надати дану послугу. 5.2.2. У процесі співробітництва адвоката однієї з держав, що входять в Співтовариство, з адвокатом з іншої держави Співтовариства, обидва вони зобов'язані брати до уваги можливу різницю між законодавчими системами, а також організаціями адвокатів, їх компетенцією і обов'язками у відповідних державах Співтовариства. 312 5.3. Взаємна переписна адвокатів 5.3.1. У випадку, якщо адвокат, який надіслав будь-яке повідомлення адвокату, котрий перебуває в іншій державі Співтовариства, бажає додержання конфіденційності або має намір запобігти завданню шкоди, йому слід відкрито заявити про свої наміри при відправленні документа. 5.3.2. Якщо одержувач повідомлення не здатний забезпечити збереження конфіденційності або незавдання шкоди, йому належить повернути документ відправнику, не розголошуючи його зміст іншим особам. 5.4. Гонорари за рекомендацію 5.4.1. Адвокат на свій розсуд має право вимагати і приймати від іншого адвоката або іншої особи гонорар, комісійні або будь-яку іншу винагороду за дачу рекомендації або допомогу в пошуку клієнта. 5.4.2. Адвокат на свій розсуд має право виплачувати гонорар, комісійні або будь-яку іншу винагороду за одержання ним рекомендації або допомоги в пошуку клієнта. 5.5. Відносини з протилежними сторонами Адвокат не повинен повідомляти будь-які відомості особі за наявності у неї інформації, що вона або одержує консультації від іншого адвоката, або цей адвокат виступає від її імені, за винятком випадків наявності домовленості з адвокатом протилежної сторони (в останньому випадку адвокат зобов'язаний інформувати адвоката протилежної сторони про повідомлення ним вищевказаних відомостей). 5.6. Заміна адвоката 5.6.1. Адвокат, який одержав вказівку представляти інтереси клієнта замість іншого адвоката, зобов'язаний повідомити про це останнього і згідно з пунктом 5.6.2 не повинен приступати до виконання професійних обов'язків не переконавшись у існуванні необхідних домовленостей щодо гонорару і компенсацій, що виплачуються іншому адвокату. При цьому новий адвокат не несе відповідальності у зв'язку з виплатою гонорару і компенсацій іншому адвокату. 313 5.6.2. У разі необхідності вжиття термінових заходів в інтересах клієнта до того як можуть бути виконані умови, передбачені в пункті 5.6.1, адвокат може приступити до виконання професійних обов'язків за умови негайного повідомлення іншого адвоката. 5.7. Фінансові зобов'язання У випадку, якщо у процесі підтримання професійних відносин між членами об'єднань адвокатів держав Співтовариства адвокат не обмежується дачею рекомендацій іншому адвокату або представленням його клієнту, а сам доручає кореспонденту брати участь у розгляді будь-якої справи або звертається до нього за консультацією, адвокат несе особисту відповідальність, навіть у випадку неплатоспроможності клієнта, за виплату гонорарів і компенсацію витрат, що належать зарубіжному кореспонденту. Проте вищезгадані адвокати при встановленні професійних відносин мають право укласти спеціальну угоду з даного питання. Далі адвокат-поручитель має право обмежити відповідальність за фінансовими зобов'язаннями певними сумами гонорару і компенсації витрат за умови попереднього повідомлення кореспондента про відмову від відповідальності. 5.8. Навчання молодих адвокатів З метою подальшого підвищення взаємної довіри і співробітництва адвокатів держав Співтовариства, що здійснюється в інтересах клієнтів, уявляється необхідним всебічне поширення інформації про законодавство і юридичні процедури, що існують в різних державах Співтовариства. У зв'язку з вищевказаним і з врахуванням необхідності адекватної професійної підготовки молодих адвокатів, адвокатам слід приділяти належну увагу навчанню молодих колег з інших держав Співтовариства. 5.9. Вирішення спорів між адвокатами різних держав Співтовариства 5.9.1. Якщо на думку адвоката його колега з іншої держави Співтовариства допустив будь-яке порушення правил прози L фесійної етики, йому належить звернути на цей випадок увагу інших колег. 5.9.2. У випадку виникнення спору між адвокатами з різних держав Співтовариства, пов'язаного з будь-яким питанням їх професійної діяльності, їм належить в міру можливості намагатися вирішувати його шляхом взаємної згоди. 5.9.3. У разі виникнення ситуацій, передбачених у пунктах 5.9.1 і 5.9.2 адвокат не повинен здійснювати будь-які юридичні дії, спрямовані проти його колеги з іншої держави Співтовариства без попереднього повідомлення об'єднань адвокатів, членами яких вони обидва є, з метою надання об'єднанням адвокатів можливості врегулювання вищевказаного спору.

< пред

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Адвокатское право:

Барщевский М.Ю.. Бизнес-адвакатура в США и Германии: Учебное пособие. 1995

Лубшев Ю.Ф.. Адвокат в уголовном деле: Учебно-практическое пособие. 1997

ГАВРИЛОВ Сергей Николаевич. ИСТОРИЯ РУССКОЙ АДВОКАТУРЫ. ТОМ ПЕРВЫЙ. 1997

Барщевский М.Ю.. Адвокатская этика Учебное пособие. 1999

Власов А.А.. Адвокат как субъект доказывания в гражданском и арбитражном процессе. 2000