Адвокатское право

Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - 320 с
Адвокатура Японії
Організація адвокатури Характеризуючи адвокатуру Японії, необхідно підкреслити, що ця інституція, як і сучасне японське право, орієнтується на право країн Заходу'. Так, якщо проаналізувати порядок захисту адвокатом обвинуваченого у кримінальному процесі, то в останньому ми виявимо характерні ознаки французького кримінального процесу, представництво адвоката у цивільному процесі має характерні ознаки німецького процесу. Загалом, юристи в Японії не є численними. Розгляд справ у нижчестоящих судових інстанціях без участі адвокатів пояснюється тим, що суди переважну частину своїх зусиль у сфері відносин між приватними особами спрямовують на їх примирення, а не на участь у розгляді справ по суті. Загальні Основним нормативним актом, що положення регулює організацію адвокатури у Японії, є Закон про адвокатуру від 10 червня 1949 p. з відповідними доповненнями. За цим Законом, завданням адвокатури є захист основних прав людини і утвердження соціальної справедливості. Відповідно до цього адвокат має сумлінно виконувати обов'язки і своєю діяльністю допомагати підтриманню суспільної злагоди і посиленню дієвості правових інститутів. До зайняття адвокатською діяльністю в Японії може бути допущена лише особа, яка закінчила курси судового навчання. Не можуть бути адвокатами особи, засуджені до ув'язнення і звільнені рішенням обвинувального суду, виключені з адвокатури у дисциплінарному порядку, а також патентні та податкові агенти, дипломовані громадські бухгалтери або державні службовці, звільнені з посади, у яких ще не минув трирічний строк від дня накладення стягнення, особи, не поновлені у правах, банкрути, недієздатні. Давид Р.
Основньїе правовьіе системьі современности. — С. 455, 460, 458 та ін. ' - 289 Організаційна Організаційною формою побудови побудова адвокатури адвокатури в Японії є колегія адво катів, яка керує, підтримує зв'язок і здійснює нагляд за адвокатською діяльністю, дбає про гідність, поліпшення і розвиток адвокатської справи. Колегія адвокатів створюється після її реєстрації в дільниці окружного суду і знаходиться під його юрисдикцією. Колегія адвокатів свою діяльність будує відповідно до статуту, який має бути затверджений Японською Федерацією колегій адвокатів. Статут обов'язково містить: назву і місцезнаходження колегії адвокатів; положення про вибори, структуру і компетенцію президента, віце-президента та інших органів колегії адвокатів; про вступ і вихід з колегії; про комітет з питань кваліфікації; про порядок засідань; про реєстрацію, зміну і оновлення списків адвокатів; про адвокатську етику і додержання дисципліни членами колегії, про порядок винагороди адвокатів; про юридичну допомогу незаможним; про рекомендування адвокатів на роботу у державні і громадські установи; про судових курсантів, посередництво у спорах між членами колегії, про пропозиції і відповіді, дисциплінарні стягнення тощо. Місцеву колегію адвокатів очолює президент, який має заступника — віце-президента. За Законом, ці особи є посадовими, що "займаються офіційними справами". Один раз на рік колегія адвокатів проводить чергові пленарні засідання. В разі необхідності закон допускає проведення позачергових засідань. На пленарних засіданнях приймаються резолюції з того чи іншого питання, про які повідомляється Федерація колегій адвокатів, зокрема, про прийняті пленарним засіданням резолюції, а також про призначення або вихід у відставку членів правління. Закон надає Федерації право скасувати резолюцію пленарного засідання, якщо вона "завдає шкоди суспільним інтересам або не відповідає законоположенням або статуту даної колегії чи Японської Федерації колегій адвокатів". Колегія на вимогу адвоката або причетних до відповідної справи осіб може виступати посередником у конфлікті з приводу професійної діяльності адвоката. Вона зобов'язана висловити свою думку на запит державних і громадських установ 290 про його діяльність або з спірних правових питань. На вимогу Федерації колегія має дати вичерпну відповідь. Японська Федерація колегій адвокатів створюється місцевими колегіями адвокатів усієї країни і покликана розвивати й вдосконалювати адвокатську справу. Вона є юридичною особою, діє на підставі свого статуту, який складається з врахуванням вимог, встановлених для місцевих колегій. Всі адвокати та їх колегії зобов'язані бути членами Федерації колегій країни, яку очолює президент. Федерація щороку скликає пленарні засідання. В разі необхідності Верховний суд Японії може зажадати від Федерації доповісти про свою діяльність або розслідувати одіозні факти, що стосуються роботи адвокатів і колегії. У складі кожної місцевої колегії і Федерації колегій створюється комітет по розгляду кваліфікації, який складається з голови та декількох членів, головам яких є відповідні президент місцевої колегії або Федерації колегій. Члени комітету обираються строком на два роки на пленарному засіданні колегії з числа адвокатів, суддів, прокурорів, а також високопрофесійних осіб з великим досвідом. Щодо кандидатур суддів та прокурорів відповідних рівнів, то вони обираються за рекомендаціями місцевих судових органів і прокуратур та Верховного суду і Генерального прокурора. Крім основних членів комітету, додатково обираються резервні члени, яких голова, на випадок відсутності дійсного члена, залучає до виконання відповідних функцій. У процесі розгляду справи комітет може вимагати від причетних до неї державних і громадських установ пояснення або інші дані. При затвердженні комітетом відмови у реєстрації або у перереєстрації він має попередньо повідомити про це заінтересовану особу і надати їй можливість подати додаткові роз'яснення. Права і обов'язки адвоката Спеціальний розділ Закону про адвокатуру регулює права і обов'язки японського адвоката. Відповідно до ст. 20 Закону, адвокат має право заснувати юридичну контору лише на території колегії адвокатів, до якої він належить.
При 29] цьому він може засновувати лише одну контору. Проте йому дозволяється виконувати свої професійні обов'язки в конторі іншого адвоката. Факт заснування або передислокування юридичної контори має бути без зволікань доведений до відома відповідної колегії адвокатів, а також Федерації колегій адвокатів. На адвоката покладається обов'язок зберігати адвокатську таємницю. Він зобов'язаний додержувати статутів як колегії, до якої він належить, так і Федерації колегій адвокатів. Адвокат не має права виконувати свої професійні обов'язки: якщо він у конкретному правовому спорі вже консультував або представляв протилежну сторону; якщо він у правовому спорі брав участь як арбітр або державний службовець. Без поважних причин адвокат не може відмовитись від ведення справи. Особам, що перебувають на державній службі, заборонено виконувати адвокатські функції. Без дозволу колегії адвокат не може займатися діяльністю, що має на меті отримання прибутку (тобто підприємницькою діяльністю), Дисциплінарне провадження розпочинається при порушенні адвокатом вимог Закону про адвокатуру, статуту колегії, статуту Федерації колегій адвокатів або за вчинок, що завдає шкоду авторитету колегії. Дисциплінарне провадження проти адвокатів здійснює комітет з дисципліни та комітет з дисциплінарних стягнень, які створюються при кожній колегії адвокатів. Комітет з дисципліни складається з голови, декількох постійних і резервних членів, що обираються строком на два роки з числа адвокатів колегії. На комітет покладаються такі функції: нагляд за додержанням службової дисципліни членами колегії; розслідування дисциплінарної справи на вимогу колегії. У випадку, коли комітет визнає за необхідне накласти дисциплінарне стягнення на адвоката, колегія з дисципліни доручає розгляд даної справи комітету з дисциплінарних стягнень. Зазначені комітети складаються з голови, декількох постійних і резервних членів, які обираються також на два роки з 292 числа членів колегії і є службовими особами, що займаються офіційними справами відповідно до чинних законів. При Японській Федерації колегій адвокатів теж створено комітет з дисциплінарних стягнень, який є апеляційною інстанцією щодо рішень комітетів колегій адвокатів. Дисциплінарне стягнення накладається колегією на підставі резолюції комітету з дисциплінарних стягнень. Їх видами за законом є: попередження, заборона займатися адвокатською діяльністю строком на два роки, наказ про виведення з колегії, виключення з адвокатури. Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення може бути оскаржене у судовому порядку. Оплата праці Гонорар за надання юридичної до-адвокатів помоги встановлюється у відповідності з правилами, що регулюють оплату праці адвокатів. Оплата складається з початкового гонорару, за успішне ведення справи, сервісного гонорару (який не пов'язаний з чисто адвокатською діяльністю), гонорару за юридичну консультацію, добових тощо. У випадку, коли в правилах відсутні вимоги щодо оплати праці, гонорар визначається за домовленістю з клієнтом. 293
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - 320 с - Адвокатское право
  2. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  3. Адвокатура Японії - Адвокатское право
  4. Глава 2. Недержавні правоохоронні організації - Правоохранительные органы
  5. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  6. Адвокатское право Учебники по праву
  7. Правоохранительные органы Учебники по праву
  8. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  9. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  10. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  11. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А. Правоохранительные органы: Учебное пособие. – М.: Юриспруденция, 2000.–176 с. - Правоохранительные органы
  12. § 8. Міжнародні правові акти про працю - Трудовое право
  13. § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів - Трудовое право
  14. § 6. Підстави припинення трудового договору - Трудовое право
  15. § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація - Трудовое право
  16. § 1. Понятие, значение и виды представительства - Гражданское право
  17. Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності - Теория государства и права
  18. 4. УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРАВО: СОДЕРЖАНИЕ, СТРУКТУРА, ИСТОЧНИКИ, ДЕЙСТВИЕ В ПРОСТРАНСТВЕ И ВО ВРЕМЕНИ - Уголовный процесс
  19. § 6. ОБЕСПЕЧЕНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ УЧАСТНИКОВ УГОЛОВНОГО ПРОЦЕССА - Уголовный процесс
  20. § 2. ПОДГОТОВКА К РАССМОТРЕНИЮ УГОЛОВНОГО ДЕЛА - Уголовный процесс

Другие научные источники направления Адвокатское право:

    1. Барщевский М.Ю.. Бизнес-адвакатура в США и Германии: Учебное пособие. 1995
    2. Лубшев Ю.Ф.. Адвокат в уголовном деле: Учебно-практическое пособие. 1997
    3. ГАВРИЛОВ Сергей Николаевич. ИСТОРИЯ РУССКОЙ АДВОКАТУРЫ. ТОМ ПЕРВЫЙ. 1997
    4. Барщевский М.Ю.. Адвокатская этика Учебное пособие. 1999
    5. Власов А.А.. Адвокат как субъект доказывания в гражданском и арбитражном процессе. 2000