Адвокатское право

Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - 320 с
Адвокатура Польщі
1. Організація адвокатури Загальні положення Організація і діяльність адвокатури в Республіці Польща регулюється Законом про адвокатуру, прийнятого Сеймом республіки 26 травня 1982 p." Новий закон істотно змінив організаційну структуру адвокатури, визначив особливості її самоврядування, її зв'язки з державними органами, завдання та місце в системі правоохоронних органів, форми зайняття адвокатською професією. Це вже третій закон, який регулює в комплексі питання адвокатури. Прийняття нового закону зумовлено глибокими перетвореннями у суспільно-політичному житті країни, що наразило законодавця значно посилити роль адвокатури як однієї з форм конституційних гарантій додержання законності в охороні прав і свобод громадян, в забезпеченні адвокату незалежності при виконанні професійних обов'язків, в розширенні та поглибленні професійного самоврядування, обмеженні нагляду з боку державних органів, підвищенні престижу цієї професії2. Закон про адвокатуру Польщі визначає, що "адвокатура покликана надавати правову допомогу, в справі охорони громадянських прав і свобод, в формуванні та застосуванні права". Завдання, викладені у ст. 1 Закону, поширюються також і на взаємодію адвокатури з державними правозастосовчими органами, шо свідчить про її авторитет і високе покликання. Адвокатура Польщі організована на засадах професійного самоврядування, завданнями якого є: створення умов для реалізації визначених законом завдань; представництво адвокатури і захист її прав; здійснення нагляду за додержанням законодавства, що стосується діяльності адвокатів; турбота про професію адвоката; професійне вдосконалення адвокатів і навчання стажистів адвокатури; встановлення і впровадження 1 Современное польское право: Изд-во Польской Академии наук. — 1983. — № 1/2, 57/58.—C. 119—134. ^азимеж Бухала. Новьій закон об адвокатуре. // Современное польское право. —C. 19—20. ]84 правил професійної етики та турбота про їх додержання; управління майном, шо належить органам адвокатського самоврядування, і розпорядження ним. Отже, адвокатському самоврядуванню визначено широкі рамки. Його завдання повною мірою відповідають завданням адвокатури в цілому. Самоврядування адвокатів обмежене чинним у Польщі законодавством, яке відносить до компетенції міністра юстиції: право на опротестування до Верховного суду рішень Bee-польського з'їзду адвокатури і Головної адвокатської ради (ГАР) у випадках неправомірності їх дій; звернення до них з поданням про винесені рішення з конкретних питань; встановлення форми одягу адвокатів, які виступають в судах; вирішення скарг на постанови ГАР про відмову внести певного претендента до списків адвокатів і стажистів, або принесення протесту на внесення до списків небажаних осіб; встановлення за погодженням з ГАР тарифів оплати за адвокатську діяльність в органах, які здійснюють правосуддя; видання правил про порядок дисциплінарного провадження щодо адвокатів чи стажистів; порушення дисциплінарного провадження щодо них; тимчасове відсторонення адвоката чи стажиста від виконання професійних обов'язків; принесення протесту в порядку надзвичайної ревізії на дисциплінарні рішення, які набрали чинності'. Свої функції адвокати здійснюють у адвокатських колегіях. Разом з тим Закон про адвокатуру надає адвокатові право працювати індивідуально чи з іншим адвокатом. Проте здійснення цієї можливості поставлено у залежність від згоди міністра юстиції, яке приймається ним за поданням окружної адвокатської ради. Цю згоду закон не обумовлює, обмежившись вимогою, щоб вона давалася "в обгрунтованих випадках". Вперше приступаючи до виконання своїх професійних занять, адвокат дає перед деканом урочисту обіцянку такого змісту: "Урочисто обіцяю своєю працею як адвокат всебічно сприяти охороні і зміцненню правового порядку Республіки Польща, обов'язки свої виконувати сумлінно, добросовісно і Казимеж Бухала. Новьій закон об адвокатуре. — C. 29. 185 відповідно до положень законів зберігати професійну таємницю, чесність і соціальну справедливість". Закон про адвокатуру Польщі широко визначає межі професійної таємниці, зобов'язуючи адвоката "зберігати в таємниці все, що стало йому відомо у зв'язку з наданням правової допомоги". В Законі про адвокатуру сформульований принцип спеціальної охорони адвоката, який виступає у суді. Так, в ст. 7 Закону говориться, що "адвокат під час і в зв'язку з виконанням професійних обов'язків перебуває під охороною права так само, як суддя і прокурор". Це підвищує ранг і авторитет адвоката, коли на адвокатуру покладаються нові завдання публічно-правового характеру, визначених у ст. 1 Закону про адвокатуру'. Важливим є й положення, що адвокат при виконанні своїх професійних обов'язків підкоряється лише закону. При здійсненні своїх функцій адвокат користується свободою слова в усній і письмовій формах в межах, окреслених завданнями адвокатури і положеннями закону. Зловживання цією свободою, тобто нанесення стороні, її представнику чи захиснику, попечителю, свідку, експерту і перекладачу образи переслідується за приватним обвинуваченням і тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Органами адвокатури є: Всепольський з'їзд адвокатури, Головна адвокатська рада, вищий дисциплінарний суд і вища ревізійна комісія. Членами цих органів можуть бути тільки адвокати. Головна адвокатська рада, адвокатські палати і адвокатські колегії наділені правами юридичної особи. У питаннях виборів органів самоврядування адвокатури та їх функціонування чітко визначені принципи демократизму. Так, вибори в органи адвокатури, органи адвокатських палат і адвокатських колегій провадяться при тайному голосуванні і при необмеженій кількості кандидатів. Строк повноважень цих органів, становить три роки, після закінчення яких їх повноваження зберігаються до створення нових органів. Разом з тим окремі члени можуть бути відкликані до закінчення строку повноважень органом, що їх обрав У складі президії Головної адвокатської ради і президіях окружних адвокатських 1 К а з й м е ж Бухала. Новьій закон об адвокатуре. — С. 33. 186 палат забороняється обіймати конкретну посаду протягом двох строків повноважень підряд. Це обмеження поширюється також на завідуючих адвокатськими колегіями з одним винятком: в окремих обгрунтованих випадках збори колегії можуть обрати завідуючого колегією й на наступний строк. Постанови та рішення органів адвокатури, органів адвокатських палат і адвокатських колегій, що стосуються безпосередньо окремих осіб, повинні мати фактичне і юридичне мотивування. Строк на їх оскарження складає чотирнадцять днів від дня вручення рішення чи постанови. Закон зобов'язує Головну адвокатську раду подавати щороку Державній Раді звіт про діяльність адвокатури та інформацію проблемного характеру.
Цей обов'язок ставить адвокатуру на один рівень з іншими органами, на які покладено такі ж обов'язки. Це має чимале значення, особливо коли йдеться про Верховний суд, Генеральну прокуратуру та загальні суди. По-перше, звіт адвокатури становить інформацію, що подається Державній Раді, не обтяжену "корпоративною" точкою зору. По-друге, значення звіту полягає у прийнятті адвокатурою частки відповідальності за застосування і формування права, за підтримку його високого авторитету та за додержання законності. Слід підкреслити, що положення про обов'язок подання звітів Державній Раді є своєрідним наглядом за адвокатурою'. У нагляді за органами адвокатури з боку міністра юстиції законом передбачена можливість його звернення до Верховного суду з поданням про скасування їх постанов, що суперечать законові. При цьому Верховний суд або залишає постанову, що оскаржується, без змін чи скасовує її та надсилає справу відповідному органу адвокатури на новий розгляд з вказівками щодо способу її вирішення. Міністр юстиції може також звернутися до Всепольського з'їзду адвокатури та Головної адвокатської ради з поданням про ухвалення постанови з відповідного питання, що належить до їх компетенції. В цьому випадку постанова Головної адвокатської ради має бути винесена в строк до одного місяця. Крім того, міністр юстиції, з урахуванням думки ради, своїм ' К а з й м е ж Бухала. Новьій закон об адвокатуре. — С. 25. 187 розпорядженням встановлює розміри оплати за ведення справ в органах, що здійснюють правосуддя. Адвокатські колегії Основною організаційною одиницею адвокатури є адвокатська колегія. Її членом може бути тільки особа, внесена до списків адвокатів. Питання про прийняття у члени колегії вирішують її збори. Хто з адвокатів не може бути членом колегії? Законом передбачено такі випадки: якщо адвокат вже працює за трудовою угодою; якщо один з подружжя займає посаду судді чи прокурора або посаду в органах дізнання чи слідства в округу адвокатської палати; якщо адвокату виповнилося 70 років (це обмеження не поширюється на адвокатів, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально); у випадку визнання його недієздатним; щодо якого винесено постанову про його нездатність виконувати професійні обов'язки. В цьому випадку постанова виноситься окружною адвокатською радою після заслуховування пояснень адвоката та його представника, призначеного з числа адвокатів та після висновку лікарів. Свого представника визначає сам адвокат або його призначає рада. Слід також зазначити, що у випадку порушення справи про нездатність окружна адвокатська рада може тимчасово відсторонити адвоката від роботи. Таке ж право окружна адвокатська рада має у випадку порушення справи про визнання адвоката недієздатним. Адвокат — член колегії має проживати у місцевості, де знаходиться колегія. Проте окружна адвокатська рада може дозволити адвокату проживати у іншій місцевості округу, якщо це не буде перешкоджати його роботі в колегії. В окремих випадках Головна адвокатська рада може, заслухавши думку зацікавлених адвокатських рад, дозволити адвокату проживати і в округу іншої палати, якщо ця місцевість знаходиться поблизу тієї, де міститься колегія. Закон про адвокатуру наділяє адвоката — члена колегії такими правами: брати участь в діяльності і доходах колегії, на щорічну оплачувану відпустку. Крім того, члени колегій та їх сім'ї мають нарівні з іншими працівниками право на матеріальне забезпечення на засадах страхування у випадках хвороби, 188 материнства та сімейного страхування, а також на пенсію відповідно до загального пенсійного забезпечення працюючих та їх сімей. Необхідно підкреслити, що внески на соціальне страхування сплачуються адвокатськими колегіями, а правила і порядок сплати та їх розмір визначає міністр праці, заробітної плати і соціальних питань своїм розпорядженням з урахуванням думки Головної адвокатської ради. Щодо укладання з клієнтом угоди передбачено такий порядок: завідуючий адвокатською колегією, враховуючи бажання клієнта, пов'язаного з обранням адвоката, укладає з ним угоду від імені колегії. Доручення ж дається адвокату клієнтом. В цьому положенні закладено важливий принцип, який має особливе значення у випадку колективної форми зайняття професією. Хоча завідуючий укладає угоду від імені колегії, доручення дається адвокату клієнтом, а отже, може бути у будь-який час ним анульоване. У випадку, коли адвокат не може особисто взяти участь в судовому засіданні чи особисто здійснити в справі певні дії, він може призначити заступника. Коли у адвоката тимчасово чи взагалі відсутня можливість вести справу або в разі виключення його із списку адвокатів, завідуючий колегією призначає на цю роль свого заступника. Цим рішенням останньому надаються повноваження на ведення справи, що має бути зроблено у письмовій формі. Адвокат може відмовитися від доручення, але тільки за згодою завідуючого колегією та з повідомленням про це відповідних органів. Крім того, він зобов'язаний протягом двох тижнів виконувати свої обов'язки, якщо справа не буде прийнята іншим адвокатом або якщо не буде звільнений від цього клієнтом. Допускаючи можливість відмови адвоката від надання правової допомоги, закон закріплює положення, за яким така відмова має бути мотивована, тобто тільки при наявності поважних причин, про що повідомляється заінтересована сторона. Сумніви, які виникають щодо надання правової допомоги, вирішуються окружною адвокатською радою, а у випадках, які потребують термінового вирішення — деканом. Звільнити адвоката від його прямого обов'язку в справах, у яких адвокат 189 бере участь за призначенням, може лише орган, який його призначив. Витрати ж за надання допомоги, здійсненої за призначенням, бере на себе держава. Порядок цієї оплати визначає своїм розпорядженням міністр юстиції за погодженням з Головною адвокатською радою. Органами адвокатської колегії є: збори колегії, завідуючий колегією; ревізійна комісія у колегіях, в яких працює понад 12 членів, а з меншим числом — якщо вона створена постановою зборів колегії. До повноважень зборів колегії Закон про адвокатуру відносить, зокрема: оцінку професійної підготовленості її членів й адвокатських стажистів; вибори завідуючого, а за необхідності також і його заступника; відкликання завідуючого чи його заступника до закінчення строку повноважень; контроль за діяльністю завідуючого, зокрема, перевірку і затвердження його звітів; вибори ревізійної комісії; затвердження кошторису доходів і видатків колегії; прийняття нових членів, а також попередження про виведення зі складу членів і виключення з колегії; прийняття рішення з питань передислокування колегії або про її ліквідацію. Закон встановлює порядок визначення правомірності прийнятих зборами колегії рішень. Так, для легітимності її постанови потрібна присутність не менш двох третин загальної кількості членів. Причому постанови з питань, зазначених в п.п. 2, 3, 7 і 9 ст. 31, приймаються більшістю не менш як двох третин членів, присутніх на зборах. Органом другої інстанції є окружна адвокатська рада, куди може бути оскаржена постанова адвокатської колегії. Адвокатські палати Адвокати і адвокатські стажисти, які проживають на території одного або декількох воєводств, складають адвокатську палату. Її органами є: загальні збори палати, в яких беруть участь її члени і делегати адвокатів; окружна адвокатська рада; дисциплінарний суд; ревізійна комісія. До повноважень загальних зборів адвокатської палати належать: вибори делегатів на Всепольський з'їзд адвокатури; вибори декана і голів дисциплінарного суду й ревізійної комісії, а також членів окружної адвокатської ради, дисциплінар- 190 ного суду та ревізійної комісії, прийняття бюджету палати і встановлення розміру щорічних внесків на її поточні потреби; питання, пов'язані з розміщенням адвокатських колегій, адвокатів та адвокатських стажистів на території діяльності палати; розгляд і затвердження річних звітів про діяльність окружної адвокатської ради; розгляд та затвердження подань ревізійної комісії, балансів та прийняття рішення про довіру окружній адвокатській раді; прийняття постанов з інших питань діяльності палати. Загальні збори палати скликаються окружною радою один раз на рік. Закон допускає скликання надзвичайних загальних зборів за вимогою президії Головної адвокатської ради, окружної адвокатської ради, ревізійної комісії або третини від загальної кількості адвокатів — членів колегії. В цьому випадку загальні збори скликаються в строк до шести тижнів від дня заявленої вимоги. До складу окружної адвокатської ради входять: декан, від п'яти до п'ятнадцяти членів та від двох до чотирьох заступників членів. Крім того, право брати участь у засіданнях ради надано законом голові дисциплінарного суду та голові дисциплінарної комісії. Окружна адвокатська рада обирає з свого складу одного чи двох віце-деканів, секретаря, а у випадках потреби — заступника секретаря, касира та повіреного в дисциплінарних справах, котрі разом з деканом складають президію ради, на яку покладена функція підготовки її засідань. Крім того, окружна адвокатська рада призначає з числа адвокатів заступників повіреного в дисциплінарних справах, голову і членів колегії інспекторів. До сфери діяльності окружної адвокатської ради передано усі справи, вирішення яких не віднесено до компетенції адвокатури та органів адвокатських палат, адвокатських колегій чи державних органів. Рада складає список адвокатів та адвокатських стажистів, копію якого щороку подає Головній адвокатській раді, головам воєводських судів і воєводським прокурорам, а також інформує їх про зміни в цьому списку. Для прийняття окружною адвокатською радою постанови потрібна присутність не менше половини його членів, в тому числі декана чи віце-декана. Постанова приймається простою 191 більшістю голосів, а у випадку рівності вирішальним є голос головуючого. Постанова окружної адвокатської ради, винесена по першій інстанції, може бути оскаржена до Головної адвокатської ради. Постанова про внесення до списку адвокатів чи адвокатських стажистів має бути винесена протягом двох місяців від дня подання заяви про внесення. Остаточне рішення про відмову у внесенні до списку може бути оскаржене міністру юстиції. Керує діяльністю окружної адвокатської ради — декан. Він представляє раду, голосує на її засіданнях, а також здійснює й інші дії, передбачені законом. Рішення декана може бути оскаржене до окружної адвокатської ради. До компетенції дисциплінарного суду віднесено прийняття рішень по дисциплінарних справах членів палати. Він складається з голови, віце-голови, від шести до двадцяти трьох членів та трьох їх заступників. Свої рішення дисциплінарний суд виносить у складі трьох суддів. Ревізійна комісія контролює фінансову та господарську діяльність окружної адвокатської ради та перевіряє виконання постанов загальних зборів палати. До її складу входять голова, його заступник, від трьох до п'яти членів та два їх заступника. Органи адвокатури Всепольський з'їзд адвокатури Закон про адвокатуру Польщі заснував новий орган — Всепольський з'їзд адвокатури, який є вищим адвокатським органом. До його компетенції віднесено вибори голови Головної адвокатської ради, голови Вищого дисциплінарного суду та голови Вищої ревізійної комісії; адвокатів (які не є деканами) до складу Головної адвокатської ради; членів та заступників членів Вищого дисциплінарного суду і Вищої ревізійної комісії, а також затвердження звітів Головної адвокатської ради. Демократичний порядок виборів значно підвищує їх авторитет як серед громадян, так і в адвокатському середовищі, і крім того, є прикладом демократичності самоврядування адвокатури Польщі. 192 Всепольський з'їзд адвокатури складається з адвокатів, обраних згідно з встановленим Головною адвокатською радою співвідношенням до кількості членів палати, але не менше шести делегатів від кожної палати. До участі в роботі з'їзду допускаються також члени Головної адвокатської ради та декани окружних адвокатських палат, які не є делегатами з'їзду. З'їзд скликається Головною адвокатською радою раз на три роки і має відбутися у строк до одного місяця від дня виборів делегатів в усіх адвокатських палатах. Надзвичайний з'їзд може бути скликаний на вимогу: президії Головної адвокатської ради, Вищої ревізійної комісії, не менше п'ятнадцяти членів Головної адвокатської ради чи не менше одної третини окружних адвокатських рад. Головна адвокатська рада У період між з'їздами адвокатури вищим її органом є Головна адвокатська рада, до складу якої входять її голова; адвокати, обрані Всепольським з'їздом адвокатури у кількості рівній кількості деканів окружних адвокатських рад, але не більше восьми адвокатів з однієї палати; декани окружних адвокатських рад. Головна адвокатська рада обирає з свого складу двох віце-голів, секретаря, касира, повіреного в дисциплінарних справах і двох членів, які разом з головою ради складають її президію, яка є виконавчим органом. З числа адвокатів рада призначає заступників повіреного в дисциплінарних справах, а також центральну колегію інспекторів, її голову та заступника, які здійснюють контроль за додержанням адвокатськими колегіями і адвокатами положень Закону про адвокатуру та інших нормативних актів, що стосуються адвокатури. До компетенції Головної адвокатської ради відноситься: представництво адвокатури; нагляд за діяльністю президій окружних адвокатських рад, а також організація навчання адвокатських стажистів; визначення територіальних меж діяльності та місцезнаходження адвокатських палат, встановлення кількості членів та їх заступників в органах окремих адвокатських палат, а також кількості постійно виконуючих обов'язки членів цих органів та умов їх заохочення; визначення за погодженням з міністром юстиції порядку оплати за правову 193 допомогу, а також розміщення адвокатських колегій, адвокатів та адвокатських стажистів; вирішення скарг на постанови окружних адвокатських рад; складення висновків по проектах нормативних актів та пропозицій щодо їх підготовки й застосування; розпорядження та управління майном Головної адвокатської ради; прийняття її бюджету і визначення частки окремих адвокатських палат в покритті бюджетних видатків; тимчасове відсторонення від посади (у зв'язку з порушенням основних обов'язків) окремих членів органів адвокатських палат і адвокатських колегій, (за винятком членів дисциплінарних судів), а також звернення з поданням до відповідних органів про їх звільнення; затвердження регламентів, що стосуються порядку виборів делегатів з числа адвокатів, які займаються професійною діяльністю, на загальних зборах адвокатських палат; правил проходження стажування та складання адвокатського іспиту; правил функціонування адвокатських рад, обсягів навантаження та правил заохочення інспекторів та ін. Головна адвокатська рада скасовує постанови окружних адвокатських рад, що суперечать закону тощо. Вищий дисциплінарний суд Вищий дисциплінарний суд у складі трьох суддів розглядає по другій інстанції справи, які вирішені дисциплінарним судом по першій інстанції. Він складається з двадцяти трьох членів та трьох заступників. Члени суду обирають з свого складу одного чи двох віце-голів. Голова Вищого дисциплінарного суду бере участь у засіданнях Головної адвокатської ради і періодично подає їй інформацію про стан розгляду дисциплінарних справ. Вища ревізійна комісія Вища ревізійна комісія здійснює контроль за фінансовою та господарською діяльністю Головної адвокатської ради і перевіряє виконання постанов Всепольського з'їзду адвокатури. До складу Вищої ревізійної комісії входять голова, заступники голови, чотири члени та два їх заступники. Голова інформує Головну адвокатську раду та її президію про наслідки контрольних перевірок і має право брати участь у засіданнях цих органів. 194 Включення та виключення з списку адвокатів Згідно з Законом про адвокатуру Польщі, до списку адвокатів може бути включено тих осіб, хто: своєю бездоганною поведінкою гарантує належне здійснення професійних обов'язків; має польське громадянство і користується у повному обсязі правами і дієздатністю; має вищу юридичну освіту; пройшов стажування та склав адвокатський іспит.
Щодо останньої умови закон не поширює її на: професорів та докторів юридичних наук; осіб, які не менше трьох років виконували функції судді, прокурора чи нотаріуса. Разом з тим в законі є важливе положення, за яким особи, які займали посаду судді або прокурора, не можуть протягом двох років від дня звільнення бути занесеними до списків адвокатів в округу адвокатської палати, де вони виконували зазначені функції. Проте ця заборона не поширюється на членів Верховного суду, членів Вищого адміністративного суду та прокурорів Генеральної прокуратури та осіб, які, протягом не менше трьох років і повного робочого дня обіймали посади голови, віце-президента або арбітра в державному господарському арбітражі, а також посаду юрисконсульта; осіб, які пройшли стажування, передбачене положенням про юрисконсульта, склали екзамен на право працювати ним та протягом не менше трьох років і перебували на цій посаді повний робочий день. Питання про включення до списку адвокатів вирішує окружна адвокатська рада, якій належить право вести особові та дисциплінарні справи тих, хто подав заяву про включення до списку. Приймаючи рішення про включення, рада визначає місцезнаходження адвоката, керуючись міркуваннями забезпечення належної правової допомоги населенню. Крім того, окружна адвокатська рада інформує міністра юстиції про включення кандидата до списку адвокатів чи адвокатських стажистів або про відмову у включенні до списку. Якщо міністр протягом ЗО днів від дня одержання рішення разом з особистою справою, включеного до списку, не опротестує це рішення (такий протест має бути мотивованим) включення вважається таким, що відбулося. Закон про адвокатуру встановив можливість оскарження рішення міністра зацікавленою 195 особою або органом адвокатського самоврядування до Верховного суду в строк до ЗО днів від дня вручення рішення. За погодженням з окружною адвокатською радою адвокат може як перейти в іншу адвокатську колегію в округу палати, так і перенести своє місцеперебування в округ іншої палати за погодженням з окружними адвокатськими радами обох палат. Право виключення з списку адвокатів надано окружній адвокатській раді у випадку: вибуття з адвокатури; перенесення місцезнаходження в іншу адвокатську палату; прийняття на посаду в органи, які здійснюють правосуддя, органи слідства, нотаріату та державного господарського арбітражу; призову на кадрову військову службу; втрати польського громадянства і позбавлення в силу судового вироку публічних прав чи права займатися професією; дисциплінарного рішення про виключення з адвокатури. Адвокатське стажування Як уже зазначалося, адвокатура Польщі складається з адвокатів та адвокатських стажистів. Закон про адвокатуру встановив, що адвокатське стажування триває чотири роки, причому не менше одного року в суді, прокуратурі, державному господарському арбітражі та інших органах правової охорони за направленням окружної адвокатської ради. Проте стажистам, після завершення ними судового, прокурорського чи нотаріального стажування, окру-жяа адвокатська рада може скоротити строк стажування до двох років, Після одного року стажування стажист може заступати адвоката в районному та інших судах (за винятком Верховного та Вищого адміністративного суду), в органах державного управління і установах. Закінчується стажування адвокатським іспитом. При не-складанні іспиту такий може бути повторений в строк, встановлений окружною адвокатською радою. Окружна адвокатська рада може виключити стажиста зі списку в разі: його неявки без поважної причини на іспит або на повторний іспит в строк, встановлений радою; якщо протягом двох перших років стажування визнає його непридатним для виконання обов'язків адвоката, а також у випадках, пере- 196 дбачених правилами виключення з адвокатського товариства, про які йшлося вище. Дисциплінарна відповідальність Адвокати та адвокатські стажисти підлягають дисциплінарній відповідальності за дії, що суперечать закону, нормам етики чи професійної гідності або за порушення інших обов'язків. Закон наводить перелік дисциплінарних стягнень, що можуть бути накладені на адвоката чи адвокатського стажиста, це: осуд, догана, грошовий штраф, який застосовується як у вигляді основного, так і додаткового стягнення; (до адвокатських стажистів це стягнення не застосовується); тимчасове відсторонення від виконання професійних обов'язків на строк від трьох місяців до трьох років (при застосуванні цього стягнення до адвокатського стажиста час відсторонення від занять не зараховується в строк стажування); перенесення місцезнаходження; виключення з адвокатури. Адвокат чи стажист, проти яких порушено дисциплінарну або кримінальну справу, можуть бути тимчасово відсторонені дисциплінарним судом від виконання професійних обов'язків у випадках, обумовлених обставинами справи. Постанова про тимчасове відсторонення виноситься дисциплінарним судом за його ініціативою або за заявою сторін і підлягає негайному виконанню. Якщо це відсторонення триває понад трьох місяців, Вищий дисциплінарний суд в кожному випадку вивчає обгрунтованість відсторонення. Це положення має характер гарантії. У випадку виправдання чи припинення провадження в справі (якщо відсторонення було необгрунтованим) адвокату належить право протягом одного року від дня набрання чинності рішення дисциплінарного суду вимагати втрачену частку у доходах колегії. Ця вимога вирішується дисциплінарним судом. Наслідки притягнення адвоката чи стажиста до дисциплінарної відповідальності є різними. Стягнення у вигляді догани і грошового штрафу тягне за собою позбавлення права бути обраним в органи адвокатських палат та адвокатських колегій протягом трьох років. Тимчасове відсторонення від професій- 197 них обов'язків і перенесення місцезнаходження тягне позбавлення права бути обраним в органи адвокатури на строк до шести років. Крім того, адвокат, тимчасово відсторонений від професійних занять, не може виступати перед судом та державними органами. Проте він може здійснювати інші дії, доручені завідуючим адвокатською колегією. Усунення із адвокатури тягне за собою виключення із списку адвокатів без права повторного включення до нього. На члена палати може бути накладене стягнення у вигляді попередження, зроблене деканом адвокатської ради, яке член палати має право оскаржити у дисциплінарний суд, який вирішує ці справи як друга і, разом з тим, остання інстанція. Дисциплінарне провадження здійснюється незалежно від кримінального провадження, проте воно може бути зупинене до закінчення останнього. Дисциплінарне провадження не порушується, а порушене припиняється, коли виникли обставини, які згідно з кримінально-процесуальним кодексом виключають переслідування. У випадку смерті до закінчення дисциплінарного провадження постанова про припинення втрачає силу і провадження у справі триває, якщо в строк до двох місяців від дня смерті обвинуваченого цього вимагатимуть його подружжя, рідні по прямій лінії, брат чи сестра. Закон допускає також протест в порядку надзвичайної ревізії на дисциплінарне рішення, що набрало чинності. Такий протест в строк до шести місяців, може бути внесений міністром юстиції. Генеральним прокурором Польщі чи головою Головної адвокатської ради у зв'язку з істотним порушенням положень закону чи явно несправедливим рішенням. Цей протест розглядає Верховний суд. Дисциплінарне провадження не може бути порушене, якщо з часу вчинення проступку минуло три роки. Проте, якщо дії містять ознаки складу злочину, строк дисциплінарної давнини не закінчується раніше строку кримінального переслідування. Перебіг строку притягнення до дисциплінарної відповідальності переривається будь-якими діями органу, який має право розслідувати проступок. Караність дисциплінарного проступку перестає бути такою за спливом трьох років. 198 Обвинувачем у провадженні є повірений в дисциплінарних справах. Вилучення з особистої справи позначки про дисциплінарне стягнення провадиться по закінченню: трьох років від дня набрання чинності дисциплінарним рішенням про стягнення, накладеного у вигляді осуду, догани чи грошового штрафу; п'яти років після накладення стягнення у вигляді тимчасового відсторонення від виконання професійних обов'язків, чи при виконанні стягнення у вигляді перенесення місцезнаходження, якщо на адвоката чи стажиста за цей час знов не було накладено стягнення і якщо проти них не порушено провадження в дисциплінарній справі. Позначка ж про стягнення у вигляді виключення з адвокатури вилученню з матеріалів справи не підлягає. 2. Представництво адвоката в цивільному процесі Процесуальним представником у цивільному процесі Польщі є особа, яка від імені сторони або третьої особи виконує в їх інтересах певні дії. Таким представником в цивільному процесі може бути і адвокат. Представництво адвоката, як правило, грунтується на договорі з довірителем, яким виступає сторона або третя особа чи їх законні представники. Воно є наслідком вольових дій довірителя, котрими він уповноважує адвоката вести цивільну справу в суді чи виконувати окремі процесуальні дії. Процесуальне повноваження адвоката може бути загальним — на ведення усіх цивільних справ і окремим — на ведення конкретної цивільної справи або на виконання певних процесуальних дій. За цивільним процесуальним законодавством не допускається обмеження процесуальних повноважень представника, за винятком виконання дій по розпорядженню предметом спору. Довіритель може виключити з повноважень, які він надає своєму представнику, вчинення дій на укладення мирової угоди, на відмову від позову або на його визнання. Повноваження адвоката має бути виражено у письмовій формі — дорученні, яке він подає суду для приєднання до матеріалів справи. Якщо повноваження адвоката не були офо- 199 рмлені належним чином і він разом з тим брав участь в справі, то провадження в ній визнається недійсним в ревізійному порядку. Кожна процесуальна дія, спрямована на здійснення процесуального представництва особи, тягне для довірителя правові наслідки, У тих випадках, коли останній бере участь у цивільному процесі разом з уповноваженим адвокатом, він може відкласти подану адвокатом заяву чи зкоректувати у іншій формі його дії. Повноваження, надане адвокату стороною чи третьою особою на ведення цивільної справи в суді, втрачає силу внаслідок їх смерті, але адвокат має виконувати обов'язки процесуального представника до закриття провадження. Юридична допомога оплачується стороною чи третьою особою, що надала адвокату повноваження. Сторона, проти якої постановлено рішення, зобов'язана повернути стороні, в інтересах якої винесено рішення і на її вимогу понесені витрати, до яких відносяться й витрати на адвоката. ЦПК Польщі передбачає обов'язкову за постановою суду участь адвоката у цивільному процесі про надання безплатної юридичної допомоги. Сторона, яка звільнена від сплати судових витрат, може заявити клопотання про призначення для неї адвоката. Суд задовольняє таке клопотання, якщо визнає, що участь такого в справі є необхідною. Зазначене правило застосовується також до сторони, звільненої від оплати судових витрат на підставі закону, а також на прохання сторони, яка доведе, що не може без шкоди для свого і своєї сім'ї утримання нести витрати, пов'язані з винагородою адвоката. Суд відмовляє стороні у призначенні адвоката в разі очевидної необґрунтованості її домагань.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - 320 с - Адвокатское право
  2. Адвокатура Польщі - Адвокатское право
  3. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  4. Адвокатура України - Адвокатское право
  5. § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
  6. § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
  7. Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
  8. Адвокатское право Учебники по праву
  9. Правоохранительные органы Учебники по праву
  10. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
  11. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ - Теория государства и права
  12. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Віда. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. - Правоохранительные органы
  13. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  14. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А. Правоохранительные органы: Учебное пособие. – М.: Юриспруденция, 2000.–176 с. - Правоохранительные органы
  15. § І. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація - Трудовое право
  16. § 2. Конституція України як основне джерело трудового права - Трудовое право
  17. § 8. Міжнародні правові акти про працю - Трудовое право
  18. § 6. Підстави припинення трудового договору - Трудовое право
  19. § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація - Трудовое право
  20. § 1. Понятие, значение и виды представительства - Гражданское право

Другие научные источники направления Адвокатское право:

    1. Барщевский М.Ю.. Бизнес-адвакатура в США и Германии: Учебное пособие. 1995
    2. Лубшев Ю.Ф.. Адвокат в уголовном деле: Учебно-практическое пособие. 1997
    3. ГАВРИЛОВ Сергей Николаевич. ИСТОРИЯ РУССКОЙ АДВОКАТУРЫ. ТОМ ПЕРВЫЙ. 1997
    4. Барщевский М.Ю.. Адвокатская этика Учебное пособие. 1999
    5. Власов А.А.. Адвокат как субъект доказывания в гражданском и арбитражном процессе. 2000