Адвокатское право

Функції адвокатури Адвокатура в Італії виконує три основні функції: консультативну, яка здійснюється під час так званих позасудових справ (йдеться про справи, які ще не розглядалися судом або взагалі не підлягають судовому розгляду); сприяння, мета якого — захист інтересів клієнта у деяких правових процесах; захисту — професійної роботи, яка виявляється у підготовці, написанні і виголошенні промови на захист інтересів клієнта.

Організація Адвокати в Італії об'єднуються у адвокатури асоціації за територіальним принципом в межах певного округу. Керівним її органом є Рада асоціації адвокатів і прокурорів адвокатського округу, яка за конституцією республіки захищає права адвокатів.

Ради асоціацій є автономними організаціями і відають усіма їх справами: здійснюють реєстрацію нових членів, переводять адвокатів з одного міста у інше, підтримують дисципліну і порядок, проводять культурні й спортивні заходи. Ради асоціацій висувають своїх членів в Національну спілку адвокатів, що є загальнореспубліканською організацією адвокатів.

Крім того, в Італії існує також спеціальна асоціація, члени якої можуть працювати у вищих судових відомствах:

Конституційному та Касаційному судах, Державній раді, Державному контролі, Центральній податковій комісії. Щоб стати членом цієї асоціації, необхідно мати восьмирічний адвокатський стаж роботи.

Корпорації адвокатів в Італії набули особливо значної ваги в громадському житті, що, насамперед, позначилося на значній частці адвокатів, котрі працюють на посадах державних керівників та виступають як політичні лідери'.

^аламатин Й. Юрист в Европейском Сообществе // Адвокат. — 1992. — № 5—6.

131

Вступ до адвокатури Стати адвокатом може кожний італійський громадянин, який має вищу юридичну освіту. Після подачі претендентом заяви його включають до реєстру практикантів і він починає працювати під керівництвом досвідченого адвоката — наставника, який знайомить його з веденням судових та інших справ. Після року стажування практикант отримує атестат, який дозволяє йому працювати самостійно, як правило, у нескладних категоріях справ.

Успішно пропрацювавши рік, ця особа може скласти іспити на звання прокурора, що дає їй можливість практикувати як у загальних, так і в апеляційних судах того судового округу, де ця особа проживає, і лише після шести років професійної діяльності та успішного складення іспитів прокурор отримує статус адвоката з правом працювати на усій території країни.

Необхідно зауважити, що загальною організацією юридичної освіти та професійної підготовки юристів — майбутніх адвокатів і суддів в Італії займається Вища рада магістратури (це — вищий судовий орган), яка підвідомча міністерству юстиції'.

Положення (статус) адвоката

Італійський адвокат за законом є особою вільної професії, повністю незалежною від державних або приватних організацій чи фірм. Щоправда, допускається підзвітність адвоката, якщо він є співробітником адвокатського бюро при державній (муніципальній) фірмі (конторі), де він здійснює професійні функції в інтересах фірми.

Оплата праці Оплата праці адвоката здійснюється адвоката відповідно до професійних тарифів

попередньо погоджених з Національною спілкою адвокатів, які переглядаються і затверджуються раз на два роки міністерством юстиції

Тарифи залежать від роду занять адвоката або прокурора (для останнього тариф встановлюється менший) залежно від

Саламатин Й.

132

того, у якій категорії справ він спеціалізується (кримінальних чи цивільних), безпосередньо в суді чи дає консультації. Підвищений тариф встановлюється для адвокатів, які працюють у вищих судових інстанціях.

Тарифи застосовуються лише в тих випадках, коли між сторонами не було укладено попередньої угоди про конкретну суму винагороди. Якщо така угода була досягнута, сторони зобов'язані її додержувати.

Адвокату (прокурору) категорично заборонено домовлятися з клієнтом про отримання певного процента від суми, яку суд міг би стягнути на користь клієнта.

Дисциплінарне Дисциплінарне провадження проти провадження адвокатів здійснюється дисциплінарними судами, які створені при радах асоціацій адвокатів і прокурорів. Дисциплінарні суди розглядають справи на адвокатів, що допустили дисциплінарний проступок.

На адвокатів, які його вчинили, можуть бути накладені такі стягнення: попередження, осуд, заборона займатися адвокатською діяльністю від двох місяців до одного року, скасування членства в асоціації (з правом поновлення через рік), виключення з асоціації (з правом поновлення через п'ять років).

Адвокат, на якого накладено дисциплінарне стягнення, має право звернутися з апеляцією до Національної спілки адвокатів.

У випадку виявлення з боку адвоката зловживань, омани, шахрайства і т.д. він підлягає кримінальній відповідальності.