Адвокатское право

Отже, ця книга, за нашим переконанням, є актуальною та потрібною.

Пропоноване дослідження набирає особливої актуальності сьогодні, коли українська незалежна держава, ставши на шлях політичних та економічних перетворень, однією з перших прийняла в 1992 році Закон "Про адвокатуру". І це виправдано Адже з перших років утвердження радянської влади в Україні адвокатура зазнала деформації, що знайшло

свій вияв у жорсткій організаційній структурі, постійному нагляді за її діяльністю з боку державних органів та партійних функціонерів. Усе це призвело до послаблення ролі адвокатури, зниження її професійності і, як наслідок, обмеження прав адвоката в сфері захисту і відстоювання прав і свобод людини.

Після прийняття нового Закону про адвокатуру процес подальшого її вдосконалення триває. Проте без всебічного забезпечення механізму функціонування цього специфічного демократичного інституту, без створення надійних гарантій захисту конституційних прав і свобод громадян, розбудова правової держави може стати проблематичною.

Виходячи з окреслених завдань, автори поставили перед собою мету дослідити процес організації і розвитку інституту адвокатури, і на цій основі теоретично осмислити, виявити його суть, тенденції, місце і роль в суспільстві та державі.

У праці як предмет дослідження обрано комплекс проблем методологічного і теоретичного характеру з висвітленням історичних особливостей виникнення і розвитку інституту світової адвокатури, а також сучасних основних стандартів організації і ролі адвокатури у механізмі захисту прав людини.

Наскільки авторам вдалося реалізувати поставлене завдання, — судити не їм.

О. Святоцький В. Медведчук

Отже, ця книга, за нашим переконанням, є актуальною та потрібною.

Пропоноване дослідження набирає особливої актуальності сьогодні, коли українська незалежна держава, ставши на шлях політичних та економічних перетворень, однією з перших прийняла в 1992 році Закон "Про адвокатуру". І це виправдано Адже з перших років утвердження радянської влади в Україні адвокатура зазнала деформації, що знайшло

свій вияв у жорсткій організаційній структурі, постійному нагляді за її діяльністю з боку державних органів та партійних функціонерів. Усе це призвело до послаблення ролі адвокатури, зниження її професійності і, як наслідок, обмеження прав адвоката в сфері захисту і відстоювання прав і свобод людини.

Після прийняття нового Закону про адвокатуру процес подальшого її вдосконалення триває. Проте без всебічного забезпечення механізму функціонування цього специфічного демократичного інституту, без створення надійних гарантій захисту конституційних прав і свобод громадян, розбудова правової держави може стати проблематичною.

Виходячи з окреслених завдань, автори поставили перед собою мету дослідити процес організації і розвитку інституту адвокатури, і на цій основі теоретично осмислити, виявити його суть, тенденції, місце і роль в суспільстві та державі.

У праці як предмет дослідження обрано комплекс проблем методологічного і теоретичного характеру з висвітленням історичних особливостей виникнення і розвитку інституту світової адвокатури, а також сучасних основних стандартів організації і ролі адвокатури у механізмі захисту прав людини.

Наскільки авторам вдалося реалізувати поставлене завдання, — судити не їм.

О. Святоцький В. Медведчук