§1. Поняття парламенту та парламентаризму
Історія світової цивілізації є свідком того, як руйнувалися імперії, зазнавали краху диктаторські та авторитарні режими і, водночас, утверджувався фундаментальний принцип законної основи влади усіх часів: "правління народу, що здійснюється народом, і для народу".
Цей принцип залишається непорушним, оскільки ще не було знайдено жодної надійної заміни йому в ролі підвалини політичної влади. З точки зору осмислення цього основоположного принципу устрою державної влади одним із ключових питань конституційно-правової науки та конституційної політики є інститут парламентаризму.У вітчизняній і в зарубіжній юридичний літературі поняття "парламентаризм" розуміється по-різному. Один з провідних спеціалістів з цієї проблеми в Україні А.З.Георгіца наводить таку дефініцію:
Парламентаризм - це визначена в конституції та інших законах і відповідним чином трансформована у практичну площину організація влади у державі і суспільстві, в якій парламент, побудований на демократичних засадах, володіє юридичним статусом і реальними повноваженнями представницького, законодавчого, контрольного і установчого характеру, в бюджетно-фінансовій і зовнішньополітичній сферах і своєю активною діяльністю виступає гарантом захисту інтересів як більшості, так і меншості громадян країни.
В.М.Шаповал стверджує, що парламентаризм - це система взаємодії держави і суспільства, для якої характерними є
визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державно-владних функцій загальнонаціонального колегіального постійно діючого представницького органу.
За А.А.МІШИНИМ, парламентаризм - це система державного керівництва суспільством, для якого характерне визнання провідної ролі парламенту в здійсненні державно-владних функцій.
Парламентаризм не зводиться лише до наявності вищого представницького органу народу, а обов'язково уособлюється з активно діючим парламентом у системі конституційного правління. Це комплексна характеристика політичної системи демократичного типу, яка відповідає досягненням і цінностям сучасного рівня цивілізації.
Парламент - це загальнонаціональний колегіальний представницький орган державної влади, який повністю або частково обирається народом (виборчим корпусом) і на відміну від інших загальнонаціональних колегіальних представницьких органів - так званих установчих зборів (конституційних конвентів, асамблей), - діє на постійній основі (В.М.Шаповал^.
Представницька природа парламентів не пов'язується лише з їх виборністю. У багатьох країнах шляхом загальних виборів заміщується пост глави держави - президента. Однак лише парламент претендує на роль своєрідного "дзеркала суспільства". З цим пов'язана така притаманна всім без винятку парламентам риса, як колегіальність.