<<
>>

КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ УГОРЩИНА (витяги) (18 серпня 1949 p.)

ГЛАВА II. Президент республіки

Стаття 29/В

1. Виборам Президента Республіки має передувати висунення кандидатів. Для того, щоб висунення кандидатів було правомірним, необхідна письмова рекомендація принаймні 50 представників Національної Асамблеї.

Висунуті кандидатури мають бути подані на розгляд Голові Національної Асамблеї до призначення дати виборів. Кожний член Національної Асамблеї може підтримати лише одного кандидата. Усі рекомендації представників, які підтримують більше одного кандидата, вважаються недійсними.

2. Національна Асамблея обирає Президента Республіки шля­ хом таємного голосування. За необхідності має бути проведене по­ вторне голосування. Президентом Республіки, обраним при першо­ му голосуванні, вважається особа, яка отримала голоси двох третин представників.

3. Якщо жоден із кандидатів не отримав належної більшості го­ лосів, має бути проведений другий тур голосування стосовно нових кандидатур, висунутих відповідно до пункту 1. Вибори у другому турі голосування також потребують двох третин голосів представників.

4. Якщо жоден із кандидатів не отримав необхідної кількості го­ лосів у другому турі, має відбутися третій тур голосування. У цьому випадку можна голосувати лише за двох кандидатів з найбільшою кількістю голосів, набраних у другому турі. Президентом Рес­ публіки, який обирається у третьому турі голосування, вважається кандидат, який отримав більшість голосів, незалежно від кількості представників, які взяли участь у голосуванні.

5. Процедура голосування має бути завершена не пізніше ніж протягом трьох послідовних днів.

Стаття 29/С

1. Президент Республіки має бути обраний принаймні за трид­цять днів до спливу строку повноважень Президента, який складає

460

повноваження, або - якщо цей строк закінчився раніше - протягом тридцяти днів з моменту його закінчення.

2. Вибори Президента мають бути оголошені Головою Національної Асамблеї.

Стаття 29/D

Обраний Президент Республіки обіймає посаду з моменту спли­ву строку повноважень свого попередника або, якщо цей строк закінчився раніше, - на восьмий день після оголошення результатів виборів; перед тим, як стати на посаду, Президент присягає перед Національною Асамблеєю.

Стаття 29/Е

і. У випадку, якщо Президент Республіки тимчасово нездатний виконувати свої функції або якщо його перебування на посаді закінчується з будь-якої причини до спливу строку його повнова­жень, функції Президента Республіки здійснюються Головою Національної Асамблеї, поки новий Президент Республіки не стане на посаду, проте із застереженням, що Голова не має повноважень направляти будь-які закони до Національної Асамблеї для перегля­ду чи в Конституційний Суд для перевірки, розпускати Національну Асамблею і може оголосити помилування лише тим особам, які засу­джені за остаточним вироком.

2. Під час виконання обов'язків Президента Республіки Голова Національної Асамблеї не може здійснювати свої права як її пред­ставник, а функції Голови Національної Асамблеї переходять до од­ного із його заступників, призначеного Національною Асамблеєю.

Стаття ЗО

1. Посада Президента Республіки несумісна з усіма іншими дер­ жавними, громадськими або політичними посадами чи повноважен­ нями. Президент не займається ніякими справами, що дають прибу­ ток, не отримує винагороду за іншу діяльність, крім тієї, яка підпадає під захист авторських прав.

2. Для прийняття закону про винагороду, допомогу та розмір відшкодувань Президентові Республіки вимагаються дві третини го­ лосів присутніх представників Національної Асамблеї.

Стаття ЗО/А

1. Президент Республіки:

а) представляє Угорську державу;

461

СЖ.Бостан, С.М.Тимченко

b) укладає міжнародні договори від імені Республіки Угорщина; якщо предмет договору належить до сфери компетенції законодавст­ ва, вимагається попередня згода Національної Асамблеї для укла­ дення договору;

c) акредитує і приймає послів і посланників;

d) призначає дату загальних виборів до Національної Асамблеї та до місцевих органів влади;

є) може бути присутнім на засіданнях і звертатися до Національної Асамблеї та до її комітетів;

f) може подавати на розгляд до Національної Асамблеї пропо­ зиції стосовно окремих заходів;

g) може бути ініціатором референдумів;

h) призначає і звільняє заступників міністрів та уповноважених республіки відповідно до правил, визначених окремим законом; Стаття 31 1.

Президентство припиняється у випадках:

a) спливу строку повноважень;

b) смерті президента;

c) неможливості виконувати обов'язки протягом більше дев'яноста днів;

d) оголошення несумісності посад; є) відставки;

f) усунення з посади Президента.

Глава VII. Уряд

Стаття 38

(Скасовано актом XXXI 1989 р.) Стаття 39

1. Уряд відповідає за свою діяльність перед Національною Асамблеєю. Він регулярно подає Національній Асамблеї звіти про свою роботу.

2. Члени Уряду відповідають за свою діяльність та інформують про неї Уряд і Національну Асамблею. Правовий статус, винагорода членів Уряду і заступників міністрів та способи їх звітності регулю­ ються законом.

3. Члени Уряду можуть бути присутніми на засіданнях Національної Асамблеї і виступати із зверненнями до неї. Стаття 39/А

1. Пропозиція про недовіру Прем'єр-міністрові може бути пода­ на у письмовому вигляді із зазначенням особи, висунутої на посаду Прем'єр-міністра. Це має бути погоджено принаймні з однією п'ятою частиною представників. Пропозиція про недовіру Прем'єр- міністрові розглядається як пропозиція про недовіру Урядові. Якщо більшість представників Національної Асамблеї виражає свою не­ довіру Прем'єр-міністрові, то особа, висунута на його посаду, вва­ жається обраною.

2. Обговорення і голосування стосовно пропозиції про недовіру відбуваються не раніше ніж через три дні і не пізніше ніж через вісім днів після висунення пропозиції.

3. Уряд через Прем'єр-міністра може запропонувати провести голосування стосовно довіри відповідно до строку, визначеного в пункті 2.

4. Уряд може також запропонувати через Прем'єр-міністра, щоб голосування з будь-якої пропозиції, поданої ним, розглядалося як голосування стосовно довіри.

5. Якщо у випадках, визначених у пунктах 3 і 4, Національна Асамблея не голосує за довіру Урядові, Уряд подає у відставку.

Стаття 39/В

Якщо мандат Уряду припиняється, Уряд продовжує діяти, поки не буде сформовано новий склад Кабінету, і виконує всі повнова­ження, якими наділений Уряд; проте він не може укладати міжна­родні договори і видає постанови тільки для вжиття заходів, перед­бачених законом для випадків неминучої потреби.

Стаття 40

1. Для виконання спеціальних завдань Уряд може створювати урядові комітети.

2. При вирішенні будь-якої справи, що належить до сфери дер­ жавного управління, Уряд може діяти або безпосередньо, або через будь-яких своїх членів.

3. Уряд має право здійснювати безпосередній контроль над будь-якою галуззю державного управління та створювати з цією ме­ тою спеціальні органи.

462

463

Глава VIII Збройні сили і поліція

Стаття 40/А

1. Основним обов'язком Збройних сил (Угорських сил оборони, Прикордонної охорони) є збройний захист країни. Для прийняття закону про обов'язки Збройних сил, а також про детальні правила, що їх стосуються, вимагається голосування двох третин присутніх представників Національної Асамблеї.

2. Основним обов'язком поліції є захист державної безпеки та внутрішнього порядку. Для прийняття закону про поліцію та поло­ жень, що стосуються діяльності органів Національної безпеки, вима­ гаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

Стаття 40/В

1. Крім здійснення воєнних операцій, передбачених міжнарод­ ними договорами і спрямованих на збереження миру за вимогою Ор­ ганізації Об'єднаних Націй, Збройні сили можуть перетинати кор­ дон лише за попередньою згодою Національної Асамблеї. Крім здійснення воєнних операцій, що проводяться згідно з чинними міжнародними договорами, та миротворчих заходів, що вживаються на вимогу Організації Об'єднаних Націй, Збройні сили не можуть перетинати кордонів без попередньої згоди Національної Асамблеї.

2. Збройні сили можуть бути застосовані у випадку таких зброй­ них акцій, спрямованих на повалення конституційного ладу або за­ хоплення влади, та у випадку таких тяжких актів насильства, вчине­ них або підготовлених з допомогою зброї, що становлять загрозу для життя і майна громадян у масовому масштабі, а також під час над­ звичайного стану, оголошеного відповідно до положень Конституції, якщо застосування сил поліції є недостатнім.

3. В інших випадках, обумовлених чинними міжнародними до­ говорами, тільки Національна Асамблея, Президент Республіки, Комітет національної оборони, Уряд і уповноважені міністри мають право в межах, визначених Конституцією та спеціальним законодав­ ством, віддавати накази Збройним силам.

4. Стосовно діяльності особового складу Збройних сил, що пе­ ребуває на дійсній службі, та поліцейських загонів законом можуть бути встановлені обмеження, для прийняття яких вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

464

<< | >>
Источник: Бостан С.К., Тимченко С.М.. Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури,2005. - 504 с. 2005

Еще по теме КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ УГОРЩИНА (витяги) (18 серпня 1949 p.):

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -