Система органів виконавчої влади в Україні
Ключові поняття: виконавча влада, основні складові виконавчої влади, система органів виконавчої влади.
Виконавча влада в Україні є відносно самостійною гілкою державної влади, що має притаманні їй власні функції та компетенцію і здійснюється системою органів виконавчої влади на підставі визначеного Конституцією України механізму реалізації законів та актів Президента України за допомогою властивої їй правової форми.
Основними складовими виконавчої влади є: система органів державної влади, її посадових осіб; вид її діяльності - адміністративна (управлінська); повноваження; певна залежність державної виконавчої влади від форми правління.Суб’єктами виконавчої влади в Україні є:
1) орган загальної компетенції - вищий орган у системі органів виконавчої влади - Кабінет Міністрів України;
2) центральні органи виконавчої влади: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції);
3) місцеві органи державної виконавчої влади.
У своїй сукупності ці суб’єкти утворюють єдину систему органів виконавчої влади.
Виконавчій владі та системі її органів присвячено розділ VI Конституції «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади». Очолює систему Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади. Середньою ланкою цієї системи є міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади.
Органами виконавчої влади України місцевого або територіального рівня є:
1) органи виконавчої влади загальної компетенції - місцеві державні адміністрації в областях і районах, які підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня;
2) територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - місцеві органи виконавчої влади спеціальної компетенції (управління, відділи тощо), які безпосередньо підпорядковані як центральним, так і відповідним місцевим органам виконавчої влади.
Компетенція органів виконавчої влади визначається окремо для кожної ланки системи органів виконавчої влади. Згідно з ч. 12 ст. 92 Конституції організація і діяльність органів виконавчої влади визначаються виключно законами України.
Загальні основи компетенції та функції Кабінету Міністрів України визначено у ст. 116 Конституції, Законі України «Про Кабінет Міністрів України» від 7 жовтня 2010 року. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади сформульовано у Законі України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. та у відповідних положеннях про ці органи. Компетенцію місцевих державних адміністрацій визначено у ст. 119 Конституції України та Законі України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Конституції України члени Кабінету Міністрів, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права поєднувати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час); входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємств або організацій, що мають на меті отримання прибутку.
Наявність різного роду міністерств та відомств вимагає високого рівня координації їх діяльності, що досягається далеко не завжди. Постійною і повсякденною проблемою є встановлення безконфліктних взаємовідносин між виконавчою, законодавчою і судовою владою. Вертикаль виконавчої влади постійно стикається з труднощами розподілу компетенції між центром, регіонами та місцевим самоврядуванням.
Система органів виконавчої влади, як і окремі органи цієї системи, не в змозі працювати ефективно без підготовки, розробки та оцінки якості державних службовців, які працюють в органах виконавчої влади України.
Проблема ефективності функціонування виконавчої влади в Україні має комплексний характер, який полягає у реалізації таких складових: чітка побудова стабільної довгострокової системи органів виконавчої влади - Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів
виконавчої влади; визначення на цій основі чітко окреслених завдань, функцій і повноважень цих органів; з’ясування змісту механізму децентралізації виконавчої влади не одноразово, а протягом науково обґрунтованого періоду його утворення; визначення науково обґрунтованих критеріїв якісного добору, підготовки та розстановки державних службовців до органів виконавчої влади на підставі досить жорстких тестів стосовно добору до органів відповідної ланки системи виконавчих органів; подальше вдосконалення державного управління з урахуванням вимог сьогодення та перспектив подальшої розбудови і вдосконалення органів виконавчої влади; подальший розвиток системи стримувань і противаг у процесі функціонування виконавчої влади в Україні у взаємовідносинах із законодавчою владою та Президентом України.
67.