Особливості механізму обмеження окремих видів прав та свобод людини і громадянина.
За законодавством України обмеження прав та свобод людини і громадянина також можливе під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства. На роз’яснення щодо застосування обмежень у цих випадках Пленум Верховного суду України оприлюднив постанову від 28 березня 2008 р.
№ 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства».Так, постанова зазначає, що обмеження зазначених конституційних прав і свобод людини і громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим рішенням суду (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 30 Конституції України) і мають винятковий та тимчасовий характер. До порушення кримінальної справи вони застосовуються з метою запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. Надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів після порушення кримінальної справи не залежить від тяжкості злочину.
Відповідно до пунктів 7, 9 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», пункту 6 частини 2 статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», статті 15 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» за вмотивованим рішенням суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції України:
- негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи;
- зняття інформації з каналів зв’язку;
- контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією;
- застосування інших технічних засобів одержання інформації.
Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено можливість застосування таких обмежень зазначених конституційних прав і свобод людини і громадянина:
- огляд та обшук житла чи іншого володіння особи;
- примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи;
- арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку;
- огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку.
Суди не вправі надавати дозволи на проведення оперативно-розшукових заходів, якими тимчасово обмежуються конституційні права і свободи людини і громадянина, якщо стосовно особи не заведено оперативно-розшукову або контррозвідувальну справу чи немає даних, які б свідчили, що отримати інформацію в інший спосіб неможливо.
Обсяги надання матеріалів справи визначаються суддею. Невиконання законних вимог судді може бути підставою для відмови в задоволенні подання.
При розгляді подань суди повинні звертати особливу увагу на строки, протягом яких планується обмежити права людини. У будь-якому разі ці строки не можуть перевищувати строки ведення конкретної оперативно - розшукової справи (стаття 91 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
Тимчасові обмеження прав та свобод громадян у оперативно- розшуковій діяльності регламентує також постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації» від 26 вересня 2007 р. Порядок чітко встановлює, що заходи, що обмежують права та свободи громадян, можуть застосовувати лише ті підрозділи, яким законом надано право на провадження оперативно - розшукової діяльності.
Закон України «Про національну поліцію» (2015 р.) у розділі V
Поліцейські заходи визначає, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Застосування поліцейського заходу має превентивно-примусовий характер, що обмежують особисту свободу та застосовуються з метою запобігання подальшого порушення закону.Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
Серед поліцейських заходів є ті, які в більшій або меншій мірі обмежують конституційні права та свободи громадян. Так, причиною застосування превентивного заходу «Опитування особи» є існування достатніх підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Причинами застосування превентивного заходу «Проникнення до житла чи іншого володіння особи» є: рятування життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; безпосереднє переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; припинення злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.
Відповідно статті 9 «Основ законодавства України про охорону здоров’я» (1992 р.) можливі обмеження прав громадян, пов’язані із станом їх здоров’я. На підставах і в порядку, передбачених законами України, громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров’я до професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій.
Застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру стосовно осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, примусового лікування до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, обмеження прав інших громадян у вигляді примусового лікування, примусової госпіталізації або у зв’язку із встановленням карантину допускаються виключно з підстав і в порядку, передбачених законом.
Рішення про обмеження прав громадян, пов’язані із станом їх здоров’я, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Основні поняття лекції: обмеження прав та свобод громадян, національна безпека, громадський порядок, здоров’я населення, екологічне благополуччя, громадська мораль, воєнний стан, надзвичайний стан, поліцейські заходи.