Особливості механізму набуття статусу біженця. Право притулку.
Відповідно до указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців покладено на Державну міграційну службу України.
Процедура набуття статусу біженця регламентується Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Законодавець виділяє наступний порядок визнання за особою статусу біженця, а саме: 1) вирішення питання щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 2) оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 3) попередній розгляд заяв; 4) розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 5) прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Статус біженця та додатковий захист втрачаються у тому випадку, якщо особа: 1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства); 2) набула громадянства України або добровільно набула громадянства, яке мала раніше, або набула громадянства іншої держави і користується її захистом; 3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань; 4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує; 5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні; 6) не може відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує.
Особа позбавляється статусу біженця або додаткового захисту, якщо вона займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю населення України (стаття 11 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»).Право притулку. Відповідно до статті 14 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право шукати притулок від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком. Це право не може бути застосоване у випадку переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину або діянням, що суперечить цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй. На підставі даної норми резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1967 р. була прийнята Декларація про територіальний притулок. Згідно з нею на право користуватися притулком не може посилатися особа, щодо якої існують серйозні підстави вважати, що вона вчинила злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людства. Щодо інших осіб не повинні застосовуватися такі заходи, як відмова від дозволу перетинання кордону, а якщо вони вже перейшли кордон - вислання або примусове повернення до будь-якої країни, де такі особи можуть бути піддані переслідуванню.
У національному законодавстві право притулку закріплене у частині другій статті 26 Конституції України, яка містить положення, згідно з яким іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Однак справедливо буде зазначити, що такого закону в Україні ще не прийнято. Рішення про надання притулку в України, відповідно до пункту 26 статті 106 Конституції України, приймає Президент України. Зауважимо, що при цьому щодо кожної окремої особи таке рішення приймається персонально.
Кодексом України про адміністративні правопорушення від 7 грудня
1984 р. передбачена адміністративна відповідальність за незаконний перетин державного кордону. Окрім випадків прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
4.