Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина

Ключові поняття: гарантії прав та свобод людини і громадянина; економічні гарантії; політичні гарантії; юридичні гарантії; нормативно-правові гарантії; організаційно-правові гарантії.

Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина - це передбачені Основним Законом України умови, засоби, методи та механізми, що забезпечують ефективну реалізацію конституційних прав та свобод кожної людини і громадянина.

Гарантії конституційних прав особи поділяються на: загальні (економічні, політичні) та спеціальні (юридичні).

Економічні гарантії - це можливість людини в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки володіти власністю, вільно здійснювати вибір занять; це соціальна діяльність держави, надання матеріальних послуг населенню, створення умов для працевлаштування, активної трудової діяльності людини тощо.

Політичні гарантії - це політика держави, спрямована на створення умов для всебічного розвитку людини, забезпечення її прав і свобод.

Юридичні гарантії конституційних прав і свобод поділяються на нормативно-правові (матеріальні й процесуальні) та організаційно- правові.

Нормативно-правові гарантії прав закріплені, насамперед, у Конституції України (ст. 55 - 63).

Організаційно-правові гарантії полягають в діяльності відповідних уповноважених суб'єктів. Суб'єктом, на якого покладаються обов'язки щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, є держава. Це випливає зі змісту ст. 3, 22, 42, 49, 51, 53 та інших статей Конституції України та реалізується за допомогою різних правових засобів через усю систему органів державної влади (загальної та спеціальної компетенції).

Особливе місце в системі органів загальної компетенції посідає Президент України - гарант прав і свобод людини і громадянина (ст. 102 Конституції України). Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод людини і громадянина через відповідну законодавчу діяльність, призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, що визначено Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.

Серед органів спеціальної компетенції важливу роль у гарантуванні прав і свобод людини і громадянина в правовій державі відіграють суди. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина здійснюють як суди загальної юрисдикції, так і Конституційний Суд України.

Зокрема, Закон України «Про Конституційний Суд України» (ст. 43) передбачає, що суб'єктами права на конституційне звернення з питань подання висновків Конституційним Судом України у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Окрім суду, до органів спеціальної компетенції щодо гарантій прав і свобод людини й громадянина належать органи прокуратури, органи внутрішніх справ (міліція) та інші правоохоронні органи.

Юридичні гарантії охоплюють усі правові засоби, які забезпечують реалізацію прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. При цьому, крім внутрішньодержавних, Конституція України передбачає також і міжнародно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина (ч. 4 ст. 55).

До гарантій прав і свобод належить також юридична відповідальність за їх порушення. Мається на увазі відповідальність насамперед влади (органів держави та їх посадових осіб), що передбачена українським законодавством.

34.