<<
>>

Громадяни України

Відповідно до ст. 39 Конституції України право на участь у мирному зібранні гарантується громадянам країни у розумінні Закону України «Про громадянство України»[161]. Будь-який громадянин, відповідно, може виступати або організатором зібрання, або його учасником.

Важливим є також і питання про вік, по досягненні якого фізична особа може виступати організатором мирного зібрання.

З цього приводу зазначимо, що у визначенні віку, з якого особа може набути права бути організатором мирного зібрання, варто виходити з її фізичної та психологічної здатності (готовності) до подібної діяльності. У цьому аспекті можна орієнтуватися на досвід, напрацьований у сфері реалізації кримінальної відповідальності, яка, як відомо, настає з чотирнадцяти років. Відповідно, вважається, що у цьому віці фізична особа вже достатньою мірою може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Висновок про доречність закріплення права бути організатором мирного зібрання з такого віку узгоджується також і з положеннями Закону України «Про громадські об'єднання»[162], в ч. 1 ст. 7 якого зазначається, що засновником молодіжної та дитячої організації може бути фізична особа, яка досягла 14 років. Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону за громадськими організаціями, у тому числі молодіжними та дитячими, закріплено право проводити мирні зібрання, для реалізації якого, зрозуміло, неповнолітній засновник громадського об'єднання повинен володіти правом бути його організатором.

Що стосується віку, з якого фізична особа може брати участь у мирному зібранні, тобто набувати статусу його учасника, то тут жодних вікових обмежень бути не може. Такий висновок, зокрема, базується і на рішенні ЄСПЛ у справі «Християнська демократична народна партія проти Молдови», в якому Суд наголосив, що проведення зібрання у громадському місці робить можливою участь у ньому і дітей; «... заборона відвідування ними подібних заходів виглядала б такою, що суперечить праву на свободу зібрань дітей та батьків.»[163]. Проте при цьому реалізація неповнолітньою особою названого права не повинна призводити до обмеження інших її прав, зокрема права на отримання освіти. Актуальність і нагальність цього питання підтверджується численними прикладами з «життя» Євромайдану 2013-2014 рр., учасниками якого у межах, зокрема, шкільного часу були й діти. На наш погляд, залучення батьками дітей до участі у багатоденних мирних зібраннях становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП[164].

2.2.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С.. Право на свободу мирних зібрань: теорія і практика. - К.,2015. - 168 с.. 2015

Еще по теме Громадяни України:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -