Гарантії діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Ключові поняття: гарантії здійснення місцевого самоврядування; правові гарантії; гарантії організаційної самостійності місцевого самоврядування; фінансово-економічні гарантії; гарантії захисту прав місцевого самоврядування.

Гарантії здійснення місцевого самоврядування - це система економічних, політичних, правових умов та засобів всебічної і ефективної реалізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань і функцій місцевого самоврядування.

Виділяють загальні гарантії місцевого самоврядування: економічні (економічна система, засади якої отримали закріплення в Конституції України); політичні (демократичний державний режим України, відносно децентралізована система територіальної організації влади), соціальні та духовні гарантії (наявна в Україні система культурних та ідеологічних цінностей, загальний рівень суспільної свідомості, стан усвідомлення широкими верствами населення природи та призначення місцевого самоврядування).

Спеціальні або правові гарантії - це правові засоби, що забезпечують нормальну організацію та функціонування місцевого самоврядування. Вони встановлені в Конституції та законах України і спрямовані на забезпечення й захист прав місцевого самоврядування, його самостійність та ефективність.

Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування закріплені в Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вони поділяються на гарантії організаційної самостійності місцевого самоврядування, фінансово-економічні гарантії, гарантії захисту прав місцевого самоврядування.

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

- положення Конституції України про те, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиної системи органів державної влади (ст. 5), а служба в органах місцевого самоврядування виступає самостійним видом публічної служби (ст.

- віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень місцевого самоврядування;

- встановлення Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборони органам виконавчої влади та їхнім посадовим особам втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування, за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану (ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Фінансово-економічні гарантії самостійності місцевого

самоврядування:

- встановлення Конституцією України (ст. 142) матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування;

- положення Конституції України щодо захисту законом права комунальної власності на рівних умовах із правами власності інших суб’єктів (ст. 13);

- обов’язок держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України);

- заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- обов’язок держави фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів і належним їх обліком, гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- право органів місцевого самоврядування мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо (статті 68-70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Гарантії захисту прав місцевого самоврядування:

- обов’язковість до виконання на відповідній території актів органів місцевого самоврядування та актів, прийнятих шляхом місцевого референдуму (ст.

- судовий порядок захисту права місцевого самоврядування (ст. 145 Конституції України);

- підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам (ст. 72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами, юридичними і фізичними особами (ст. 75, ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- заборона для органів виконавчої влади, їхніх посадових осіб втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та обов’язок місцевих державних адміністрацій повідомляти відповідні органи місцевого самоврядування про розгляд ними питань, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування (ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- право органів і посадових осіб місцевого самоврядування звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, органів і посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 Закону України

«Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, правові гарантії спрямовані на:

1) створення умов, що унеможливлюють будь-які порушення прав і законних інтересів місцевого самоврядування з боку органів державної влади, підприємств, організацій тощо, а також органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

2) припинення порушень прав і законних інтересів місцевого самоврядування;

3) поновлення порушених прав і законних інтересів місцевого самоврядування.

Охорона, захист, припинення порушень і поновлення порушених прав місцевого самоврядування може здійснюватися за допомогою багатьох засобів правового захисту, проте провідне місце в системі правових гарантій захисту прав місцевого самоврядування посідає судовий захист (ст. 145 Конституції України, ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).