ДОДАТКИ
ДОДАТОК № 1
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА
Статті у періодичних наукових фахових виданнях України:
1. Святненко А.П. Обмеження мирних зібрань: Україна та міжнародний досвід.
Науковий журнал: Право і суспільство. 2014. № 4. С. 50-56.2. Святненко А.П. Право на свободу мирних зібрань в державах-членах Європейського Союзу. Альманах права. Право і прогрес: складові забезпечення в сучасних умовах / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2016. Вип. 7. С. 358-361.
3. Святненко А.П. Конституційне право на свободу мирних зібрань в Європейських державах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки / відп. ред. І.С. Гриценко; ред. кол.: Р.А. Майданик, О.В. Клепікова, В.С. Щербина та ін. Київ, 2016. Вип. 2 (103). С. 87-94.
4. Святненко А.П. Право на свободу мирних зібрань у міжнародному законодавстві: альманах права. Людиноцентризм у праві: теоретико-прикладні засади / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2017. Вип. 8. С. 371-374.
5. Святненко А.П. Практика Європейського Союзу щодо проведення мирних зібрань: альманах права. Правова аналітика: доктринальні підходи та галузеві виміри / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2018. Вип. 9. С. 458-461.
6. Святненко А.П. Генеза історичного становлення права на мирні зібрання. Науковий журнал: Право і суспільство. 2018. № 6. С. 45-51.
Стаття у науковому виданні іншої держави:
7. Святненко А.П. Європейська практика застосування актів про мирні збори. Національний юридичний журнал: теорія і практика (Jurnalul juridic national: teorie §i practica) Інститут кримінального права і прикладної кримінології. Кишинів, Республіка Молдова, 2017. № 5 (27). С. 53-56.
Тези наукових доповідей:
8. Святненко А.П. Право на мирні зібрання в Україні: проблемні аспекти. Права людини в Україні в сучасних умовах: пошук нових механізмів утвердження та забезпечення: матеріали Міжнародної наук.-практ.
конференції (м. Київ, 10 грудня 2014 р.). Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Видавництво Ліра-К, 2014. С. 269-273.9. Святненко А.П. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Стан дотримання прав людини в умовах сучасності: теоретичні та практичні аспекти: матеріали V Всеукраїнської наук.-практ. Інтернет-конференції (м. Київ, 10 грудня 2014 р.). Київ, 2014. C. 79-82.
10. Святненко А.П. Право на свободу мирних зібрань у Польщі. Наука та практика сучасної юриспруденції: збірник матеріалів VII Всеукраїнської наукової конференції / Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Всеукраїнська асоціація випускників Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (м. Харків, 1 квітня 2016 р.). Харків, 2016. С. 195-196.
11. Святненко А.П. Окремі аспекти реалізації форм безпосереднього
народовладдя в Європейських демократичних державах. Виборче право України в контексті європейських демократичних стандартів: збірник матеріалів
Міжнародної наук.-практ. конференції (м. Київ, 26-27 травня 2016 р.). Київ, 2016. С. 216-221.
12. Святненко А.П. Обмеження у реалізації права на мирні зібрання в Україні. Право як регулятор суспільних відносин: історія, теорія, практика: збірник матеріалів II Міжнародної наук.-практ. конференції / ВГО «Майбутнє країни» за підтримки наук.-практ. юридичного журналу «Публічне право» (м. Київ, 18-19 жовтня 2016 р.). Київ, 2016. С. 58-61.
13. Святненко А.П. Формування правових норм у сфері свободи мирних зібрань в період УНР. Українська Центральна Рада - світоч національного державотворення: історико-правові уроки та сучасні реалії: збірник матеріалів Міжнародної юридичної наук.-практ. конференції «Актуальна юриспруденція» (м. Київ, 13 квітня 2017 р.). Київ, 2017. С. 267-270.
14. Святненко А.П. Реалізація права на свободу мирних зібрань під час
виборчого процесу. Сучасні проблеми виборчого права і методологія його викладання у вищих навчальних закладах України: матеріали Міжнародної наукової конференції (м.
Київ, 22-23 червня 2017 р.). Київ: Київськийнаціональний університет імені Тараса Шевченка, 2017. С. 231-236.
15. Святненко А.П. Практика застосування міжнародних документів про мирні зібрання у внутрішньому законодавстві Польщі. Розвиток правового регулювання у Східній Європі: досвід Польщі та України: матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції / Гуманітарно-природничий університет (Польща, Сандомир, 27-28 січня 2017 р.). Сандомир, 2017. С. 50-53.
ДОДАТОК № 2
Аналіз та пропозиції з удосконалення до
Проекту Закону про гарантії свободи мирних зібрань
від 07.12.2015 р. № 3587
Нині в комітеті Верховної Ради України опрацьовується Проект Закону про гарантії свободи мирних зібрань від 07.12.2015 р. № 3587
Дисертантка пропонує ряд змін з удосконалення його положень:
| № | Норми Проекту Закону | Пропозиції з удосконалення | Обґрунтування |
| 1. | Ст. 2 виключає зі сфери дії Закону деякі суспільні відносини, що регулюються іншими нормативними актами, зокрема, богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії у випадках, передбачених Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». | Поширити положення Проекту Закону на всі суспільні відносини, навіть якщо вони більш детально регламентуються положеннями інших нормативних актів, які також мають ознаки мирних зібрань. | Навіть назва Закону України «Про гарантії свободи мирних зібрань» вказує на те, що він повинен регулювати всі суспільні відносини, пов’язані з мирними зібраннями в Україні, будучи для них базовим. Тобто Закон повинен стати загальним щодо особливого (інших суспільних відносин у сфері різноманітних мирних зібрань, які вже регламентовані чинним законодавством України). Закон має визначити |
| основні (фундаментальні) принципи й гарантії здійснення права громадян на мирні зібрання (загальний рівень), а вже окремі види таких мирних зібрань більш детально мають (і можуть) бути регламентовані іншими нормативними актами України. | |||
| 2. | Ст. 4 визначає, що організатором мирного зібрання може бути фізична особа, яка є громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, юридична особа, а також громадське об’єднання, незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи. | Організаторами можуть бути лише громадяни України (фізична особа, юридична особа, громадське об’єднання). | В Преамбулі Проекту Закону чітко вказано, що Закон визначає правові засади реалізації гарантованого Конституцією України права на свободу мирних зібрань. У такий спосіб, законодавець чітко відсилає до ст. 39 Конституції України. Остання ж чітко передбачає право громадян збиратися мирно. У такий спосіб, право на мирні зібрання в Україні повинно стосуватися лише громадян України і не |
| може поширюватися на іноземців, осіб без громадянства. Як альтернативний варіант, можливо запропонувати, щоб організаторами мирного зібрання були лише громадяни України, а вже учасниками їх можуть бути іноземці, особи без громадянства. | |||
| 3. | Ст. 2 Закону передбачає, що фізична особа, яка не досягла 16 років або є недієздатною, може бути організатором мирного зібрання, якщо хоча б одним із співорганізаторів є фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, юридична особа або громадське об’єднання. | Фізична особа, яка не досягла 16 років або є недієздатною, не може бути організатором мирного зібрання. | Така норма Проекту Закону не має сенсу, адже поряд із фізичною особою, яка не досягла 16 років чи є недієздатною, співорганізатором повинна бути фізична особа, що володіє повною цивільною дієздатністю. Якщо врахувати запропоновані зміни, потреба в такій фізичній особі, як організатор відпадає. Крім того, у віці до 16 років (і навіть до 18 років, а тим більше недієздатна), особа не може до кінця |
| розуміти значення мирного зібрання, його організовувати тощо. | |||
| 4. | Ст. 5 визначає, зокрема, обов’язки організатора мирного зібрання. | Окрім зазначених у Законі двох обов’язків, необхідно також додати обов’язок організатора дотримуватися правил громадської безпеки й правопорядку, не порушувати прав інших осіб та мирних зібрань (одночасних чи контрзібрань). | Вказане чітко випливає з положень ст. 39 Конституції України. Крім того, згідно зі ст. 7 Проекту Закону на учасника мирного зібрання покладено обов’язок дотримуватися вимог Конституції, цього Закону та інших законів України, а на організатора такого обов’язку не покладено. |
| 5. | Ст. 7 передбачає, що організатор мирного зібрання письмово повідомляє про намір проведення мирного зібрання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. | Словосполучення «відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування» повинно бути замінено на «орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем проведення мирного зібрання». | У такому випадку, слово «відповідний» чітко не визначає, куди саме повинен звертатися організатор мирного зібрання в разі бажання його провести, а тому його потрібно замінити і наголосити на необхідності вказати саме місце проведення мирного зібрання. |
| 6. | Ст. 7 передбачає обов’язок | Необхідно додати норму, за якою строк у 48 годин | Вказане може бути пов’язано з винятковими |
| організатора мирного зібрання повідомити про його проведення не пізніше, як за 48 годин до початку. | може бути зменшено за виняткових обставин, проте він не може бути меншим, ніж 24 години до початку проведення мирного зібрання. | обставинами, які потребують швидкого реагування суспільства на виклики, які стоять перед ним. Значною мірою, як засвідчує суспільна практика, це положення дуже актуальне саме для українського суспільства. | |
| 7. | Ст. 10 передбачає можливість проведення агітації щодо мирного зібрання, проте не наводить для цього хоча б основних її форм. | Необхідно доповнити цю норму вказівкою на хоча б основні форми проведення агітації щодо мирного зібрання, а краще коротко їх охарактеризувати. | Серед таких основних форм можуть бути: роздача листівок та інших повідомлень про проведення мирного зібрання; оголошення про мирне зібрання в соціальних мережах; сповіщення про мирне зібрання в медіа, на радіо та телебаченні тощо. |
| 8. | Ст. 11 передбачає положення щодо матеріально- технічного забезпечення проведення мирного зібрання, однак не містить чітких | Цю норму потрібно доповнити положенням про те, що кошти на проведення мирного зібрання можуть бути отримані як в готівковій, так і безготівковій формах (на банківський | Вказане дасть змогу уникнути зловживань щодо питання про фінансування мирного зібрання. Особливо актуально це для України, де часто мирні зібрання мають характер «замовних», а іншими |
| вказівок щодо здійснення його фінансування. | рахунок організатора), проте повинен вестися відповідний їх облік. | словами «оплачених» впливовими представниками суспільства. | |
| 9. | Ст. 11 визначає заборону фінансування та здійснення матеріально- технічного забезпечення проведення мирного зібрання державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів. | До переліку таких суб’єктів, яким заборонено здійснювати фінансування мирних зібрань, слід віднести іноземні держави, дипломатичні установи тощо. | Вказане надасть змогу уникнути зловживань у питанні про фінансування мирного зібрання. Особливо актуально це для України, де мирні зібрання можуть виявитися «замовними» та «оплаченими» з боку іноземних держав з метою порушення стабільності в державі, розбалансування суспільства тощо. |
| 10. | Проект Закону не закріплює т. зв. «презумпцію» законності проведення мирного зібрання. | Необхідно окремою нормою закріпити таку презумпцію, зазначивши, що мирне зібрання вважається законним (за замовчуванням), якщо не буде доведено | Вказана презумпція випливає з міжнародних стандартів проведення мирних зібрань. |
| протилежне в установленому законом порядку. | |||
| 11. | Проект Закону не визначає чіткого обмеження учасників мирних зібрань щодо певних елементів їх участі. | Необхідно чітко закріпити в Законі заборону учасникам мирних зібрань: а) приховувати своє обличчя, зокрема використовувати маски, засоби маскування чи інші предмети, спеціально призначені для ускладнення встановлення особи; б) мати при собі зброю чи предмети, які використовуються як зброя, вибухові та легкозаймисті речовини. | Вказана заборона дасть змогу чітко притягати винних осіб з числа учасників мирних зібрань з використання зброї, а також запобігти вчиненню злочинів. |
| 12. | Внести такі доповнення. | 1. Доповнення, що відповідає Конституції України, до Кодексу адміністративного судочинства України. Пункт 1 статті 3 «Законодавство про адміністративне судочинство» доповнити реченням: «Обов’язковим є врахування рекомендацій Європейського суду з прав людини». Це унеможливить відсутність належної українських адміністративних судів уваги до практики ЄСПЛ, що має місце при розгляді оскарження заборон на мирне | |
| зібрання. 2. Внести доповнення, що відповідає Конституції України, до Закону України «Про судоустрій та статус судів» від 02.06.2016 р. Частину 6 пункту 1 статті 109 «Дисциплінарне стягнення стосовно судді» доповнити словами «та подальше звільнення без права поновлення на посаді». Додати нову частину 6 у статтю 110 «Погашення дисциплінарного стягнення» у такому викладі: «Не передбачається погашення дисциплінарного стягнення щодо суддів, звільнених з посади в порядку, передбаченому частиною 6 статті 109 цього закону». 3. Запровадити відповідальність за будь-які спроби дискредитації української історії, мови, цінностей шляхом мирного зібрання. Додати статтю «Масові дії, спрямовані на дискредитацію української історії, мови, культури, вчинені з метою дестабілізації ситуації в Україні». 4. Передбачити відповідальність для посадових осіб за зловживання службовим становищем й примушенням брати участь у будь-якій масовій акції, застосовуючи будь-який тиск прямо чи побічно, чи у будь-який інший спосіб. 5. У пункті І статті 110-2 ККУ «Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України» встановити покарання від 10 до 15 років з конфіскацією майна й довічним позбавленням права | |||
обіймати керівні та інші посади, що надають владні повноваження.
6. Внести зазначене питання до компетенції Антикорупційного суду.
ДОДАТОК № 3
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Комітет з питань правової політики та правосуддя 01008. м. Київ-8, вуя. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-84 № 333^35%)
Акт
впровадження результатів дисертаційного дослідження СВЯТНЕНКО А.П. у законотворчу діяльність
Комісія у складі: Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Князевича Р.П., заступника Голови Комітету Янщького В.П. та в.о. керівника секретаріату Комітету Колісника І.В. склала цей акт з приводу того, що комісією розглянуто результати дисертаційного дослідження здобувана кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка СВЯТНЕНКО А.П. на тему: «Право на свободу мирних зібрань: в Україні та державах Європейського Союзу».
Представлене на розгляд комісії дисертаційне дослідження містить необхідний теоретичний та методологічний рівень, а також практичну та наукову цінність.
Комісія вважає, що результати дисертаційного дослідження, викладені в науково-обгрунтованих пропозиціях, можуть бути використані Комітетом з питань правової політики та правосуддя під час законопроектної роботи.
Голова Комітету
КНЯЗЕВИЧ
