АНОТАЦІЯ

Євятненко А. П. Право на свободу мирних зібрань в Україні та державах Європейського Союзу. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право.

Підготовка дисертаційного дослідження здійснювалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Захист дисертації відбудеться в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням конституційно гарантованого права на мирні зібрання.

Робота присвячена узагальненому науковому аналізу становлення та розвитку права мирного зібрання в Україні, під час розбудови правової системи України та виконання взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань.

Досліджено становлення та розвиток поглядів на право на свободу мирних зібрань в історії вітчизняної правової думки та виділено такі етапи: період вічових зборів Київської Русі, період перебування українських земель під іноземною юрисдикцією, період Магдебурзького права, період національно-визвольної боротьби, період становлення незалежності України, Новітній період.

Розкрито поняття та правову природу такого права в межах сучасної правової доктрини. Сформульовано авторську класифікацію мирних зібрань, визначені поняття «мирне зібрання», «право на свободу мирних зібрань». Охарактеризовано компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування як складових механізму забезпечення права на свободу мирних зібрань.

Доведено, що відсутність спеціального закону про мирні зібрання є прогалиною у законодавстві, яка стає полем для зловживання зазначеним правом. Прийняття такого закону є нагально необхідним.

Крім того, запропоновано низку змін до законопроекту № 3587 «Про гарантії свободи мирних зібрань в Україні» та доведено, що відсутність чинного спеціального закону про мирні зібрання зумовлює неодноразові звернення громадян до суду для захисту порушених прав.

Особливу увагу у дисертації приділено дослідженню міжнародних договорів, зокрема Хартії з прав людини, та судовій практиці Європейського суду з прав людини, що є основним джерелом формування правової доктрини, шляхом розроблення стандартів з регулювання питань, що визначають зміст права на свободу мирних зібрань і визначення особливостей цього змісту та мають обов’язковий характер. Проаналізовано визначення права на свободу мирних зібрань в країнах-членах Європейського Союзу. Досліджено обсяг компетенції органів Європейського Союзу щодо порядку реалізації права на свободу мирних зібрань.

Внаслідок проведеного дослідження, сформульовано низку наукових положень, тверджень і висновків, зокрема: обґрунтовано авторське визначення поняття «мирного зібрання» як особливої форми громадянської активності, що представляє собою добровільне, відкрите, безоплатне, прилюдне зібрання неозброєних осіб, ініційоване як засіб забезпечення участі громадян та їх об’єднань у вирішенні суспільно значущих питань державного чи місцевого значення, яке не супроводжується актами насильства чи закликами до насильства, не суперечить Конституції України й чинному законодавству; «права на мирні зібрання» як права неозброєних людей на добровільну, безоплатну, ненасильницьку, прилюдну, цілеспрямовану, з додержанням вимог законності масову акцію, пов’язану з обговоренням суспільно значущих питань державного або місцевого значення, дій, рішень чи актів органів публічної влади шляхом декларування думок, пропозицій, заяв, вимог і закликів щодо вирішення проблемних питань, з метою задоволення потреб суспільства та його розвитку в політичній, соціальній чи культурній сферах.

Доведено наукові підходи до критеріїв, що відрізняють мирне зібрання від звичайних масових заходів, таких як: мета зборів, тип мирних зібрань, а також теми (екологічна, антиглобалістська, тендерна, економічна, культурна, історична тощо).

Значну частину роботи присвячено аналізу європейської практики застосування актів мирних зібрань та пропозиціям запозичення позитивного зарубіжного досвіду.

Ключові слова: Конституція України, демократія, права людини, мирне зібрання, право на мирне зібрання, обмеження прав і свобод, громадянське суспільство, конституційні гарантії.

SUMMARY

Sviatnenko A. P. The right to freedom of peaceful assembly in Ukraine and in the states of the European Union. - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.

Dissertation for Candidate of Legal Sciences degree, specialty 12.00.02 «Constitutional Law; Municipal Law». - Taras Shevchenko National University of Kyiv Ministry of Education and Science of Ukraine. - Kyiv, 2019.

The dissertation is one of the first in the national legal science complex research of the constitutionally guaranteed right to peaceful assembly.

The dissertation is devoted to the generalized scientific analysis of the formation and development of the right of peaceful assembly in Ukraine, during the development of the legal system of Ukraine and the fulfillment of international legal obligations.

The dissertation explores the formation and development of views on the right to freedom of peaceful assembly in the history of domestic legal thought and distinguishes the following stages: the period of veche meetings of Kievan Rus, the period of stay of Ukrainian lands under foreign jurisdiction, the period of Magdeburg law, the period of the national liberation struggle, the period of independence Ukraine, the latest period.

The concept and legal nature of this law is disclosed in the framework of modern legal doctrine. The author's classification of peaceful assemblies is formulated, the concepts of «peaceful assembly» and «right to freedom of peaceful assembly» are defined.

The author has proved that the absence of a special law on peaceful assembly is a gap in the legislation, which becomes a field for abuse of this right. The adoption of such a law is imperative. It is suggested that the new law on peaceful assembly should contain qualifying features that distinguish a peaceful rally from a non-peaceful rally and become an effective mechanism for the implementation of constitutional law, and its articles should, among other things, contain criteria for distinguishing peaceful assembly from others and provide for accountability for abuse of the said right.

The author of the proposed series of amendments to the bill № 3587 «On guarantees of freedom of peaceful assembly in Ukraine» and proved that the absence of a valid law on peaceful assembly is a gap in the law, are repeated appeals of citizens to the court to protect violated rights.

Particular attention is paid to the study of international treaties, in particular the Charter of Human Rights, and the case law of the European Court of Human Rights, which is the main source of legal doctrine, by developing standards for regulating the content of the right to peaceful assembly and determining features of this content and are mandatory. The definition of the right to freedom of peaceful assembly in the Member States of the European Union is analyzed. The scope of competence of the bodies of the European Union on the procedure for exercising the right to freedom of peaceful assembly has been investigated.

Based on the analysis of the existing scientific literature on the issues and norms of the legislation, the author proposes the author's definition of the concept of peaceful assembly as a special form of civic activity, which is a voluntary, open, free, public assembly of unarmed persons, initiated as a means of ensuring citizen participation unions in resolving socially significant issues of national or local importance that are not accompanied by acts of violence or calls for violence do not contravene the Constitution of Ukraine.

The author has proved scientific approaches to the criteria of distinguishing peaceful assembly from ordinary mass events, such as: the purpose of the assembly, the type of peaceful assembly, as well as topics (environmental, anti-globalist, gender, economic, cultural, historical, etc.).

Much of the work is devoted to the analysis of European practice of the application of acts of peaceful assembly and to proposals for borrowing positive foreign experience.

Key words: Constitution of Ukraine, democracy, human rights, peaceful assembly, the right to peaceful assembly, restrictions on rights and freedoms, civil society, constitutional guarantees.