Зразок договору про купівлю-продаж майна з участю громадян

м. Київ другого жовтня тисяча дев 'ятсот дев 'яносто шостого року

Ми, які нижче підписалися, Кравченко Микола Павлович, мешкає в м. Києві по вулиці Броварській, 6, кв.

1. Я, Кравченко Микола Павлович, продав Степанову Ігореві Михайловичу належний мені на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ № 00910 серії КІС, виданого МРЕВ № 4 м. Києва 16.10.93 р. мотоцикл «ИЖПланетаспорт» за № 011851648, реєстраційний № 0112 КІА.

2. Зазначений предмет Кравченко Микола Павлович продає Степанову Ігореві Михайловичу за вісімсот грн., які Продавець одержав від Покупця під час підписання цього договору.

3. До укладання договору мотоцикл «ИЖПланетаспорт» № 011851648 нікому не проданий, не заставлений*, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває.

4. Витрати по укладенню цього договору несе Степанов Ігор Михайлович:

5. Цей договір складений у трьох примірниках, один із них зберігається у справах 2ої нотаріальної контори за адресою:., інші видані Кравченку Миколі Павловичу і Степанову Ігореві Михайловичу кожному по одному.

Підпис (Кравченко М. П.) Підпис (Степанов І. М.) (Посвідчення нотаріуса)

40

Коментар

Серед юридичних документів договори (правочини) посідають важливе місце і є підставою виникнення зобов'язань. Під договором у цивільному праві треба розуміти угоду сторін, спрямовану на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Для того щоб договір мав належну юридичну силу, він має відповідати ряду суворих вимог закону, які прийнято називати умовами дійсності угоди. Це умови стосовно: а) форми договору; б) сторін договору; в) змісту договору; г) відповідності внутрішньої волі і волевиявлення сторін в договорі; д) спрямування волевиявлення сторін на досягнення певних юридичних наслідків.

Особливо варто акцентувати увагу стосовно вимоги закону — форми угоди (договору). Форма угоди зумовлюється волевиявленням суб'єктів. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦК України форма договору, зокрема, може бути усна або письмова (проста чи нотаріальна). Крім того, чинне законодавство дає вичерпний перелік угод (правочинів), у тому числі договорів, що повинні мати нотаріальне посвідчення.

У цих випадках йдеться про такі правочини, які потребують відповідного контролю з боку держави і офіційного засвідчення їх вірогідності. Нотаріального посвідчення потребують:

а) договори про відчуження (купівліпродажу, міни, дарування, довічного утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (ст. 227, 242, 244, 426 ЦК України);

б) договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об'єктів, товарів в обороті або переробці (ст. 13 Закону України «Про заставу»');

в) договори про відчуження земельних ділянок, які перебувають у колективній або приватній власності (ст. 18 Земельного кодексу України; ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»);

г) договори купівліпродажу майна державних підприємств (ст. 27 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», ст. 25 Закону України «Про приватизацію майна малих підприємств»);

41

д) довіреності на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, коли законом чи спеціальними правилами припускається інша форма довіреності (ст. 65 ЦК України);

е) довіреності, які визначаються у порядку передоручення (ст. 68 ЦК України);

є) заповіти (ст. 541 ЦК України);

ж) шлюбні контракти (ст. 271 КпШС України);

з) інші угоди, для яких чинним законодавством передбачена обов'язкова нотаріальна форма (договір дарування майна або валютних цінностей більше зазначеної у ст. 244 ЦК України суми тощо).

За згодою сторін нотаріально можуть посвідчуватись і ті угоди, відповідно до яких законодавство цього не вимагає. Саме так вчинили сторони, уклавши договір купівліпродажу мотоцикла «ИЖПланетаспорт»