§ 5. Значення керівних роз'яснень Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, звичаїв ділового обороту та норм моралі при застосуванні цивільного законодавства

Відповідно до ст. 40 Закону України від 5 червня 1981 р. «Про судоустрій України»'. Верховний Суд України вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ, які є обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, що застосовують закон, з якого було дано роз'яснення.

Аналогічна норма міститься і у ст.

12 Закону України від 4 червня 1991 р. «Про арбітражний суд»2. Керівні роз'яснення Вищого арбітражного суду України теж є обов'язковими для

1981.№24. Ст. 357.

1 Відомості Верховної Ради Української РСР. Там само. 1991. № 36. Ст. 469.

ЗО

Глава 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

судів та учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого було дано роз'яснення.

За своєю сутністю керівні роз'яснення вищих судових інстанцій України є тлумаченням чинного законодавства, яке підлягає застосуванню судовими органами, і ці положення не можуть розглядатися як джерело права'.

Цивільні відносини звичайно регулюються нормами законодавства або угодою сторін. У тих же випадках, коли ці відносини, що складаються у сфері підприємництва, не врегульовані законодавством або угодою сторін, вони можуть регулюватися звичаями ділового обороту.

Звичай ділового обороту — це правило поведінки, яке не передбачене актами законодавства, але є усталеним і таким, що широко застосовується у певній сфері підприємництва.

Звичай ділового обороту, що суперечить цивільному законодавству або договору, застосуванню не підлягає.

Норми моралі самі по собі теж не є джерелом права, але їх роль при застосуванні цивільноправових норм не можна зменшувати, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства при здійсненні прав і виконанні обов'язків суб'єкти права повинні виконувати не тільки закони, а й моральні принципи суспільства.

У тих випадках, коли норми моралі закріплюються в нормативних актах, які входять до складу цивільного законодавства, вони стають правовою (юридичною) нормою і джерелом права.

1 Є й інша думка з цього питання, сутність якої полягає в тому, що керівні роз'яснення вищих судових інстанцій слід визнавати джерелом права (див., напр.: Гражданское право Украины / Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. С. 49).

<< | >>

↑

Источник: Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000

Еще по теме § 5. Значення керівних роз'яснень Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, звичаїв ділового обороту та норм моралі при застосуванні цивільного законодавства:

- Гражданское право России - Диссертации по гражданскому праву - Цивільне право України -