§ 3. Види цивільних правовідносин
а) залежно від особливостей суб'єктного складу відрізняють абсолютні та відносні правовідносини. Прикладом абсолютних правовідносин є відносини власності.
Особливістю цього виду відносин є те, що управомочена особа в них завжди чітко визначена (наприклад, власник майна). Що ж до зобов'язаної особи, то нею виступає всякий і кожний, хто так чи інакше взаємодіє з власником майна і внаслідок цього зобов'язаний утримуватися від будьяких дій, що порушують інтереси власника. Таким чином, тільки одна із сторін правовідношення чітко визначена, в той час як інша сторона не має такої ознаки. В разі порушення прав власника майна цивільноправові засоби захисту його прав спрямовуватимуться проти будьякого порушника.На відміну від цього відносні правовідносини встановлюються між чітко визначеними суб'єктами, коли управомоченій особі протистоять не всі особи, а лише певний, конкретний суб'єкт. Наприклад, при укладенні договору підряду має бути встановлена юридична особа як замовника, так і підрядника, тому обов'язок по виконанню забов'язання покладається на конкретного підрядника, який і протистоїть замовникові як зобов'язана особа. Невизначеність сторін (наприклад, особи підрядника) робить неможливим виконання договору в цілому. Важливість встановлення особи — учасника відносних правовідносин має велике значення в разі застосування засобів цивільноправового захисту їх прав. За договором підряду, наприклад, перед замовником відповідає тільки підрядник — особа, яка є беспосереднім учасником правовідношення. Будьяких вимог до інших осіб висунуто бути не може, якщо це не обумовлено сторонами в договорі.
У деяких випадках у відносних правовідносинах може виникнути необхідність заміни їх учасників. При згоді кредитора боржник, наприклад, має право перевести свій борг на іншу особу, яка і буде в подальшому виступати як учасник правовідношення.
Можлива також зміна кредитора. В будьякому разі заміна учасника проводить54Глава 4 ПОНЯТТЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
за спеціальними правилами, передбаченими законодавством. Одк це не порушує загального принципу щодо необхідності визнаїценості суб'єктів відносних правовідносин, оскільки і після провеІденої заміни склад учасників правовідношення чітко визначений. У І деяких випадках заміна учасників правовідносин взагалі не може Мати місця, наприклад, у разі заподіяння шкоди. Тільки особа, якій було заподіяно шкоду, має право на її відшкодування, і це право не може бути передано іншій особі;
б) залежно від характеру вимог, що належать управомоченій Особі, виділяютьречеві та зобов'язальні правовідносини. В речевих [правовідносинах правомочна особа має право, об'єктом якого виступає безпосередьно річ, а в зобов'язальних правовідносинах — дії боржника. Наприклад, власник майна — це особа, яка має право вимагати від інших осіб усунення перешкод у користуванні річчю, що належить їй на праві власності, витребувати річ з чужого незаконного володіння і т. ін. У зобов'язальних правовідносинах, що випливають, наприклад, з договору перевезення вантажу, уповноважена особа (вантажовідправник) має право вимагати від зобов'язаної особи (перевізника) вчинення певних дій, передбачених договором, а саме — дій по перевезенню вантажу;
в) залежно від об'єкта правовідносини класифікуються на майнові та особисті немайнові. Об'єктом майнових' правовідносин є предмети матеріального світу, майнові права та обов'зки. Особисті немайнові правовідносини утворюються з приводу нематеріальних благ. Цим пояснюється те, що при порушенні майнових прав учасників правовідносин застосовуються засоби майнового характеру (відшкодування шкоди, повернення майна тощо), а при порушенні особистих прав — засоби немайнового (визнання прав автора твору) або немайнового і майнового характеру (спростування відомостей, які ганьблять гідність особи і відшкодування заподіяної цим моральної шкоди);
г) залежно від підстав виникнення правовідносини поділяються на регулятивні та охоронні. До першого виду належать правовідносини, що виникають при позитивному розвитку взаємодії сторін. Договір купівліпродажу, перевезення, позики і т. ін. — це приклади правовідносин регулятивного характеру. На відміну від цього охоронні правовідносини виникають лише внаслідок вчинення однією із сторін правопорушення. Коли, наприклад, одна особа заподіяла іншій шкоду і потерпіла сторона звертається до суду с позовом
55
Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
про її відшкодування, то правовідношення, яке при цьому виникає, спрямоване перш за все на охорону прав потерпілої сторони. Тобто сутність правовідносин такого роду полягає в охороні прав особи.