§ 7. Припинення юридичної особи
Ліквідація — це така форма припинення діяльності юридичної особи, яка не передбачає перехід прав і обов 'язків у порядку правонаступництва. Незважаючи на те що юридичні особи різних видів мають особливі підстави ліквідації, можна виділити загальні підстави, притаманні більшменш усім юридичним особам.
1 Останнім часом суб'єкти підприємницької Діяльності почали виробляти та реалізовувати штучно мінералізовані води, у назвах яких вони посилаються на відомі джерела мінеральних вод, чим вводять в оману споживачів. Враховуючи це, Кабінет Міністрів України 6 липня 1998 р. прийняв постанову «Про заборону використання назв відомих джерел мінеральних вод при виробництві та реалізації штучно мінералізованої води», чим заборонив використання назв відомих джерел мінеральних вод при виробництві та реалізації штучно мінералізованих вод (див.: Урядовий кур'єр. 1998. 14 лип.).
1 11
Глава 7 ЮРИДИЧНІ ОСОБИ
Законодавець розрізняє добровільний і примусовий порядок ліквідації юридичної особи. Добровільний порядок ліквідації— це такий порядок, коли юридична особа припиняє свою діяльність з ініціативи власника, засновника (засновників), органу, уповноваженого на створення такої юридичної особи. Мотиви ініціативи власника (засновників) можуть бути різноманітними і закон їх не регулює. Наприклад, якщо юридична особа створювалась на певний строк, то підставою ліквідації буде закінчення строку; якщо юридична особа створювалась з певною метою, то досягнення цієї мети буде підставою її ліквідації.
Власник може дійти висновку про недоцільність існування юридичної особи і це також потягне за собою її ліквідацію. Підстави припинення діяльності юридичних осіб можуть бути додатково закріплені в статутах. Між тим спеціальні закони, які визначають правове становище того чи іншого виду юридичних осіб, мають особливі підстави ліквідації юридичних осіб. Наприклад, Закон України «Про господарські товариства» визначає, що командитне товариство припиняється, крім загальних підстав, припиненням діяльності господарських товариств, а також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю (ст. 19).Примусова ліквідація юридичної особи провадиться на підставі рішень суду (арбітражного суду). Стосовно підприємства — це визнання його банкрутом; прийняття рішення про заборону діяльності підприємства, якщо не виконуються умови, встановлені законодавством, і в передбачений рішенням суду строк не забезпечено додержання цих умов або не змінюється вид діяльності; якщо будуть визнані недійсними установчі документи підприємства (невідповідність їх чинному законодавству тощо).
Для ліквідації юридичної особи органом (особою), який прийняв рішення про ліквідацію, створюється ліквідаційна комісія, встановлюються порядок і строки ліквідації. Якщо ліквідація здійснюється у примусовому порядку (за рішенням суду), ліквідаційна комісія створюється судом.
Ліквідаційна комісія повідомляє про ліквідацію юридичної особи в пресі за місцем знаходження юридичної особи, порядок і строки ліквідації, вживає необхідних заходів для стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, виявлення її кредиторів та претензії останніх, провадить інвентаризацію і оцінку майна, його реалізацію, розрахунки з кредиторами і членами трудового колективу, складання ліквідаційного балансу і подання його органу, який призначив 112
ліквідаційну комісію, або власнику. Для окремих видів юридичних осіб закон встановлює додаткові підстави ліквідації. Наприклад, згідно із Законом України «Про банкрутство»1 юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть бути ліквідовані, якщо вони неспроможні задовольнити у встановлений для цього строк пред'явлені до них вимоги кредиторів і задовольнити обов'язки стосовно бюджету.
З 1 січня 2000 р. вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство», яким останній викладений в новій редакції і змінив назву на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»2.Реорганізація передбачає виникнення на основі діючої юридичної особи однієї або більше нових юридичних осіб. У разі реорганізації юридичної особи всі її права та обов'язки переходять до правонаступника (правонаступників), тобто здійснюється універсальне правонаступництво.
Законодавець виділяє декілька правових засобів реорганізації — злиття, поділ, приєднання, виділ та перетворення.
При злитті двох або більше юридичних осіб вони припиняють свою діяльність, а замість них створюється нова юридична особа, до якої переходять всі їх права та обов'язки.
При поділі на базі однієї юридичної особи, яка припиняє свою діяльність, утворюються дві або більше юридичних осіб. Це поділ всього майна юридичної особи на підставі роздільного акта (балансу), згідно з яким частка майна і відповідні права та обов'язки реорганізованої юридичної особи переходять до новостворених юридичних осіб.
При приєднанні однієї або декількох юридичних осіб до іншої нова юридична особа не створюється, оскільки всі права та обов'язки юридичних осіб, які приєднуються, переходять до існуючої юридичної особи. Наприклад, згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» припинення діяльності державного підприємства здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря (господарського товариства) з дати видання про це відповідного наказу органу, який уповноважений управляти державним майном.
При виділі юридична особа зберігає своє існування, але як нова юридична особа, оскільки з неї виділився один або більше структурних підрозділів, які створюються як нові юридичні особи.
: ' Відомості Верховної Ради України. 1992. № 31. Ст. 440.г,Там само. 1999. № 4243. Ст. 378.
113
Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
При перетворенні обов'язково відбувається зміна організаційноправової форми юридичної особи, яка існувала раніше. Цей спосіб реорганізації масово застосовується в процесах корпоратизації і приватизації майна державних підприємств. Він наведений і в Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди1. Наприклад, згідно з п. «б» ст. 23 цього Порядку передбачається, що у разі відсутності заборони на приватизацію державної частки майна орендне підприємство реорганізується у відкрите акціонерне товариство або інше господарське товариство, співзасновниками якого виступають орендар та, від імені державного власника, орган приватизації. Господарське товариство стає правонаступником орендного підприємства.