§ 3. Представництво без повноважень при укладенні угод та його юридичні наслідки
Особа вважається такою, що діяла без представницьких повноважень, в одному з двох випадків.
Поперше, коли повноваження у представника фактично існували, але на момент здійснення передбаченої повноваженнями юридичної дії мало місце припинення цих повноважень. Наприклад, матиме місце «представництво без повноважень», коли раніше особа була уповноважена на певні дії від імені другої особи за довіреністю, однак угода за цією довіреністю укладена тоді, коли строк довіреності вже закінчився.
Подруге, особа вважатиметься такою, що діяла без представницьких повноважень, коли останні взагалі були відсутні. При цьому не має юридичного значення причина відсутності зазначених повноважень. Останніх у відповідної особи може не бути через те, що особа, яка була зацікавлена в тому, щоб її хтось представляв, лише мала намір скористатися можливостями представництва, однак дальше намі
177
Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Глава 11 ПРЕДСТАВНИЦТВО
ру справа не пішла. Відсутніми вважатимуться також повноваження, які хоч і надані представникові за довіреністю, але остання, наприклад, не відповідає передбаченій законодавством нотаріальній формі.
Точно кажучи, без повноваження представництво не виникає, а той, хто береться представляти і діяти в цьому напрямку відповідним чином, вважатиметься особою, яка діє лише про людське око, тобто представником мнимим.
Від дій без повноважень істотно не відрізняються дії від імені другої особи, здійснені особою, якою надані їй представницькі повноваження були перевищені в кількісних, якісних, фактичних чи інших показниках.
Зокрема, перевищенням представницьких повноважень за кількісними показниками вважатимуться угоди, укладені від імені другої особи, особою, яка придбала річ за ціною, що перевищує ту, яка була передбачена обсягом повноважень. Аналогічна ситуація матиме місце і тоді, коли обсягу повноважень не відповідає вага, кількість речей або кількість послуг.Перевищенням представницьких повноважень за якісними показниками вважатимуться угоди, укладені від імені другої особи, особою, яка замість одного сорту товару придбала товар іншого сорту.
Перевищенням повноважень представником вважатимуться дії останнього і в інших випадках, наприклад, при обміні речі довірителя на річ, що не відповідає змісту наданих за довіреністю повноважень. Те ж саме має місце при купівлі нерухомості: замість зазначеного в довіреності місця знаходження відповідного об'єкта для особи, яку представляють, була придбана нерухомість в іншій місцевості тощо.
Слід відмітити, що з наведених та аналогічних підстав укладення угоди розглядатиметься як дія без повноважень або з перевищенням повноважень безвідносно до того, від імені якої особи укладалася ця угода — фізичної чи юридичної.
Спільним за юридичними наслідками здійснення дій від імені других осіб особами, як тими, що укладали певні угоди без повноважень, так і тими, що діяли з перевищенням повноважень, є те, що укладені таким чином угоди для осіб, яких представляють, юридичних наслідків, як правило, не породжують.
Виняток у цьому відношенні становлять деякі ситуації, що іноді мають місце щодо укладення угод з перевищенням представником наданих йому повноважень за кількісними показниками. Наприклад представник підприємства уклав договір на продаж підприємцеві 200 оди
178
ниць певної продукції, в той час як згідно з довіреністю підприємства його представник мав повноваження лише на відчуження 100 одиниць цієї ж продукції. В цьому разі у підприємства виникає зобов'язання передати покупцеві (підприємцеві) лише 100 одиниць продукції.
Перевищення представником представницьких повноважень за іншими показниками (наприклад, за якістю) для особи, яку представляють, ніяких обов'язків не створює.
Юридичні наслідки угод, укладених від імені другої особи особою без представницьких повноважень або особою, яка перевищила ці повноваження, законодавче визначені.
Вони полягають у тому, що відповідна угода, укладена від імені другої особи особою, яка не уповноважена на укладення угоди або уклала її з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою (ст. 63 ЦК).Як бачимо, юридичні наслідки згаданих угод для особи, яку представляють, є похідними, але не від самої угоди, а перш за все від наявності (виявлення) факту схвалення цією особою угоди, що була укладена неповноважним представником. За таких обставин факт схвалення угоди особою, від імені якої ця угода була укладена, має значення передбаченої ст. 41 ЦК дії. Факт схвалення, на яке звернено увагу в ст. 63 ЦК, за своїм смислом є вольовою згодою, тобто дією, спрямованою саме на породження юридичних наслідків, передбачених ст. 41 ЦК.
Що стосується закріпленого в ч. 2 ст. 63 ЦК наступного схвалення угоди особою, яку представляють, то воно робить угоду дійсною з моменту її укладення.
В усіх передбачених ст. 63 ЦК випадках схвалення угоди особою, яку представляють, має значення одностороннього волевиявлення цієї особи і фактично створює правові наслідки не тільки на майбутній, а й на минулий час. Це дещо нагадує ситуацію, пов'язану з довіреністю. Однак підстав для ототожнення волевиявлення з довіреністю в цьому разі не виникає. Адже одностороннє волевиявлення, пов'язане з довіреністю, завжди спрямоване на майбутній час і випереджає відповідні дії представника.
Іноді можуть виникати запитання щодо юридичних наслідків для особи, яку представляють, угод, укладених представником за відсутності в угоді вказівок на те, від імені якої особи діє представник. Чийне законодавство таких ситуацій не передбачає. Однак в окре
179
Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
мих випадках правозастосовна практика на поставлене запитання дає ствердну відповідь.
Так, щодо укладення договорів відокремленими підрозділами юридичних осіб у відповідному роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від ЗО березня 1995 р.
№ 25/220 передбачається наступне.За наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відокремлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих їм повноважень.
Якщо керівник відокремленого підрозділу має такі повноваження, але у тексті договору помилково відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, то тільки ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним. У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи1.
Не заперечуючи наведеної позиції Вищого арбітражного суду України щодо відповідних дій (укладення договорів) відокремленими підрозділами юридичних осіб, вважаємо, що все ж таки вона не може бути визнаною загальним правилом і навряд чи може поширюватися на укладення договорів, наприклад, від імені підприємців, що діють без створення юридичної особи.
Інакше кажучи, якшо уповноважений представник, укладаючи угоду від імені другої особи (громадянина), не наведе в ній відомостей про особу, яку представляє, то таку угоду майже неможливо визнати укладеною в порядку здійснення представницьких повноважень.