§ 2. Предмет цивільного права

Цивільне право як галузь права складається із певних правових норм, що регулюють відповідні суспільні відносини. Саме ці відносини й становлять предмет цивільного права як галузі права. Отже, визначити предмет цивільного права — це означає встановити коло суспільних відносин, що регулюються його нормами. Які ж суспільні відносини регулюються цивільним правом? Відповідь на це запитання міститься в ст. 1 чинного ЦК, згідно з якою цивільне право регулює дві групи суспільних відносин: майнові та особисті немайнові відносини.

Розглядаючи першу групу суспільних відносин слід відзначити, що майновими відносинами звичайно вважають відносини, що виникають з приводу майна у широкому розумінні цього терміна, тобто з приводу речей, робіт, послуг тощо. Але слід підкреслити, що цивільне право регулює не всі майнові відносини, а тільки певну їх частину. Поперше, це майнові відносини, обумовлені використанням у суспільстві товарногрошової форми (товарногрошові відносини); подруге — майнові відносини, що хоча безпосередньо не

Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

Розділ І ВСТУП ДО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

пов'язані з грошовим обігом (наприклад, відносини з обміну речами, дарування речей тощо), але носять вартісний характер, оскільки пов'язані з дією закону вартості.

У загальному обсязі майнових відносин, що регулюються цивільним правом, головна роль належить саме товарногрошовим відносинам, властивим товарному виробництву.

Виходячи з наведеного, майнові відносини, що регулюються цивільним правом, можна визначити як конкретні властиві товарному виробництву, об 'єктивні за своїм змістом і вольові за своєю формою відносини, котрі складаються між: окремими особами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

За змістом майнові відносини, що регулюються цивільним правом, поділяються на речеві відносини та відносини економічного обігу (зобов'язальні відносини).

Речеві відносини, що регулюються цивільним правом, існують у вигляді відносин власності та інших відносин речевого характеру.

Відносини власності становлять ядро майнових відносин, вказують на привласнення матеріальних благ певною особоювласником, яка володіє, користується та розпоряджається цими благами як своїми.

Інші відносини речевого характеру виникають у зв'язку з володінням, користуванням та розпорядженням чужим майном. Прикладом таких відносин є відносини, що виникають при володінні, користуванні та розпорядженні підприємством державним майном, закріпленим за ним на праві повного господарського відання.

Відносини власності та інші відносини речевого характеру мають як загальні, так і відмінні риси. Головною загальною рисою цих відносин є те, що вони пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням певним майном певною особою. Відмінною рисою цих відносин є те, що межі володіння, користування та розпорядження майном власником визначені законом, тоді як межі особи, що володіє, користується та розпоряджається чужим майном, визначаються не тільки законом, а й волею власника майна.

Відносини економічного обігу — це відносини, що складаються у зв'язку з рухом матеріальних цінностей від

8

однієї особи до іншої. Так, власник майна, розпоряджаючись ним, може укладати цивільноправові договори, спрямовані на передачу майна іншій особі, або у власність (наприклад, договір купівліпродажу, міни), або у тимчасове користування (наприклад, договір оренди).

Майнові відносини, що регулюються цивільним правом, виражають належність конкретних благ певним особам і характеризуються юридичною рівністю цих осіб, їх майновою відокремленістю та автономією їх волі. Саме тому майнові відносини, засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також податкові і бюджетні відносини згідно зі ст. 2 ЦК ним не регулюються. Ці відносини регулюються нормами публічного права.

Розглядаючи другу групу суспільних відносин, що регулюються нормами цивільного права, слід відзначити, що особисті немайнові відносини характеризуються тим, що, поперше, їх об'єктами є нематеріальні блага (наприклад, їм 'я, честь, гідність, авторство на твори літератури, науки та мистецтва, винахід тощо), подруге, вони є невід'ємними від конкретної особи, яка с їх носісм.

У цих відносинах здійснюються прояв індивідуальності окремих осіб (як фізичних, так і юридичних) та оцінка їх моральних, ділових та інших якостей.

Особисті немайнові відносини, що регулюються цивільним правом, поділяються на два види: особисті немайнові відносини, нов 'язані з майновими відносинами, та особисті немайнові відносини, не пов 'язані з майновими відносинами.

До першого виду особистих немайнових відносин належать, наприклад, відносини, об'єктом яких є твори літератури, науки та мистецтва, винаходи, раціоналізаторські пропозиції тощо; до другого — відносини, об'єктами яких є, наприклад, честь, гідність, ділова репутація осіб.

Включення обох видів особистих немайнових відносин до складу предмета цивільного права потребує знаходження спільних рис цих відносин з майновими відносинами, що регулюються нормами цивільного права.

Цивільне право згідно зі ст. 2 ЦК регулює майнові та особисті немайнові відносини, що складаються між громадянами, громадяна

Розділ І ВСТУП ДО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

ми і організаціями, а також між організаціями. Учасниками цих відносин можуть також бути: держава, Автономна Республіка Крим, адміністративнотериторіальні утворення та іноземні держави.

Отже, цивільне право як галузь права — це сукупність цивільноправових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові та особисті немайнові відносини за участю майнова відокремлених громадян (фізичних осіб), організацій (юридичних осіб) та інших соціальних утворень.