<<
>>

§ 4. Право спільної власності на будинок

На практиці спільна власність часто виникає на такий об'єкт, як жилий будинок, що викликає велику кількість спорів, пов'язаних з виникненням та здійсненням права спільної часткової власності на жилий будинок.
При розгляді таких справ необхідно керуватися постановою Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок»'.

При розгляді спорів щодо виникнення права часткової власності на жилий будинок суд повинен прийняти до уваги, поперше, те, кому було виділено земельну ділянку для будівництва житла; подруге, які

1 Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1993. № 6. С. 255262.

269

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕ ВІ ПРАВА

взаємовідносини склалися між особами, що вимагають визнання між ними права спільної власності — чи є вони родичами або чужими людьми і тоді що їх пов'язувало; потретє, як саме вони брали участь у будівництві (допомагали коштами, будматеріалами чи безпосередньо працею); почетверте, чи мали намір потенційні співвласники одержати на праві власності будинок або вони переслідували інші цілі (допомогти, позичити гроші та ін.).

Виходячи із встановлених фактів згідно з п. 4 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, режим спільної власності виникає лише за наявності угоди про створення спільної власності. В інших же випадках громадяни, що брали участь у будівництві жилого будинку (його придбанні), мають право вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх витрат на будівництво (придбання) будинку, якщо допомогу забудовнику (покупцеві) вони надавали не безкоштовно.

Часто не менш важливим для співвласників є встановлення порядку користування об'єктом їх спільної власності без припинення правового режиму спільної власності як такого. Оскільки право часткової власності передбачає не право на частку в речі, а частку в праві на неї, співвласники разом користуються всією річчю, а не її часткою.

Але іноді вони зацікавлені виділити собі в користування частки загального майна. Ці частки конкретно обумовлені і являють собою вже частки майна в натурі. Таким чином, зберігається режим спільної часткової власності і одночасно встановлюється право користування часткою майна. Як бачимо, друге право є вужчим у порівнянні з першим, тому що в ньому відсутня правомочність розпорядження, яке співвласник, хоча і отримавший згоду на роздільне користування, повинен здійснювати в загальному порядку з додержанням вимог щодо переважного права інших участників на придбання відчужуваної частки.

У разі, якщо учасники не домовились про'Порядок користування загальним майном, спір підлягає вирішенню судом. Рішення суду, а також угода сторін про порядок користування відокремленими приміщеннями будинку згідно з частками учасників, якщо вона нотаріально посвідчена та зареєстрована належним чином, мають обов'язкове значення для учасників, а також осіб, які згодом придбали частку в спільній власності на цей будинок (ст. 118 ЦК).

<< | >>
Источник: Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000

Еще по теме § 4. Право спільної власності на будинок:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -