§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
1 Див.: Иоффе О. С. Обязательственное право. М., 1975. С.
2326.2 Див.: Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Л., 1978. Ч. II. С. 85.
3 Див.: Брагинский М. И. Общие учения о хозяйственных договорах. Минск, 1967.С. 30.
4 Докладніше про це див.: Гражданское право. / Под ред А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. Ч. 1. С. 462465.
10*
291
Розділ IV ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 21 ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО І ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ
виникнення зобов'язального правовідношення між кредитором і боржником.
Частина 2 ст. 151 ЦК передбачає, що зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 ЦК. З урахуванням правил, що містяться у ст. 4 ЦК, зобов'язання виникають:
з угод (у тому числі двосторонніх та багатосторонніх договорів), передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
з адміністративних актів;
в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;
внаслідок інших дій громадян і організацій;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільноправових наслідків.
Значна більшість зобов'язань є договірними. Підставою виникнення зобов'язань можуть бути договори, передбачені безпосередньо ЦК (купівляпродаж, міна, дарування, схов та ін.), чинними законами України (наприклад, договір лізингу передбачено Законом України від 16 грудня 1997 р. «Про лізинг»), іншими нормативноправовими актами України. Цивільноправові зобов'язання можуть виникати з договорів, не передбачених взагалі законодавством, за умови,що вони не суперечать йому.
Зобов'язання можуть виникати не тільки з двосторонніх або багатосторонніх угод.
Йдеться, наприклад, про зобов'язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди відповідно до ст. 435 ЦК.Адміністративний акт як підстава виникнення зобов'язання у зв'язку з переходом до ринкової економіки поступово втрачає своє значення. Слід відзначити, що і в період існування планової економіки адміністративні акти (за рідким винятком) самі безпосередньо не породжували зобов'язання. Підставою виникнення зобов'язань у організацій був юридичний склад, до якого входили як адміністративні акти, так і договори, укладені на їх підставі. Можливість виникнення зобов'язань з адміністративних актів не виключається і в теперішній час.
Щодо таких підстав виникнення зобов'язань, як створення об'єктів творчої діяльності (винаходів, корисних моделей, промислових
292
зразків, нових сортів рослин і видів тварин, творів літератури, науки і мистецтва), то слід мати на увазі,як вірно підкреслює О. Пушкін, що закріплення в законодавстві права інтелектуальної власності змінило характер цих відносин. Вони стали абсолютними, а тому зобов'язальні відносини полягають в зобов'язанні всіх, хто не є володільцем права інтелектуальної власності, утримуватися від порушення абсолютних прав. Крім того, виникають зобов'язальні відносини, засновані як на факті створення зазначених результатів, так і на договорах по їх розпорядженню'.
Заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав є неправомірними діями, які породжують охоронні зобов'язання. Однак хоч такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового стану учасників майнового обороту2.
Цивільні зобов'язання можуть виникати також внаслідок інших дій громадян і організацій, наприклад, у разі використання особою чужого майна для ліквідації наслідків стихійного лиха.
Нарешті, підставою виникнення цивільних зобов'язань можуть бути і події, з якими закон пов'язує настання цивільноправових наслідків.