Земельний закон, затверджений Українською Центральною Радою (18 січня 1918 р.)
(Витяги)
Розділ І. — Загальні засади.
1. Право власности на всі землі з їх водами, надземними і підземними багацтвами в межах Української Народньої Республіки віднині касується.
2. Всі ці землі з їх водами, надземними і їх підземними природними багацтвами стають добром народу Української Народньої Республіки.
3. На користування цим добром мають право всі громадяни Української Народньої Республіки без різниці полу, віри і національности, з додержанням правил цього закону.
Розділ II. — Основні засади користування поверхнею землі.
6. Користування поверхнею землі дозволяється:
а) для загально-громадського господарства, коли органи державної влади, органи міського самоврядування або земельні комітети організують і ведуть різні корисні підприємства загального або місцевого громадського значіння;
б) для приватньо-трудового господарства, яке ведеться власною працею окремими особами, сім'ями або спільно товариствами;
Примітка. Тимчасово в виключних випадках наймана праця може вживатись згідно з правилами, які встановлюють земельні комітети.
в) під оселі й будівлі окремим особам, товариствам або
громадським установам для мешкання, або для торговельних і промислових підприємств...
9. Нормою наділення для приватньо-трудових господарств повинна бути така кількість землі, на якій сім'я, або товариство, провадячи господарство звичайним для своєї місцевостй способом, мали-б користь, потрібну як для задоволення своїх споживчих потреб, так і для підтримання свого
A Текст подано за: Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В. Д. Гончаренка. - К., 1997., - Т. 2. - С. 40-44.
господарства; ця норма не повинна перевищувати такої кількости землі, яка може бути оброблена власною працею сім'ї або товариства...
12. Ніякої платні за користування землею не повинно бути.
Примітка Оподаткуванню підлягають тільки лишки землі поверх встановленої норми, або надзвичайні доходи, які залежать від природних якостей участка, його близости до торговельних центрів і шляхів та инших соціяльно-економічних умов, незалежних від праці господарів хозяйства.
13. Строки користування землею встановлюються сільськими громадами й товариствами на підставі правил, встановлених земельними комітетами згідно з цим законом.
Примітка. Право користування може переходити в спадщину.
19. Для допомоги нормальному розвиткові сільського господарства, державою організується сільсько-господарський кредит.