<<
>>

Закон про місцеві конгреси і Ради Трудового Народу (опублікований 21 лютого 1919 року) (Витяги)

1. Для боротьби з контрреволюціею і анархією, для догляду за діяльністю місцевих агентів влади і за виконанням законів револю­ційного уряду України скликаються повітові і губерніальні конг­реси трудового народу з представників селянства, робітництва і трудової інтелігенції.

2. Для організації конгресів утворюються губерніальні і пові­тові організаційні комісії.

3. Губерніальні організаційні комісії складаютьса з губерніаль­ного комісара або його помішника, двох представників від селан- ської спілки і по одному представнику від місцевого професійного робітничого союзу і губерніальної народньої управи.

4. Повітові комісії складаютьса з повітового комісара або його помішника, двох представників від селанської спілки і по одному представнику від місцевого робітничого професійного союзу і по­вітової народньої управи.

5. Комісії обирають зі свого складу голову і секретаря. Засідання комісії дійсні при участи трьох членів.

6. Право представництва на трудових конгресах належить лише трудовому селянству, робітництву і трудовій інтелігенції з тими обмеженнями, які зазначені в інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.

7. Повітові конгреси складаються з уповноважених від сель- ських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від села з на­селенням од 500 до 2000 душ і по 2 представники від села з біль­шою кількістю населення. Невеликі села і хутори об'єднуються для обрання представника.

8. Кількість уповноважених на повітовому конгресі від робіт­ників і трудової інтелігенції остаточно установляється повітовою організаційною комісією на підставі статистичних висновків і в за- лежности від пропорціонального взаємовідношення ріжних груп місцевої людности (але з тим, щоб представників від робітництва було не більше 30 і не менше 10 відсотків загальної кількости чле­нів конгресу, і представників від трудової інтелігенції було не біль­ше 20 і не менше 10 відсотків).

Комісія установляє також, від якої кількости робітників чи інтелігенції обирається уповноважений на конгрес.

9. Губерніальні конгреси складаються з представників від во- лостних селянських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від кожної волости. Кількість уповноважених на губерніальному конгресі від робітництва і трудової інтелігенції установлюється гу- берніяльною організаційною комісією з обмеженням, зазначеним артикулом 9.

10. Повітові і губерніальні конгреси обірають зі свого складу постійні виконавчі органи - повітові і губерніальні ради трудово­го народу в кількосте 9 членів по системі пропорціональних ви­борів, докладно зазначеній в артикулі інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.

11. Засідання трудової ради дійсні при участи половини чле­нів. На першому засіданні обіраються голова і секретар Ради.

12. До компетенції місцевих трудових рад і конгресів нале­жить:

а) боротьба з контр-революцією і анархією в повіті чи губернії,

б) політичний контроль над діяльністю місцевих агентів влади комісарів, міліції і инших урядовців,

в) право намічати і представляти уряду Української Народньої Республіки кандидатів на вищі посади по комісаріату і міліції,

г) право представляти відповідній владі про необхідність по політичним мотивам зміни урядовців і призначення нових,

д) розлідування зловживань агентів гетьманського уряду та його прихильників і притягнення ‘їх до карної відповідальносте через відповідних агентів республіканської влади,

е) догляд за переведенням в життя і виконанням місцевими агентами влади законів Української Народньої Республіки.

13. Повітові і губерніальні ради в своїй діальності підлягають законам Української Народньої Республіки і за протизаконні вчин­ки відповідають на загальних підставах.

14. По питанням загально принціпового значіння комісари УН.Р. повинні звертатися за директивами до відповідних трудових рад. Роспорядження трудової ради, не противні законам республі­ки, обов'язкові для комісара.

В разі незгоди комісара з постановою трудової ради питання остаточно вирішається вищою владою по заяві трудової ради комісара.

15. Повітові ради зносяться з вищою владою через ради губер­ніальні, а ці останні - безпосередньо. Губерніальні трудові ради представляють уряду Української Народньої Республіки побажан­ня повітових рад зі своїми висновками.

16. Повітові і губерніяльні ради скликають не менше одного разу на протязі трьох місяців відповідні місцеві конгреси, на яких дають справоздання своєї діяльносте і одержують директиви для дальшої роботи.

17. Всякі непорозуміння при виборах і скарги на неправдивість виборів передаються на розгляд відповідних організаційних ко­місій, постанови повітових комісій можна оскаржити до губерні­альної комісії, а постанови цієї останньої до всеукраїнської комісії в справах виборів до місцевих конгресів і рад трудового народу України, яка складається з трьох осіб по розпорядженню Президії Всеукраїнського Трудового Конгресу.

18. Вищезгаданій Всеукраїнській комісії пильнувати за негай­ним проведенням цього закону в життя, а також давати вказівки і пояснення при виборах до місцевих конгресів і рад.

19. Закон цей перевести в життя по телеграфу.

20. На організацію і утримання рад трудового народу відкрити відповідні кредити через комісарів.

Орігінал підписали: Голова Директорії

В. Винниченко.

Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. Київ : Темпора, 2003. С. 524-525.

<< | >>
Источник: Історія держави і права України : хрестоматія-практикум / М. Ю. Бурдін, Є. С. Логвиненко, І. А. Логвиненко; за заг. ред. О. М. Бандурки. Харків : Майдан,2021. 890 с.. 2021

Еще по теме Закон про місцеві конгреси і Ради Трудового Народу (опублікований 21 лютого 1919 року) (Витяги):

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -