Закон про місцеві конгреси і Ради Трудового Народу (опублікований 21 лютого 1919 року) (Витяги)
1. Для боротьби з контрреволюціею і анархією, для догляду за діяльністю місцевих агентів влади і за виконанням законів революційного уряду України скликаються повітові і губерніальні конгреси трудового народу з представників селянства, робітництва і трудової інтелігенції.
2. Для організації конгресів утворюються губерніальні і повітові організаційні комісії.
3. Губерніальні організаційні комісії складаютьса з губерніального комісара або його помішника, двох представників від селан- ської спілки і по одному представнику від місцевого професійного робітничого союзу і губерніальної народньої управи.
4. Повітові комісії складаютьса з повітового комісара або його помішника, двох представників від селанської спілки і по одному представнику від місцевого робітничого професійного союзу і повітової народньої управи.
5. Комісії обирають зі свого складу голову і секретаря. Засідання комісії дійсні при участи трьох членів.
6. Право представництва на трудових конгресах належить лише трудовому селянству, робітництву і трудовій інтелігенції з тими обмеженнями, які зазначені в інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.
7. Повітові конгреси складаються з уповноважених від сель- ських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від села з населенням од 500 до 2000 душ і по 2 представники від села з більшою кількістю населення. Невеликі села і хутори об'єднуються для обрання представника.
8. Кількість уповноважених на повітовому конгресі від робітників і трудової інтелігенції остаточно установляється повітовою організаційною комісією на підставі статистичних висновків і в за- лежности від пропорціонального взаємовідношення ріжних груп місцевої людности (але з тим, щоб представників від робітництва було не більше 30 і не менше 10 відсотків загальної кількости членів конгресу, і представників від трудової інтелігенції було не більше 20 і не менше 10 відсотків).
Комісія установляє також, від якої кількости робітників чи інтелігенції обирається уповноважений на конгрес.9. Губерніальні конгреси складаються з представників від во- лостних селянських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від кожної волости. Кількість уповноважених на губерніальному конгресі від робітництва і трудової інтелігенції установлюється гу- берніяльною організаційною комісією з обмеженням, зазначеним артикулом 9.
10. Повітові і губерніальні конгреси обірають зі свого складу постійні виконавчі органи - повітові і губерніальні ради трудового народу в кількосте 9 членів по системі пропорціональних виборів, докладно зазначеній в артикулі інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.
11. Засідання трудової ради дійсні при участи половини членів. На першому засіданні обіраються голова і секретар Ради.
12. До компетенції місцевих трудових рад і конгресів належить:
а) боротьба з контр-революцією і анархією в повіті чи губернії,
б) політичний контроль над діяльністю місцевих агентів влади комісарів, міліції і инших урядовців,
в) право намічати і представляти уряду Української Народньої Республіки кандидатів на вищі посади по комісаріату і міліції,
г) право представляти відповідній владі про необхідність по політичним мотивам зміни урядовців і призначення нових,
д) розлідування зловживань агентів гетьманського уряду та його прихильників і притягнення ‘їх до карної відповідальносте через відповідних агентів республіканської влади,
е) догляд за переведенням в життя і виконанням місцевими агентами влади законів Української Народньої Республіки.
13. Повітові і губерніальні ради в своїй діальності підлягають законам Української Народньої Республіки і за протизаконні вчинки відповідають на загальних підставах.
14. По питанням загально принціпового значіння комісари УН.Р. повинні звертатися за директивами до відповідних трудових рад. Роспорядження трудової ради, не противні законам республіки, обов'язкові для комісара.
В разі незгоди комісара з постановою трудової ради питання остаточно вирішається вищою владою по заяві трудової ради комісара.15. Повітові ради зносяться з вищою владою через ради губерніальні, а ці останні - безпосередньо. Губерніальні трудові ради представляють уряду Української Народньої Республіки побажання повітових рад зі своїми висновками.
16. Повітові і губерніяльні ради скликають не менше одного разу на протязі трьох місяців відповідні місцеві конгреси, на яких дають справоздання своєї діяльносте і одержують директиви для дальшої роботи.
17. Всякі непорозуміння при виборах і скарги на неправдивість виборів передаються на розгляд відповідних організаційних комісій, постанови повітових комісій можна оскаржити до губерніальної комісії, а постанови цієї останньої до всеукраїнської комісії в справах виборів до місцевих конгресів і рад трудового народу України, яка складається з трьох осіб по розпорядженню Президії Всеукраїнського Трудового Конгресу.
18. Вищезгаданій Всеукраїнській комісії пильнувати за негайним проведенням цього закону в життя, а також давати вказівки і пояснення при виборах до місцевих конгресів і рад.
19. Закон цей перевести в життя по телеграфу.
20. На організацію і утримання рад трудового народу відкрити відповідні кредити через комісарів.
Орігінал підписали: Голова Директорії
В. Винниченко.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. Київ : Темпора, 2003. С. 524-525.