Закон про Державну Народну Раду Української Народної Республіки (12 листопада 1920 року)

І. Про Державну Народню Раду та її склад

1. До скликання Парляменту Української Народньої Республіки Законодавча влада в Українській Народній Республіці належить Державній Народній Раді.

2. Державна Народня Рада є тимчасовий орган Народнього Представництва з компетенцією, зазначеною в IV розділі цього за­кону. Члени Державної Народньої Ради заховують свої уповнова­ження до скликання Парляменту, але не довше одного року. Як що через рік по скликанню Державної Народньої Ради не буде можли­вим скликати Парляменту, то для продовження законодавчої робо­ти призначаються нові вибори членів Державної Народньої Ради на таких же умовах, що до терміну їх уповноважень.

3. Державна Народня Рада складається з представників насе­лення, політичних, громадських, наукових, професійних і коопе­ративних організацій і установ. Порядок виборів представників і розподіл їх числа зазначається особливим законом.

4. Список членів Державної Народньої Ради оголошується до загального відома в урядовому часописі.

5. Члени Державної Народньої Ради є представниками грома­дян Української Держави.

Раз обраного Члена Державної Ради не можна відкликати і в його діяльності в Державній Раді в'язати якими-небудь інструкціями.

6. Мандат Члена Державної Ради тратить силу тільки в наслідок його смерти, уневажання мандату через Державну Раду, добровіль­ного зложення мандату, або утрати виборчого права.

Про страту сили мандату Голова Державної Ради негайно По­відомляє листовно Голову Ради Народніх Міністрів, а цей, через Міністра Внутрішніх Справ, до чотирнадцяти днів по одержанню повідомлення оголошує в урядовім часописі наказ про доповняю­чий вибір.

7. Міністр Внутрішніх Справ в день створення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами.

II. Особисті права Членів Державної Народньої Ради

8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутріш­ніх Справ окремі посвідчення, що уповноважнюють 'їх до вступу до Державної Ради.

9. Члени Державної Народньої Ради користуються всіма права­ми і виконують свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність в Державній Народній Раді відповідають вони тільки перед самою Державною Радою.

10. Члени Державної Народньої Ради від хвилі обрання їх до складу Державної Народньої Ради до часу, коли скінчаться уповно­важення, не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають пе­реслідуванню, ані арештові без згоди Державної Народньої Ради, за винятком охоплення на горячому вчинкові.

В тім останнім разі належить про це донести негайно Голові Державної Народньої Ради і просити дозволу на дальший арешт та дальше карно-судове слідство. На жадання Державної Народньої Ради арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство що до Члена Державної Народньої Ради негайно припинено.

В випадку перерви між сесіями повище право належить Голові Державної Ради.

11. Члени Державної Народньої Ради звільняються від закли­ку в армію і фльоту Української Народньої Республіки і не потре­бують відпусток від своїх установ для участи в праці Державної Народньої Ради. За Членами Державної Народньої Ради на весь час перебування їх в цім стані заховуються попередні їх посади на державній і муніціпальній службі.

12. Члени Державної Народньої Ради за погляди і міркування, висловлені при виконанні своїх обов'язків в засіданнях Державної Народньої Ради, відповідають лише перед Державною Народньою Радою.

13. Члени Державної Народньої Ради на прилюдних і неприлюд- них засіданнях Державної Народньої Ради і в її комісіях користу­ються правом цілком свободно висловлювати свої думки, робити внески, вносити запроси, розповідати про одержані відомости і т. п.

Якщо Голова або його заступник під час засідання добачить не­пристойність в поведінці Члена Державної Народньої Ради в до­пущених словах, вчинках чи жестах, що зачіпають честь або самої Державної Народньої Ради, або установ, або громадянина, то від­дає винного дісціплінарній карі, згідно з регуляміном Державної Народньої Ради.

Члена Державної Народньої Ради, що в своїй промові, або в за­яві, в Державній Народній Раді, нарушив права приватної особи, може укривджений притягнути до карно-судової відповідальнос­те. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державної Народньої Ради.

14. Член Державної Народньої Ради не може купувати, ані арендувати державні добра, або приймати державні роботи, або достави, не може також одержувати ніякої державної концесії.

15. Члени Державної Народньої Ради одержують платню і инше задоволення в розмірах, що їх визначить сама Державна Народня Рада.

16. За згодою Голови Державної Народньої Ради може кожен Член Ради звертатись з устним запитом до присутнього в залі Члена Уряду.

III. Порядок скликання сесії та вибору Президії Д.Н.Р.

17. Перша сесія Державної Народньої Ради скликається Головою Директорії Української Народньої Республіки не пізніше одного місяця з мента, коли увійде в чинність закон про склад Державної Народньої Ради і порядок виборів до неї.

18. Сесії Державної Народньої Ради поділяються на черго­ві і надзвичайні. Чергові сесії збираються три рази в рік, перша в терміні зазначеному в статті 17, друга 7 травня 1921 року і тре­тя 1 жовтня того-ж року. Про місце засідання сесії оголошується в офіціяльному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з постанови Державної Народньої Ради, або з вимоги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народніх Міністрів.

Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії або з влас­ної ініціятиви, або по вимозі Ради Народніх Міністрів, або Пре­зидії Державної Народньої Ради. Надзвичайна сесія Державної Народньої Ради розглядає ті питання, що зазначені в офіціяльно- му оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Після розгляду сих справ сесія закривається.

19. Перше засідання Державної Народньої Ради одкриває Го­лова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народніх Мі­ністрів, відчитуючи наказ про скликання Державної Народньої Ради і покликуючи до тимчасового проводу найстаршого віком Члена Державної Народньої Ради.

20. Державна Народня Рада вибірає зпоміж себе Голову та від­повідне число його заступників та секретарів. Всі вони творять Презідію Державної Народньої Ради і виконують свої обов'язки аж до вибору нової Презідії.

21. Державну Народню Раду можна розв'язати тільки тоді, коли буде обрано Парлямент Української Народньої Республіки.

Тим самим наказом, що розв'язується Державна Народня Рада, скликається рівночасно Парлямент на першу його сесію.

Перерва між розв'язанням Державної Народньої Ради і почат­ком першої сесії Парляменту Української Народної Республіки не може тривати більш одного місяця.

IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради

22. До компетенції Державної Народньої Ради належить:

а) обговорення законопроектів, що вступають до Державної Народньої Ради від Голови Ради Народніх Міністрів;

б) розроблення законопроектів, які виникають з власної ініція- тиви Державної Народньої Ради;

в) обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Дер­жавної Скарбниці. Обрахунок державних прибутків і видатків по­винен бути внесений не пізніше початку другої сесії;

г) розгляд справ про позичкі та инші державні зобов'язання;

д) контроль діяльности Уряду шляхом:

1) інтерпеляції,

2) запитань,

3) призначення окремих парляментарних анкетних або слідчих комісій;

е) розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бю­джету попередніх років, а також по всіх прибутках і видатках з Державної Скарбниці;

ж) розгляд і ствердження міжнародних умов;

з) оголошення війни і заключения миру.

23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухва­лювати емісію Державних Кредитових білетів та державних обліга­цій порядком, визначеним в окремім законі.

24. На жадання Державної Народньої Ради Голова Ради Міні­стрів та инші члени Уряду, або їх представники мусять явитися в визначений час на засідання Державної Народньої Ради або її ко­місії, де і повинні бути вислухані негайно.

Міністри, або визначені ними представники Уряду мають пра­во брати участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її ко­місій і промовляти поза чергою.

25. Державна Народня Рада має право приймати петиції від громадян Української Народньої Республіки, приватних і держав- но-зареєстрованих товариств, кооперативів та корпорацій і установ з публично-правовим характером. Державна Народня Рада окре­мою ухвалою може передати петиції відповідним міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться петиції. Міністри мусять дати жадані пояснення, або 'їх відмовити з поданням причин.

26. Державна Народня Рада для найліпшого проведення своєї роботи утворює зі своїх членів ріжні комісії, може також установи­ти окрему комісію зі своїх членів, щоб вияснити і усталити спірні форми певної справи.

Може надати право цій комісії взивати свідків і знавців, щоб зложити свої зізнання перед комісією, а також право переслухува­ти під присягою, послуговуючись відповідними постанови судово­го поступовання.

27. Державна Народня Рада сама рішає про важність опро­тестованих обрань членів на підставі окремого внесення своєї ман­датної комісії.

Член Держаної Народньої Ради, що його обрання опротестова­но, користується своїми правами і виконує свої обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору.

28. Рада Народніх Міністрів, або окремі Міністри, що їм Дер­жавна Народня Рада висловить недовір'я, уступають з Уряду.

29. Якщо Голова або Члени Ради Народніх Міністрів навмисне або з важкої недбалосте нарушать в обсягу своєї службової діяль- носте основні або инші закони, то вони відповідають перед карним судом.

30. Право обжалування належить Державній Народній Раді. Така постанова ухвалюється Державною Народньою Радою в при­сутносте найменьше половини всіх її членів та двома третями го­лосів присутніх членів.

Карне поступовання веде Вищій Суд Республіки.

На випадок обжалования Державною Народньою Радою, Го­лова або Члени Ради Народніх Міністрів мусять негайно здержа­тися від дальшого виконування своїх службових справ і обов'язків аж до часу, коли Вищій Суд Республіки порушить цю справу.

31. В разі виправдання «Судом обжаловано» особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обов'язків.

V. Про порядок ведення справ Державної Народньої Ради

32. Ухвали Державної Ради приймаються звичайною більшістю голосів присутніх членів.

33. Ухвалений Державною Народньою Радою законопроект Го­лова Державної Ради разом з Головою Ради Міністрів подає на за­твердження на протязі 7 днів Голові Директорії.

Затверджений Головою Директорії законопроект вертає знов до Голови Ради Народніх Міністрів для оголошення через Дер­жавну Канцелярію в Вістнику Державних Законів з підписом Го­лови Директорії, Голови Ради Народніх Міністрів і відповідного Міністра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міністрів і по­свідченням Державного Секретаря.

Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвали­ла його Державна Народня Рада згідно з постановами відповідних артикулів.

34. На випадок відмови затвердження законопроекту Головою Директорії, має він протягом 14 днів звернути законопроект Голові Ради Народніх Міністрів з письменним наведенням причин, чому його не затверджено.

Голова Ради Народніх Міністрів протягом дальших 7 днів від­силає незатверджений законопроект Голові Державної Народньої Ради, який ставить його на денний порядок найблизшого засідан­ня Державної Народньої Ради.

Державна Народня Рада або приймає до уваги Голови Дирек­торії, що до потреби змін в законопроекті, тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного трактування, або приймає заново в цілости без змін.

Прийнятий в цей спосіб законопроект Голова Державної На­родньої Ради відсилає Голові Ради Народніх Міністрів з метою не­гайного оголошення його в Вістнику Державних Законів.

35. Законодавчі питання, що виникають з власної ініціятиви Членів Державної Народньої Ради, подаються Президії в листов­ній формі за підписом не меньше десяти Членів Ради.

36. Всі законопроекти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренню їх ухвалюються або відхиляються нею, або направляються до розроблення комісії.

37. Інтерпеляції до Уряду або його Членів подаються в листов­ній формі, за підписом трьох Членів Державної Народньої Ради і передаються до її Президії, для докладу в засіданню Державної Народньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Народ- ніх Міністрів.

38. На внесену інтерпеляцію Уряд може відповісти негайно, або заповісти відповідь на означений термін, або врешті відмовити в відповідній мотивованій заяві.

Державна Народня Рада на окреме внесення може ухвалити від- чинення діскусії над відповіддю Міністра на внесену інтерпеляцію.

Може вона на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольняючою і приймає її до відома, чи ні, або ухвали­ти, що переходить до дальших чергових справ з зазначенням моти­вів або без їх зазначення.

39. Засідання Державної Народньої Ради відбуваються, коли на них присутні не менш як половина Членів Ради, закликаних на дану сесію.

VI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради

40. Засідання Державної Народньої Ради є прилюдні.

Засідання Державної Народньої Ради можуть бути не прилюдні на жадання Голови Державної Ради, Членів Уряду або найменьше 10 Членів Державної Ради на підставі окремої ухвали, що прийма­ється по упущенні публікою залі нарад.

42. В засіданнях комісій Державної Народньої Ради сторонні особи не допускаються; згідно з постановою більшосте комісії мо­жуть бути закликані на засідання комісії Народньої Ради з правом дорадчого голосу фаховці.

VII. Про внутрішній устрій Державної Народньої Ради

43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Державної Народ- ньої Ради зазначаються регуляміном, який складається Держав­ною Народньою Радою відповідно цьому закону.

Державною Народньою Радою регулямін стає обов'язуючим після оголошення його в Вістнику Державних Законів і для своєї важности не потребує затвердження Голови Директорії.

До ухвали Державною Народньою Радою свого регуляміну має силу тимчасовий регулямін, який ухвалено Радою Народніх Міністрів.

44. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ради він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідан­ня, або позбавлений на якийсь час права брати участь в заняттях Державної Народньої Ради лише постановою Державної Народньої Ради.

45. Закон цей вводиться в чинність з менту його опублікування.

Хрестоматія з історії держави і права України. В 2 т. Т. 2. Лютий 1917р.- 1996р. / за ред. В. Д. Гончаренка. Київ : Ін Юре, 1997. С. 88-95.