СТАТУТ «ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА» УКРАЇНИ 13 листопада 1917 року

§ 1. Назву «Вільне козацтво» мають тільки ті організації, які за­сновуються на підставі ухваленого Генеральним секретаріатом Укра­їнської Народної Республіки статуту «Вільного козацтва» на Україні.

§ 2. В селі чи місті, незалежно від кількості дворів, закладається тільки одна громада товариства «Вільного козацтва».

Голова Генерального секретаріату Винниченко, Генеральний писар Лотоцький

І Мета і район діяльності товариства

§ 1. Товариства під назвою «Вільне козацтво» закладаються на Україні для об'єднання громадян України без різниці національ­ності і полу.

Стоячи на ґрунті закріплення здобутків революції, товариства ставлять своєю метою фізичний і духовний розвиток своїх членів, громадянське виховання їх і підтримування спокою на Україні. Під час війни «Вільне козацтво» бореться з дезертирством, при демо­білізації вживає всіх заходів, щоб не був порушений порядок та спокій населення, охраняє громадянка добро мешканців від зни­щення їх і грабування.

§ 2. Для здійснення своїх завдань товариства організовують зі­брання, лекції, курси, читання, подорожі; дбають про поширення книжок, газет і взагалі літератури; видають журнали, брошури, за­кладають власні бібліотеки; улаштовують концерти, вистави, орга­нізують хори, гімнастичні курси і спортивні регулярні вправи.

Для охорони громадського спокою і добробуту товариства за­кладають кінні і піші муштрові отряди козаків і козачої молоді, по- жарні дружини і інші організації.

§ 3. Товариства мають права юридичної особи і можуть всіма за­конними способами здобувати і відчужувати права маєткові, в тім числі право власності і інші права в майні нерухомім, зав'язувати умови, приймати на себе обов'язки, позивати і відповідати на суді, а також приймати жертви і одержувати спадщину по заповітах.

§ 4. Всі існуючі на Україні закони і розпорядження законної вла­ди як для окремих членів товариства, так і для всього товариства в цілому обов'язкові і ніяких постанов, котрі суперечили б сим за­конам і розпорядженням, товариства встановляти не можуть.

Дата затвердження статуту.

II Про членів товариства

§ 5. До товариства може бути обраний кожен мешканець України не молодше 16 років, не обмежений в правах карним зако­ном, який визнає статут і буде йому безумовно коритися.

У в а г а: Ті козаки, що на дійсній військовій службі, можуть бути тільки співробітниками, котрі працюють в товаристві в часи вільні від службових обов'язків.

§ 6. Коли місцеве населення найде потрібним заснувати това­риство «Вільного козацтва», ініціатори цієї організації підбира­ють членів-учредителів не менше 20 чоловік, які затверджують­ся волосною народною управою (в містах - міською управою). Затверджені громадою 20 чоловік учредителів надалі переводять техніку організації товариства «Вільного козацтва». Згідно статуту товариства, список членів-учредителів сповіщається повітовому комісарові. Останній має право протесту проти кожного з учреди- телів. Підставність протесту вирішує повітова управа.

§ 7. Члени товариства діляться на дійсних, почесних і співро­бітників.

§ 8. Дійсними членами вважаються учредителі товариства, а також ті, що прийняті надалі зборами громади товариства; чле­ни приймаються зборами простою більшістю голосів присутніх членів по заяві і за рекомендацією трьох членів товариства, які і відповідають перед товариством за вчинки рекомендованого їми кандидата.

§ 9. Почесними членами обираються загальними зборами гро­мади товариства ті особи, котрі положили особливі заслуги пе­ред товариством і громадянством, по заяві 10 членів, більшістю 2/3 присутніх на зборах членів.

§ 10. Члени виходять з складу товариства: а) з своєї волі, б) якщо на протязі трьох місяців не заплатять членських внесків, в) коли їх буде виключено з громади постановою загальних зборів громади товариства за порушення статуту або за інші вчинки, а також по­становою повітової народної управи (в містах - міської управи). Загальні збори громади товариства знімають питання про виклю­чення членів по мотивованій заяві одного з членів товариства, во­лосної народної управи (в містах - міської управи) або повітового чи губерніального комісара.

§ 11. Дійсні і почесні члени беруть участь з правом рішучого го­лосу в усіх зібраннях і закладах громади товариства. Співробітники мають право дорадчого голосу в усіх зібраннях і закладах товариства.

III Організація товариства

§ 12. В селі чи місті, незалежно від кількості дворів, закладаєть­ся громада товариства «Вільного козацтва».

У в а г а: В кожному населеному місці має закладатися тільки одна громада «Вільного козацтва».

§ 13. Справами громади порядкують: «) загальні збори, б) рада громади та в) ревізійна комісія.

§ 14. Загальні збори визначають характер і напрямок діяльності громади в свойому районі згідно з завданням § 1; розглядають що­річно справоздання та обрахунки, вибирають урядових осіб і ви­рішують питання про вибори і виключення членів, а також і інші питання. Загальні збори скликає рада не менше як два рази на рік. Надзвичайні збори відбуваються, коли найде це потрібним рада, або ревізійна комісія, або 1/10 частина членів громади; на випадок відмови раді: скликати загальні збори, їх скликає ревізійна комісія.

§ 15. Загальні збори вибирають щоразу з-поміж себе голову зборів і писаря: сих обов'язків не можуть виконувати члени ради і члени ревізійної комісії і козацька старшина.

§ 16. Справи на загальних зборах вирішуються більшістю голо­сів присутніх членів; коли голоси поділяються рівно, голос голови дає перевагу; вибори почесних членів і виключення членів рішаєть­ся 2/3 присутніх членів таємним голосуванням (кульками чи запис­ками). Вибори ради відбуваються також таємним голосуванням.

§ 17. Загальні збори вважаються дійсними, коли є присутніх 1/2 членів громади.

§ 18. Якщо збори громади не відбудуться за браком потрібного числа членів, то вже другі збори для обговорення тих же питань повинні бути скликані не пізніше двох тижнів і вважаються пра­вомочними і при меншому числі членів, але не менше як 1/10 всіх членів громади.

§ 19. Рада громади складається з п'яти членів: голови, його товариша, писаря, його товариша і скарбника.

§ 20. Членами ради і старшинами можуть бути тільки повноліт­ні члени громади.

§ 21. Ревізійна комісія складається з трьох членів, обраних на загальних зборах.

§ 22. Голова і його товариш, члени ревізійної комісії і другі ви­борні особи вибираються на один рік. Для заміни всіх виборних на той же строк вибираються кандидати в числі, назначеному загаль­ними зборами.

§ 23. Рада збирається в призначені для цього дні або коли її скличе голова, чи по заяві не менше як двох членів ради.

§ 24. Рада є представник громади і повинна бути на місці осідку громади, виконувати постанови зборів і порядкувати всією діяль­ністю громади.

§ 25. Рада відповідає за цілість грошових сум і майна громади.

§ 26. Ревізійна комісія має право, коли найде потрібним, роби­ти ревізію грошових сум, книжок і всього майна громади і обов'яз­ково не менше одного разу на рік.

§ 27. Усякі акти, умови, довіреності від імені товариства мусять бути підписані трьома членами ради, в тім числі і писарем. Всякі інші переписки - двома членами.

§ 28. Громади «Вільного козацтва», які заснувались по селах і містах, об'єднуються в волосні, повітові і губерніальні громади.

§ 29. Волосні громади порядкують справами товариства в ра­йоні волості, повітові - в районі повіту, губерніальні - в районі гу­бернії.

§ 30. Ради громад - волосних, повітових та губерніальних скла­даються з 5 членів: голови, його товариша, писаря, його товариша і скарбника, котрі вибираються на один рік. Крім того, в склад 'їх входять: в волосну раду - курінний і представник од волосної на­родної управи (в містах - міської управи), в повітову - полковник і представник повітової народної управи і в губерніальну - кошо­вий отаман і представник губерніальної народної управи.

§ 31. Ревізійні комісії - волосні, повітові і губерніальні склада­ються з трьох чоловік, котрі вибираються на один рік.

§ 32. Для заміни всіх виборних осіб, показаних в § 30 і 31, оби­раються кандидати в числі, визначеному загальними зборами.

§ 33. Справами громад - волосних, повітових та губерніаль­них порядкують: а) загальні збори, б) ради громад та в) ревізійні комісії.

§ 34. Загальні збори ради визначають характер та напрям діяль­ності громади в своєму районі, згідно з § 1 розглядають щорічно справоздання та обрахунки і вибирають урядових осіб і вирішу­ють інші питання.

§ 35. На загальних зборах громади сільської (в містах - міської) обираються представники в загальні збори - волосні, повітові та губерніальні по розчоту: до волосних - один представник од кож­них 50 чоловык громади, до повытових - один од 100 членів (але не менше одного представника від кожної громади). Загальні губер­ніальні збори складаються з представників, обраних на загальних зборах по одному од кожної волості.

Увага: вибори переводяться одночасно з виборами волосної ради.

§ 36. Представники на загальні збори волосні, повітові і губер­ніальні обираються на один рік. До кожного представника обира­ється заступник.

IV Організація військова

§ 37. В кожній громаді можуть закладатися з членів громади товариства, кінні і піші отряди вільних козаків, котрі звуться му- штровою сотнею незалежно від кількості козаків.

§ 38. Козаки муштрової сотні вносяться в список дійсних коза­ків сотні тільки по витриманні іспиту в знанні статуту та інструк­ції, коли вони зарекомендували себе як активні і корисні для гро­мади члени. До того ж часу вони лічаться кандидатами. Іспит сей робить старшина сотні. По видержанні іспиту в знанні статуту і ін­струкції при зачисленні козака дійсним членом муштрової сотні, козак складає в руки старшини урочисту присягу.

§ 39. В склад сотні увіходять ті члени громади, що заклада­ють сотню, а надалі приймаються зборами сотенної козацької ра­ди простою більшістю голосів присутніх членів, по рекомендації трьох козаків сотні.

§ 40. Козаки виходять з сотні в випадках, передбачених § 10 сьо­го статуту, а також тоді, коли їх виключено буде загальними збора­ми козаків за порушення статуту, інструкції і інші вчинки.

§ 41. Порядкують справами сотні: а) сотенні козацькі збори і б) сотенна старшина в складі сотника, підсотника і писаря.

§ 42. Компетенція і порядок розв'язання справ на сотенних ко­зацьких зборах опреділяються §§ 13, 14, 15, 16, 17 сього статуту.

§ 43. Сотенна старшина обирається сотенними козацькими зборами і затверджується, окрім сотників, загальними зборами всієї громади. Сотника загальні збори громади представляють на затвердження полковника.

§ 44. Зборами обирається бунчужний, скарбник, складник і на випадок походу обозний і кашовар.

§ 45. Кожна сотня ділиться на чоти, чота на рої, рої на зони по 4-6 чоловік зона. На чолі чоти стоїть чотник (старший або моло­дий урядник), роя - ройовий (молодший урядник або приказний), зони - зонний (приказний), котрі вибираються зборами козаків і затверджуються сотенними.

§ 46. Сотні (що заснувалися по селах і містах в межах волості) об'єднуються в курінь.

§ 47. Справами куреня порядкують: а) збори представників ко­заків куреня по 1 од 25 козаків і б) старшина куреня в складі курін­ного, його заступника і писаря.

§ 48. Збори козаків куреня скликаються не менше як один раз на рік, вони: а) вибирають курінного, його заступника і писаря, б) розглядають щорічні справоздання старшини та обрахунки і ви­рішують інші питання, що торкаються куреня.

§ 49. Курінна старшина вибирається зборами представників куреня і затверджується, окрім курінного, волосною громадою; курінного ж волосна рада представляє на затвердження кошово­му отаманові.

§ 50. Курені повіту об'єднуються в полк.

§ 51. Справами полку порядкують: а) збори представників ко­заків полку (по 1 від 50 козаків) і б) полкова старшина в складі пол­ковника, його товариша і писаря.

§ 52. Збори козаків полку вирішують питання, показані в § 48 п. б.

§ 53. Полкова старшина обирається сотниками і курінними і затверджується, окрім полковника, повітовою громадою. Пол­ковника ж повітова громада представляє на затвердження гене­рального секретаря справ внутрішніх.

§ 54. Полки губернії об'єднуються в кіш.

§ 55. Справами коша порядкують: а) збори представників коза­ків (по 1 од 100) і б) кошова старшина в складі кошового отамана, його 2 товаришів і писаря.

§ 56. Збори коша вирішують питання, показані в § 48 п. б.

§ 57. Кошова старшина обирається курінними і полковника­ми і затверджується генеральним секретарем справ внутрішніх по представленню губернської громади.

§ 58. На чолі всіх об'єднаних кошів стоїть генеральний секре­тар внутрішніх справ або його товариш, для сього призначений Генеральним секретаріатом.

§ 59. Сотник, курінний, полковник і кошовий отаман, в поряд­ку підлеглості мають право усувати тимчасово підвладну старши­ну, повідомлючи про се старшину вищої посади. Останній такі по­станови представляє на затвердження тієї ради, в склад якої він входить.

§ 60. Генеральний секретар внутрішніх справ, чи його товариш, має право усунути з посади кожного з козацької старшини, крім кошового, останнього може змістити Генеральний секретаріат.

§ 61. Про заснування муштрової сотні при організації «Вільного козацтва» рада товариства повинна оповістити повітову народну управу, повітового комісара. Останній сповіщає Генеральне секре­тарство внутрішніх справ, а старшина доносить громаді.

§ 62. Сей же порядок додержується також при об'єднанні со­тень у курені, куренів у полки і полків у коші.

§ 63. Діяльність муштрових сотень по охороні порядку на міс­цях переводиться під керівництвом відповідних органів місце­вої влади (начальника міліції, комісара), коли сотня виступає на охорону разом з міліцією, а у випадках негайних, при відсутності представників місцевої влади, коли сотня виступає самостійно під керівництвом своєї старшини, в таких випадках козацька старши­на, виступаючи з козаками на охорону, повідомляє одночасно про це місцеву адміністрацію, звертаючись до неї за вказівками і роз­порядженням.

§ 64. Трус, арешти і т. ін. «Вільне козацтво» має робити тільки по дорученню відповідних органів влади адміністративної чи судової.

§ 65. Вимагання адміністративної влади про допомогу по охо­роні порядку і спокою як для окремих козаків, так і для муштрових сотень, куренів, полків і кошів обов'язково.

§ 66. За допомогу по охороні громадського спокою «Вільне ко­зацтво» ніякої плати не одержує.

§ 67. Докладно права і обов'язки як окремих козаків, так і ко­зацької старшини встановлюються особ[лив]ою інструкцією, за­твердженою генеральним секретарем внутрішніх справ.

§ 68. Всякі питання, які не можуть бути розв'язані товариством, передаються на розглядання до вищої організації в порядку підля­гання.

V Кошти

§ 69. Кошти товариства складаються: «а) з членських вкладок, б) жертв, субсидій і в) доходів з вистав, концертів, відчитів, видав­ництва і т. ін.

§ 70. Дійсні члени щомісячно вносять до скарбниці громади, до якої вони належать, вступні і щомісячні внески, розмір яких опре- діляється загальними зборами.

§ 71. Рада кожної громади щомісяця пересилає 25 % своїх при­бутків до волосної скарбниці, кожна волосна рада пересилає 25 % своїх прибутків у повітову скарбницю, повітова рада стільки ж пе­ресилає до губерніальної скарбниці.

УІ Діловодство

§ 72. Кожна рада сільська, місцева, волосна, повітова, губерні­альна, а також кожна сотня, курінь, полк і кіш мають своє діловод­ство, котрим керує писар. Мають свої печатки і прапори.

VII Скасування товариства

§ 73. Кожна громада може бути скасована постановою загаль­них зборів громади більшістю 2/3 голосів. Крім того, постановою повітової народної управи можуть бути скасовані сільська і волос­на громади, постановою губерніальної народної управи - сільська, волосна і повітова громади; генеральним секретарем справ вну­трішніх - сільська, волосна і повітова громади; Генеральним секре­таріатом - губерніальна громада.

При скасуванні громади порядок розпорядження всім майном і діловодством її визначається загальними зборами громади.

Вістник Генерального Секретаріату Української Народньої Республіки. 1917. № 4. (9 грудня);

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. В 2 т. Т 1. 4 берез- ня-9 грудня 1917р. / Відп. ред. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 1996. С. 435-440.