Статут про військову повинність (1 січня 1874 р.) (Витяги)

1. Захист престолу та батьківщини є священний обов'язок кож­ного російського підданого. Чоловіче населення, без різниці стану підлягає військовій повинності.

4. Грошовий викуп від військової повинності і заміна охочим не допускається.

5. Збройні сили держави складаються з постійних військ та ополчення. Це останнє скликається лише в надзвичайних обста­винах воєнного часу.

10. Вступ на службу по призовах розв'язується жеребом, який виймається один раз на все життя. Особи, які по номеру вийнятого ними жеребка не підлягають вступові у постійні війська, зарахову­ються в ополчення.

11. До жереба призивається щороку один тільки вік населення, саме молоді люди, яким з 1 жовтня того року, коли набір прова­диться, минув 21 рік від роду.

12. Особам, які задовольняють певні умови освіти, надаєть­ся відбути військову повинність без жереба, як вільноопреді- ляючиєся, на підставі правил, викладених у розділі XII цього статуту.

17. Загальний строк служби в сухопутних військах для всту­паючих по жеребу визначається в 15 років, з них 6 років дійсної служби і 9 років в запасі...

18. Загальний строк служби у флоті визначається в 10 років, з яких 7 років дійсної служби і 3 роки в запасі.

20. Зазначені в попередніх 17 і 18 статтях строки служби вста­новлюються власне для мирного часу; під час же війни перебува­ючі в сухопутних військах і у флоті повинні залишатись на службі доти, доки того вимагатиме державна потреба.

36. Державне ополчення складається з усього незарахованого в постійні війська, але здатного носити зброю чоловічого населен­ня, від призовного (ст. 11) до 43-річного віку включно. Від призову в ополчення не звільняються до цього віку і особи, звільнені з за­пасу армії і флоту.

Хрестоматія з історії держави і права України. В 2 т. Т. 1. З найдавніших часів до початку XX ст. Київ : Ін Юре, 1997. С. 263.