Словник термінів з історії держави і права на літеру М

МАГІСТРАТУРА (лат.) - 1) у Давньому Римі - вищі держав­ні посади, а також сукупність осіб, що обіймає їх; 2) у ряді бур­жуазних держав - сукупність чиновників, особливо судейських;

3) термін здійснення обов'язків магістра, державного чиновника.

МАГНАТ (лат. - багата, знатна людина) - у деяких країнах Європи (головним чином, Польщі, Україні, Литві, Угорщині) - крупний феодал, землевласник, капіталіст (наприклад, фінансо­вий магнат).

МАЖОРИТАРНА СИСТЕМА (фр. - більшість) - у виборчо­му праві порядок визначення результатів голосування, при якому обраним вважається кандидат, що одержав більшість голосів в окрузі.

МАЙОРАТ - передача земельного володіння в руки одного, частіше старшого сина; залишення без спадщини всіх інших.

МАЙОРДОМ - у франків за МеровінгІв керівник королівсь­кого двора.

МАККАРЕНА-ВУДА ЗАКОН, АБО ЗАКОН ПРО ВНУТ­РІШНЮ БЕЗПЕКУ - прийнятий у 1950 р. у США антикомуніс­тичний закон, який фактично проголошував усіх комуністів "агентами CPCP".

МАККАРТИЗМ - реакційна політична течія в США в 50-ті рр. XX ст., шо виступала за посилення "холодної війни", розпа­лювання антикомуністичної істерії. Назва пов'язана з іменем се­натора Дж. Маккарті, який очолював комісію з розслідування антиамериканської діяльності.

МАЛЕ ЖЮРІ - колегія присяжних в Англії з 12-ти чоловік, яка розглядала справу і виносила вердикт про винність або не­винність обвинувачуваного.

МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ - орган, створений Петром І у 1722 р. для контролю над українськими землями, що входили до складу Російської імперії. Скасована в 1727 р., відновлена в 1764 р., остаточно припинила свою діяльність у 1786 р.

МАНУФАКТУРА - капіталістичне підприємство, засноване на розподілі праці і ручній ремісничій техніці.

МАРКА - сусідська община у франків, яка колективно воло­діла землею, а ЇЇ члени були рівноправними вільними селянами- воїнами.

МАРКГРАФИ - у феодальній Німеччині безпосередні васали імператора, що мали землі в його домені.

МАРНІСТЬ ДОГОВОРУ - у договірному праві поняття, яке обумовлює право перегляду договору, що настає в таких випад­ках: а) при загибелі речі, з існування якої сторони виходили; б) при відпадінні мети укладення договору; в) при різкій зміні умов на момент виконання договору.

МАРШАЛ - начальник кінноти у франків.

МАТРІАРХАТ (лат. mater-матъ, рід + влада). Основні озна­ки матріархату: домінуюче становище жінки в суспільстві, наслі­дування майна І посад по жіночій лінії, матрілокальний шлюб (чоловік жив в общині жінки).

МЕР (лат. - більший, старший) - голова муніципалітету, у де­яких країнах - муніципального управління.

МЕРОПХИ - категорія селян у феодальній Сербії, що були особисто й економічно залежні, але зберігали деякі юридичні права (могли судитися в державному суді зі своїм паном тощо).

МЕТРОПОЛІЯ (грецьк. - мати ї місто) - держава, що володіє колоніями і здійснює над ними політику панування, експлуатації.

МИР - 1) назва сільської общини на Русі і в Україні аж до XX ст; 2) цивільне життя (як протилежність монашеськкому життю й життю військових).

МИРОВИЙ СУД - у ряді держав нижча ланка судової систе­ми. Мировий суд як суд першої інстанції розбирав справи про малозначні крилгінальні злочини, проводив попередні слухання великих кримінальних справ і розглядав у спрощеному порядку дрібні справи. Мирові суди вперше були створені в Англії ( у XIV в.), пізніше - у Північній Америці і Франції, у 1864 р. - у Росії. Складалися з дільничих мирових судців і з'їзду мирових су­ддів (апеляційна інстанція). Обиралися повітовими земськими зборами, а в містах - міськими управами терміном на 3 роки з осіб, що мали у власності нерухомість на суму не менше 3000 ка­рбованців і задовольняли вимогам ряду інших цензів. У 1889 році були ліквідовані, їх повноваження в повітах були передані земсь­ким начальникам, а в містах - міським судцям.

МИРОВІ СУДДІ - за Тюдорів в Англії їм належала влада на місцях: призначали нижчих чиновників, мали права контролю за діяльністю шерифів, проводили попередні розслідування тяжких кримінальних злочинів.

МИТНИЙ СОЮЗ - утворений у 1834 р. союз, до якого увійш­ли 18 німецьких держав, котрі домовилися скасувати тарифи й мито на товари, що ввозилися.

МИТНИК - князівська людина, яка збирала торговельні мита і була наділена у зв'язку з цим правом: порушувати кримінальні справи, підгримувати обвинувачення, представляти інтереси держави в судовому процесі.

МІЛІЦІЯ (лат. - військо) - створені населенням загони для підтримання порядку в певній місцевості. Якщо стисло, то полі­ція - від держави, а міліція - від народу.

МІНІСТР БЕЗ ПОРТФЕЛЯ - член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган дер­жавного управління. Міністрами без портфелю виступають полі­тичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду депутатами їх фракцій у парламенті.

МІНОРАТ - передання майна у спадок молодшому синові.

МІСДИМШОР - категорія злочинів у Англії, до якої нале­жать менш тяжкі кримінальні злочини, що історично походили від цивільних правопорушень.

МІСНИЦТВО - система розподілу посад у феодалів Руської держави XIV ст. з урахуванням походження, службового стано­вища предків.

МІСТОТИ - наймані робітники у Візантії.

МІЧНИК - князівський дружинник, судовий виконавець.

МІЩАНИН (польск. - городянин) - 1) у дореволюційній Росії - особа міського стану, що включав у себе дрібних торговців, ре­місників, нижчих службовців; 1) з кінця XIX ст. з'явилося перено­сне значення - людина з дрібними інтересами і вузьким кругозо­ром.

МОЖНОВЛАДЦІ, АБО МОЖНІ - великі землевласники у феодальній Польщі. Пізніше перетворились у стан магнатів.

"МОЛОДЕ ОФІЦЕРСТВО" - молодші і середні офіцери японської армії, вихідці з дрібнобуржуазного середовища. Були незадоволені тим, що не мали доступу до командних посад. Ста­ли базою японського фашизму.

МОЛОДША СТАРШИНА - козацька старшина, яку складали військові служителі.

МОНАРХ - одноосібний голова держави, що одержує владу, як правило, у спадок.

МОНОГАМІЯ (грецьк. - один + шлюб) - одношлюбність, форма шлюбу, тривалий союз одного чоловіка з однією жінкою. Історично склалася в епоху розпаду первісного ладу, а у деяких народів - у новітні часи.

МУЖІ - вільні общинники-воїни, учасники народних зборів у східних слов’ян. У Київській Русі - дружинники, що управляють господарством, прибічники князя.

МУНІЦИПАЛІТЕТ (лат. - місто з правом самоврядування) - виборний орган місцевого самоврядування, який займається пи­таннями місцевого господарства, благоустрою, лікарень, ∣ ті кіп

МУШКЕНУМ - у Стародавньому Вавілоні нижча верства на­селення, власники-орендарі царської землі.