Система законодавства ЗУНР.
По - перше, законодавчий процес у ЗУНР був покладений на УНРаду, яка видавала статути, відозви, прокламації і закони.
По - друге, в умовах польської агресії, законодавча діяльність УНРади гальмувалась військовими діями, переїздами урядових установ.
4.1. джерела права.
Конституційне право. Конституційними актами ЗУНР стали:
1) «Тимчасовий основний закон» (13.11.1918 р., 5 артикулів
(статей):
- визначав назву держави;
- її територію;
- суверенітет;
- представницькі органи;
- герб, прапор.
2) Проект договору між Найвищою радою держав Антанти і Польщею про автономний статус Галичини під польською адміністрацією впродовж 25років (20.11.1919р.):
а) однопалатний Сейм з обмеженою компетенцією;
б) губернатор з виконавчими повноваженнями.
3) Проект уряду ЗУНР «Основи державного устрою Галицької Держави» (поданий у Лігу Націй 30.04.1921 р.).
- ЗУНР - президентська республіка.
4) Наприкінці 1920 р. на замовлення уряду видатний правник С.Дністрянський підготував приватний проект КонституціїЗУНР:
- Народна палата - найвищий орган влади ЗУНР, обирається на 4 роки.
- Народна палата розподілялася на три національні курії;
- Народні збори; народна комора; президент - обиралися на 4 роки.
- Рада держави (міністерства) - керівництво цивільними справами;
- місцева влада зосереджувалася в окружних повітових,
громадських заступницьких органах, обраних на 4 роки.
5) Закон «Про Виділ УНРади» (4.01.1919р.) - колегіальний орган влади з 9 чоловік. на чолі з президентом.
6) Закон «Про державну мову» (15.02.1919 р.):
- державна - українська мова, а іншим гарантувалася державна підтримка та захист.
7) Закон «Про громадянство та правовий статус чужинців» (8.04.1919 р.):
а) визначав громадянами всіх осіб за їхнім бажанням і власноручною заявою, поданою до 20.04.1919 р. В іншому разі вони вважалися чужинцями;
б) регулювалася державна служба в ЗУНР.
4.3.
цивільне право.Закон «Про вивласнення великих табулярних посілостей»:
- започаткував аграрну реформу;
- встановлював порядок конфіскації земель великих землевласників (у поміщиків не більше 200 моргів (1 морг - 0, 57 га.).
4.4. земельне, освітянське, виборче законодавство.
Закон «Про земельну реформу» (14.04.1919 р.):
а) конфіскація земель поміщиків, церков, монастирів та ін.;
б) створювався єдиний земельний фонд ЗУНР;
в) не мали права на отримання землі: засуджені за дезертирство з УГА; за злочини проти держави; громадяни інших держав;
г) компенсацію тим, хто втратив землю внаслідок націоналізації (відбиралися землі без компенсації: у власників, що воювали проти ЗУНР; землі, що становили державну власність Австро - Угорщини; набуті спекуляцією в роки світової війни);
д) інші земельні питання мав вирішити майбутній Сейм.
13 лютого 1919 р. - Закон «Про основи шкільництва» (поряд з державними українськими школами створювались приватні та національні навчальні заклади).
14 квітня 1919 р. - Виборчий закон:
- пропорційна система виборів до Сейму;
- активне виборче право - 21 р., пасивне - 28 р.;
- категорії осіб, що позбавлялися виборчого права: а) повністю або частково недієздатні; б) раніше засуджені за кримінальні злочини; в) раніше засуджені за злочини проти виборчої системи;
г)особи, які більше двох разів засуджувалися за зловживання спиртними напоями.
У цілому передбачалося провести повну кодифікацію українського права в ЗУНР. Але не вистачило фахівців, не сприяли цьому й умови. Тому і далі в державі діяли норми кримінального, цивільного та процесуального кодексів Австро - Угорщини.
4.4. карне право.
У галузях кримінального і процесуального права в ЗУНР використовувалось австрійське законодавство. Для розробки власного не було ані професійних юридичних кадрів, ані часу.