Розділ ВОСЬМИЙ Про земельні суди, про кордони і межі, про копи
1.Перш за все розпочинають королівською постановою із власноручним підписом його величності: якщо хто із перелічених у цьому артикулі станів захоче відібрати в іншого його землі, порушуючи кордони або межі, той, кому вкаже суд, мусить присягнути сам із шістьма свідками.
2.Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння.
3. Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхідно виїжджати на місце.
4. Про встановлення кращих кордонів.
5. Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віросповідання.
6. А хто може з державців судитися у копному суді.
7. Як мають встановлюватися роки для розгляду спорів про землю.
8. Якби хто кому зіпсував кордон або межу.
9. Про спільний ліс і про просіки.
10. Якби кордоном між маєтками була річка.
11. Якби хто затопив своїм ставком інший ставок або луки.
12. Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега.
13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути заборонено вижем, щоб під загрозою застави не вивозив врожаю до рішення суду.
14.Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи.
15.Якби хто паплюжив свідків.
16.Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків.
17.Про введення у володіння маєтком за борг або з якої-небудь іншої причини.
18.Якби за погодженням обох сторін маєток було передано до рук господаря, а господарь віддав би цей маєток кому у держання до винесення судового рішення, а той цей маєток розорив.
19.Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим маєтком, перед судом поділили його і поділ оформили письмово, то такий поділ мусить мати вічну силу.
20.Якби було призначено рок для розгляду справи без загрози програти його у випадку неявки, і одна із сторін з’явиться, а інша не з’явиться, тоді сторону, що з’явилася, має бути уведено у володіння тим, з приводу чого порушено в суді справу.