Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків» (лютий 1956 р.)

(Витяги)

...Як же могло статися, що в умовах радянського соціалістичного ладу виник і поширився культ особи Сталіна з усіма його

негативними наслідками?

При розгляді'цього питання треба мати на увазі як об'єктивні,

конкретні історичні умови, в яких проходило будівництво соціалізму в СРСР, так і деякі суб'єктивні фактори, пов'язані з особистими

якостями Сталіна.

...Протягом більш як чверті століття Радянська країна була

єдиною країною, що прокладала людству шлях до соціалізму. Вона

була подібна до обложеної фортеці, яка перебувала в капіталістичному оточенні. Партія повинна була виховувати весь народ у дусі

постійної пильності і мобілізаційної готовності перед лицем зовнішніх ворогів.

...Ця складна міжнародна і внутрішня обстановка вимагала

залізної дисципліни, безустанного підвищення пильності, найсуворішої централізації керівництва, що не могло не позначитися негативно на розвитку деяких демократичних форм. У ході запеклої

боротьби з усім світом імперіалізму нашій країні доводилося йти на

деякі обмеження демократії, виправдані логікою боротьби нашого

народу за соціалізм в умовах капіталістичного оточення.

...Перебуваючи тривалий період на посту генерального секретаря ЦК партії, Й.В.Сталін разом з іншими керівними діячами

573

активно боровся за перетворення в життя ленінських заповітів. Він

був відданий марксизмові-ленінізмові, як теоретик і визначний

організатор очолив боротьбу партії проти троцькістів, правих опортуністів, буржуазних націоналістів, проти підступів капіталістичного оточення. У цій політичній та ідейній боротьбі Сталін здобув

великий авторитет і популярність. Проте з його ім'ям стали неправильно пов'язувати всі наші великі перемоги. Успіхи, досягнуті

Комуністичною партією і Радянською країною, вихваляння на

адресу Сталіна запаморочили йому голову. В цій обстановці почав

поступово складатися культ особи Сталіна.

Розвиткові культу особи сприяли у величезній мірі деякі індивідуальні якості Й.В.Сталіна, на негативний характер яких вказував

ще В.І.Ленін. Наприкінці 1922 р. Ленін звернувся з листом до

чергового з'їзду партії, в якому говорилося:

«Тов. Сталін, зробившись генсеком, зосередив у своїх руках

безмежну владу, і я не певен, чи зуміє він завжди досить обережно

користуватися цією владою». В додатку до цього листа, написаному

на початку січня 1923 р., В.І.Ленін знову повертається до питання

про деякі нетерпимі для керівника особисті якості Сталіна. «Сталін

надто грубий, — писав Ленін, — і цей недолік, цілком терпимий

серед нас і в стосунках між нами, комуністами, стає нетерпимим на

посаді генсека...»

...Великої шкоди справі соціалістичного будівництва, розвиткові демократії всередині партії і держави завдала помилкова формула Сталіна про те, що нібито в міру просування Радянського

Союзу до соціалізму класова боротьба буде дедалі більше й більше

загострюватись. Ця формула вірна тільки для певних етапів перехідного періоду, коли розв'язувалось питання «хто — кого?», коли

йшла вперта класова боротьба за побудову основ соціалізму, була

висунута на перший план у 1937 р., в момент, коли соціалізм уже

переміг в нашій країні, коли експлуататорські класи та їх економічна база були ліквідовані. На практиці ця помилкова теоретична

формула стала обгрунтуванням найгрубіших порушень соціалістичної законності і масових репресій.

Саме в тих умовах створилося, зокрема, особливе становище

для органів державної безпеки, яким виявилось величезне довір'я,

бо вони мали перед народом і країною безсумнівні заслуги в справі

захисту завоювань революції. Протягом тривалого часу органи державної безпеки виправдували це довір'я, і їх особливе становище не

викликало будь-якої небезпеки. Справа змінилася після того, коли

контроль над ними з боку партії і уряду був поступово підмінений

особистим контролем Сталіна, а звичайне здійснення норм правосуддя нерідко підмінювалось його одноособовими рішеннями.

г

новище ще більше ускладнилось, коли на чолі органів державної

безпеки опинилася злочинна банда агента міжнародного імперіалізму Берія. Були допущені серйозні порушення радянської законності і масові репресії. В результаті підступів ворогів були обмовлені

і невинно потерпіли багато чесних комуністів і безпартійних радянських людей.

...Безумовно, факти говорять про те, що Сталін винен у багатьох беззаконнях, які чинились особливо в останній період його

життя. Він застосовував часом у цій боротьбі негідні методи, порушував ленінські принципи і норми партійного життя. В цьому

полягала трагедія Сталіна. Але все це разом з тим утруднювало й

боротьбу проти беззаконь, які тоді чинилися, бо успіхи будівництва

соціалізму, зміцнення СРСР в обстановці культу особи приписувалися Сталіну.

Хрестоматія з історії України. Посібник

для вчителів / В.І. Червінський, В.Є.Кругляков, В.В.Пилипенко та ін.; Заред. В.І.Червінського. - К., 1996. - С. 313-315.