ПЕРЕДМОВА

У пропонованому виданні подано тлумачення основної тер­мінології юридичної науки від найдавніших часів до сьогодення законодавства провідних країн світу в їх історичному розвитку з курсів трьох провідних історико-правових дисциплін, що вив­чаються у юридичних закладах вищої освіти України і на юри­дичних факультетах, а також понять з новітньої повсякденної юридичної практики.

Знання юридичної номенклатури різних часів і народів да­ють змогу побачити її еволюцію в розвитку, полегшують процес виявлення шляхів запозичень, взаємовпливів правових культур, сприяють уникненню вживання застарілої термінології і збага­ченню професійної мови модерною (сучасною), інтернаціональ­ною (міжнародною) термінологією.

Величезна інформативність та політико-правова значимість трьох найважливіших історико-правових дисциплін, які дають знання основ більшості галузевих юридичних дисциплін, теорій, концепцій, доктрин, у яких порушуються проблеми виникнення, становлення і розвитку держави і права, визначають ту обста­вину, що ІД113К, ІД11У та IBДІЇ, як правило, вивчаються на пер­ших курсах юридичних ЗВО чи юридичних факультетів. Саме на перших курсах у студентів починають формуватися навички юридичного мислення, здібності самостійного аналізу правових текстів, пояснення сутності і змісту їх правових принципів, ін­ститутів, тлумачення правових норм, тобто ті найважливіші про­фесійні якості, які необхідні кожному висококваліфікованому юристу. Саме на перших курсах студенти роблять перші «проби пера», готують перші виступи на студентських наукових конфе­ренціях, публікують свої перші замітки, повідомлення і статті юридичного змісту, авторам яких необхідний широкий запас професійної лексики, щоб уникати тавтологій, архаїзмів, повторів тощо.

Однак вивчення трьох базових історико-правових дисциплін ускладнене початком опанування колосальним державно-право­вим понятійним апаратом, прийомами і способами систематизації правового матеріалу, його порівняльно-історичного аналізу. Ус­пішне вивчення політико-юридичних та правових проблем з най­давніших часів до наших днів вимагає знання загальної істо­ріографії як регіональної, країнознавчої, так і вузь ко портретної: де, коли і ким у найбільш розвинутій формі були викладені ті чи інші політико-правові ідеї, сформульовані найбільш впливові концепції держави і права тощо. Окрім термінології історико- юридичного змісту «Глосарій юридичних термінів і понять» міс­тить також велику кількість матеріалів з теорії держави і права та конституційного права.