Оголошення уряду Чехословацької Республіки про введення в дію Закону № 329/1938 «Про повний зміст приписів про автономію Підкарпатської Русі»; додаток до оголошення; текст закону (Витяги)

(12 грудня 1938 р. Прага.)

Уряд Чехословацької Республіки, згідно з § 3 конституційного закону № 328 36. з. та р. від 22 листопада 1938 р. про автономію Підкарпатської Русі, оголошує повний текст приписів про автоно­мію Підкарпатської Русі, вміщений у додатку до цього оголошення.

Додаток до урядового оголошення № 329/1938 36. з. та р. про автономію Підкарпатської Русі.

Національні Збори, виходячи з того факту, що південно-кар­патські русини добровільно приєдналися до Чехословацької Республіки і що їхній території була забезпечена найширша авто­номія, згідно з договором, укладеним у Сен-Жерменен-Ле 10 ве­ресня 1919 р., і § 3 конституційної грамоти, ухвалили цей закон.

Розділ перший Частина перша Вступні положення Стаття І

Конституційний суд вирішує і про те, чи закони сойму Підкарпатської Русі відповідають засаді статті І закону № 121 36. з. та р. від 29 лютого 1920 р., яким впроваджується конституційна грамота Чехо-Словацької Республіки.

Стаття II

Члена (заступника) конституційного суду, якого до цьо­го часу призначав президент республіки за пропозицією сойму

Підкарпатської Русі, призначає уряд Підкарпатської Русі. Поки так не станеться, конституційний суд виконує свої обов'язки у по­передньому складі і згідно з попередніми приписами.

Стаття III

(1) Закони, оголошені до дня конституювання сойму Під­карпатської Русі, хоч і належать до справ, які підлягають зако­нодавчій владі сойму Підкарпатської Русі, поширюються і на те­риторію Підкарпатської Русі, якщо із самого закону не випливає інше.

(2) Якщо у законах, які ухвалені Національними Зборами, йдеться про детальне врегулювання шляхом закону або розпоря­дження і про питання, які належать до правочинності законодав­чих і урядових органів Підкарпатської Русі, ці органи компетентні вирішувати ці питання.

(3) Урядову та виконавчу владу на території Підкарпатської Русі у справах, які належать до компетенції Підкарпатської Русі до цього часу, з 11 жовтня 1938 р.

Стаття IV

Постанови статей I-III, а також і ст. V, абз. 4, частини першої та положення частини другої цього конституційного закону, утворю­ють складову частину конституційної грамоти. Супровідні закони, про які йдеться у цьому законі, не утворюють складової частини конституційної грамоти.

Стаття V

(1) Вибори до першого сойму Підкарпатської Русі відбудуться протягом п'яти місяців з дня опублікування цього закону... актив­не виборче право мають ті, кому на день виборів минуло 21 рік, на кожні 20.000 жителів певної національної групи припадає один мандат і що обмеження пасивного виборчого права, які містяться у § 6 цит. закону, на ці вибори не поширюються.

(2) Про дійсність виборів до першого сойму Підкарпатської Русі вирішує виборчий суд.

(3) Перше засідання сойму Підкарпатської Русі президент республіки скликає протягом місяця після виборів у місці, яке визначить уряд Підкарпатської Русі. Засіданням першого сойму Підкарпатської Русі і до виборів його президії керує уповноваже­ний партії, яка на виборах отримала найбільшу кількість голосів. Поки сойм не ухвалить регламент, він керується подібним регла­ментом палати депутатів Національних Зборів.

(4) Члени уряду Підкарпатської Русі, які утворюють складову частину центрального уряду, призначаються президентом респуб­ліки за пропозицією президії сойму Підкарпатської Русі, якщо той конституйований.

Стаття VI

(1) Цей закон набирає чинності з дня опублікування.

(2) На день опублікування цього закону скасовуються всі за­кони та постанови, які суперечать його положенням та зміненій конституційній грамоті.

Стаття VII

Цей закон впроваджують у дію всі члени уряду.

Частина друга

Зміна конституційної грамоти

Глава І

Загальні положення

§ 1

(1) Підкарпатська Русь є автономною складовою частиною Че- хо-Словацької Республіки.

(2) Остаточну назву автономної території південно-карпат­ських русинів визначить закон сойму Підкарпатської Русі.

§ 2

(1) Офіційну та викладацьку мови на території Підкарпатської Русі визначить закон сойму Підкарпатської Русі.

(2) Представники чеського народу, а також установи, суди, кор­порації, громадські органи та інші організації на території Чехії та Мораво-Сілезії можуть у стосунках з установами, судами та інши­ми громадськими органами вживати чеську мову. Для дітей чеської та словацької національностей зберігається право на школи з чесь­кою та словацькою мовами викладання.

(3) Мовні права, забезпечені меншостям у договорі між вели­кими та союзними державами і Чехо-Словацькою Республікою, підписаному у Сен-Жермен-ен-Ле 10 вересня 1919 р., залишаються недоторканими.

§ 3

На території Підкарпатської Русі крайова належність установ­люється законом. Умовою набуття крайової належності є право на проживання в будь-якому селі Підкарпатської Русі, Державна на­лежність набувається автоматично через крайову належність.

Глава II Законодавча влада

§ 4

(1) Національні Збори виконують законодавчу владу для цілої території Чехо-Словацької Республіки у питаннях:

1) конституційної грамоти, її складових частин, а також і в пи­таннях, які регулюють діяльність спільних законодавчих, урядових та виконавчих органів;

2) стосунків Чехо-Словацької Республіки із закордоном, оголо­шення війни та укладання миру, торговельної і тарифної політики, експорту та імпорту;

3) національної оборони;

4) державного громадянства, еміграції, імміграції, подорожніх паспортів;

5) валюти, мір та ваг, патентів, охорони зразків і охоронних знаків, вимірювання та картографії;

6) митниць;

7) транспорту;

8) пошти, телекомунікації, поштової ощадної каси і чекової служби;

9) спільного бюджету, спільного заключного рахунку, держав­ного боргу і схвалення позик на спільні потреби держави та їх ви­користання;

10) податків, мит та сплат, якщо вони, згідно з § 18 цього зако­ну, йдуть на покриття загальнодержавних видатків;

11) монополій, спільних державних підприємств, установ та організацій.

12) правове врегулювання господарських та фінансових пи­тань, які потрібні для забезпечення однакових конкурентних умов підприємницької діяльності.

(2) На підставі згоди сойму Підкарпатської Русі, Національні Збори можуть у конкретних випадках вирішувати й інші спільні питання.

§ 5

(1) До чинності ухвал Національних Зборів у справі зміни кон­ституційної грамоти і взагалі конституційних законів, якщо б ця зміна стосувалася державно-правового положення Підкарпатської Русі треба, щоб більшість, визначена в конституційній грамоті, мі­стила в собі і відповідну кваліфіковану більшість членів палати де­путатів, обраних на території Підкарпатської Русі.

(2) Для законів у справах, наведених у § 4, абз. 1, № 12 треба, щоб більшість, визначена у конституційній грамоті, містила в собі і відповідну більшість членів обох палат, обраних на території Підкарпатської Русі.

§6

Члени обох палат Національних Зборів, обрані на території Підкарпатської Русі, мають право голосувати лише у випадках ухвалення справ, наведених у § 4 цього закону.

§ 7

(1) Закон, ухвалений Національними Зборами у справах, наве­дених у § 4 цього закону, відноситься до Підкарпатської Русі лише тоді, якщо про це в ньому виразно наведено.

(2) У такому випадку закон має бути опублікований у первісно­му тексті мовою Підкарпатської Русі.

§ 8

У постійному комітеті, як члени так і їхні заступники, бу­дуть пропорційно представляти членів обох палат Національних Зборів, обраних на території Підкарпатської Русі.

§ 9

(1) У всіх справах, що не наведені у § 4 цього закону, зако­нодавчу владу на території Підкарпатської Русі виконує сойм Підкарпатської Русі, обраний загальним, прямим і таємним голо­суванням з принципом пропорційного представництва.

(2) Сойм Підкарпатської Русі ухвалить конституцію Підкар­патської Русі у межах правового ладу Чехо-Словацької Республіки.

(3) Зміну території Підкарпатської Русі, згідно з § 33 консти­туційної грамоти, можна здійснити тільки за згодою двотретинної більшості сойму Підкарпатської Русі.

(4) До міжнародних договорів, які належать до культурних, ві­росповідних та господарських питань, винятково підкарпаторусь- ких і які належать у розумінні абз. 1 до компетенції Підкарпатської Русі, необхідна згода сойму Підкарпатської Русі.

(5) Положення § 47 і § 48, абз. 1 та 3 конституційної грамоти стосуються й законів сойму Підкарпатської Русі.

(6) Положення §§ 20,23-26 конституційної грамоти поширю­ються і на членів сойму Підкарпатської Русі на всій території Чехо­Словацької Республіки.

Глава III Урядова та виконавча влада § 10

Більшість, яка потрібна у розумінні § 57 конституційної грамо­ти для обрання президента республіки, мусить містити у собі від­повідну більшість членів Національних Зборів, обраних на терито­рії Підкарпатської Русі. У випадку, коли такої більшості неможливо було б досягнути, обрання відкладається на 14 днів, а якщо б у цей час не дійшли до згоди, обрання відбувається більшістю, визначе­ною у § 57 конституційної грамоти.

§ 11

(1) Урядову та виконавчу владу на території Підкарпатської Русі у справах, наведених у § 4 цього закону, виконують органи Чехо­Словацької Республіки, крім справ, наведених у § 4, абз. 1, пп. 4, 6, 7, 8, 10 і 12 цього закону.

(2) На підставі взаємного порозуміння відповідних міністерств у конкретних випадках можна регулювати спільні питання.

§ 12

(1) У рішеннях центрального уряду республіки та в підписанні його актів члени уряду Підкарпатської Русі братимуть участь лише тоді, якщо йдеться про справи, що стосуються Підкарпатської Русі.

(2) Якщо урядовий розпорядок (§ 84 конституційної грамоти) стосується Підкарпатської Русі, його підпише щонайменше один член уряду, який представляє Підкарпатську Русь.

§ 13

(1) Службовці центрального державного управління на тери­торії Підкарпатської Русі прийматимуться на службу переважно з числа місцевого населення Підкарпатської Русі.

(2) До спільних центральних установ, закладів та підприємств буде прийнята кількість населення Підкарпатської Русі, яка відпо­відає кількості її місцевих жителів.

(3) На території Підкарпатської Русі буде розміщено контингент військових частин всіх родів військ та служб, що відповідає кількості її населення. Місцевих жителів Підкарпатської Русі буде відряджено переважно до тих військових частин, які розміщені на її території і підпорядковані відповідному командуванню Підкарпатської Русі.

§ 14

(1) Підкарпатській Русі, її установам і органам, забезпечується пропорційне представництво у всіх спільних центральних устано­вах, радах, комісіях, комітетах і т. ін.

(2) Підкарпатській Русі, її установам і органам забезпечується пропорційне представництво у міжнародних організаціях, уніях, радах, комітетах, комісіях і т. ін., в яких Чехо-Словацька Республіка отримала або отримає представництво.

§ 15

(1) У справах, вказаних у § 4, абз. 1, пп. 4, 6, 7, 8, 10 та 12, як і в інших справах, не вказаних у § 4 цього закону, урядову та вико­навчу владу виконують автономні органи Підкарпатської Русі.

(2) У справах, вказаних у § 4, абз. 1, пп. 6 та 10, діють крайові органи за приписами спільних міністерств.

(3) Ведення господарства державних транспортних підприємств (§ 4, абз. 1, пп. 7 та 8 цього закону) регулюється за принципом, що Підкарпатська Русь веде господарство самостійно та за свій рахунок.

(4) Справи загальнодержавного та спільного інтересу будуть вирішуватися порозумінням відповідних органів. З цією метою можна утворити і спільні органи.

(5) Урядову і виконавчу владу на території Підкарпатської Русі виконує уряд Підкарпатської Русі, відповідальний перед соймом Підкарпатської Русі.

§ 16

Судову охорону проти адміністративних органів Підкарпат­ської Русі у питаннях, які належать у розумінні § 15 цього закону до їхньої компетенції, надає у вищому адміністративному окрузі вищий адміністративний суд у Празі, в сенаті, що визначений для Підкарпатської Русі.

Глава IV

Судова влада § 17

(1) Судочинство на території Підкарпатської Русі виконують суди, утворені на цій території. У вищому адміністративному окрузі надає охорону вищий суд у Брні, в сенаті, що визначений для Підкарпатської Русі.

(2) Всюди, де четверта глава конституційної грамоти говорить про врегулювання окремим законом, мається на увазі закон сойму Підкарпатської Русі.

Глава V

Спільні видатки § 18

(1) На покриття видатків спільних справ, враховуючи і службу державного боргу, призначається прибуток з мита, монополій та спільних державних підприємств та прибуток з побічних податків, які визначають законом Національні Збори.

(2) Для відчуження маєтку, який, згідно з § 4, абз. 1, п. 11 пе­реходить у власність краю, треба отримати згоду Національних Зборів.

§ 19

Підкарпатська Русь, її мешканці, установи та підприємства бра­тимуть участь у річних видатках загальнодержавного бюджету...

Розділ Другий Стаття І

(1) Адміністрація губернатора та віце-губернатора Підкарпат­ської Русі, канцелярія губернатора Підкарпатської Русі та губерні­альна рада розпускаються.

(2) Функцію губернатора Підкарпатської Русі, оскільки на неї були перенесені функції міністерств, уряду або інших установ (ор­ганів), а також функцію крайової установи для Підкарпаторуської території, уряд Підкарпатської Русі може своїм розпорядженням перенести на інші установи (органи).

(3) Для установи (органу), на яку, згідно з абз. 2, буде перенесе­на функція губернатора Підкарпатської Русі, не діють обмеження цієї функції, поставлені за обов'язок губернатору Підкарпатської Русі для користі інших установ та органів законом № 172 36. з. та р. від 26 червня 1937 р. про тимчасове врегулювання правового ста­тусу губернатора Підкарпатської Русі та відповідні організаційні постанови.

(4) Приписи закону про організацію політичного управління, які стосуються функції крайового президента, знову набирають повної чинності на території Підкарпатської Русі.

Стаття II

Положення ст. І розділу другого не мають характеру конститу­ційного закону.

12 грудня 1938 p. Прага

Історія державної служби в Україні. В 5-ти т. Т. 5. Документи і матеріали. Кн. 1.1914-1991 /Відпред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій. Київ : Ніка-Центр, 2009. С. 306-312.