<<
>>

Концепція нової Конституції України (Схвалена Верховною Радою Української РСР 19 червня 1991 року) (Витяг)

ЗАГАЛЬНОМЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ КОНЦЕПЦІЇ

1. Нова Конституція Республіки має гуртуватися на Декларації про державний суверенітет Української РСР, закріпити, розвивати і конкретизувати її положення.

Через всю Конституцію мають бути проведені ідеали правової держави.

2. В центрі уваги нової Конституції має бути людина як найви­ща соціальна цінність, її права і свободи та їх гарантії.

Основним об'єктом конституційного регулювання є відно­сини між громадянином, державою і суспільством. Регулювання Конституцією цих, а також інших відносин спрямоване на забез­печення умов життя, гідних людини, формування громадянською суспільства.

3. Конституція має визначити пріоритет загальнолюдських цінностей, закріпити принципи соціальної справедливості, утвер­дити демократичний і гуманістичний вибір народу України, чітко показати прихильність Української РСР загальновизнаним нор­мам міжнародного права.

4. Норми нової Конституції - норми прямої дії. Неприпусти­мою є відмова від їх застосування внаслідок відсутності конкрети­зуючих законів або інших нормативних актів.

5. Нова Конституція має бути стабільною. Для цього передба­чається жорсткий механізм її змін і доповнень.

6. Для забезпечення стабільності та ефективності Конституції має бути запроваджений інститут конституційних законів, поси­лання на які містимуться в тексті самої Конституції...

Здобуття незалежності України 1991. Історія проголошення, документи, свідчення. У 2 т. Т. 1. Житомир : Рута, 2011. С. 209-221.

Закон УРСР «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» (5 липня 1991 року) (Витяг)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Респуб­ліки постановляє:

I. Заснувати пост Президента Української Радянської Соціа­лістичної Республіки...

III. Встановити, що Президент Української РСР вступає на по­саду з моменту прийняття присяги.

До вступу Президента на поса­ду надані йому цим Законом повноваження виконуються тими ж органами і посадовими особами, які їх до цього виконували.

IV. Цей Закон ввести в дію з моменту його прийняття.

Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). 1991. № 33. Ст.445.

Закон УРСР «Про Президента Української РСР» (5 липня 1991 року) (Витяги)

Стаття 1. Відповідно до Конституції Української РСР Президент Української Радянської Соціалістичної Республіки є найвищою по­садовою особою Української держави і главою виконавчої влади.

Повноваження Президента Української РСР визначаються Конституцією Української РСР.

Стаття 2. Президентом Української РСР може бути громадя­нин Української РСР не молодший тридцяти п'яти років на день виборів.

Одна й та ж особа не може бути Президентом Української РСР більше двох строків підряд.

Президент Української РСР не може бути народним депутатом, займати будь-яку посаду у державних органах і громадських об'єд­наннях, а також в інших організаціях та займатися комерційною діяльністю.

Якщо особа, обрана Президентом Української РСР, є народним депутатом, то її депутатські повноваження припиняються з мо­менту вступу на посаду...

Стаття 3. Порядок проведення виборів Президента Української РСР визначається Законом «Про вибори Президента Української РСР»

Стаття 4. Президент Української РСР вступає на посаду з мо­менту прийняття присяги...

Присяга приноситься Президентом Української РСР не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після офіційного оголошення ре­зультатів виборів. Дату принесення присяги визначає Верховна Рада Української РСР...

Стаття 5. Президент Української РСР вправі брати участь у за­сіданнях Верховної Ради Української РСР, в обговоренні питань, внесених на її розгляд.

Президент підписує закон, прийнятий Верховною Радою Укра­їнської РСР, не пізніш як у десятиденний строк з дня передачі його на підпис.

У разі незгоди з законом Президент вправі не пізніш як у дво­тижневий строк повернути його із своїми запереченнями до Верховної Ради Української РСР для повторного обговорення і го­лосування.

Якщо Верховна Рада Української РСР більшістю голо­сів підтвердить раніше прийняте нею рішення, закон вважається прийнятим. Президент зобов'язаний підписати його у десятиден­ний строк з дня повторної передачі його на підпис.

Стаття 6. Президент Української РСР здійснює свої повнова­ження, спираючись на Кабінет Міністрів Української РСР, може створювати необхідні управлінські і консультативні структури.

Стаття 7. Президент Української РСР на основі і на виконан­ня Конституції і законів Української РСР в межах своєї компетен­ції видає укази, які є обов'язковими до виконання на території Української РСР.

Президент Української РСР має право скасовувати постано­ви і розпорядження Кабінету Міністрів Української РСР, Уряду Кримської АРСР, акти міністерств Української РСР, інших підві­домчих йому органів, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів Української РСР, а також зупиняти дію рішень органів ви­конавчої влади Союзу РСР на території Української РСР, якщо вони суперечать Конституції Української РСР і законам Української РСР.

Стаття 8. Президент не може передавати свої повноваження ін­шим особам або органам.

Стаття 9. Президент Української РСР користується правом не­доторканності...

Звання Президента зберігається за ним довічно...

Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). 1991. № 33, Ст.446.

<< | >>
Источник: Історія держави і права України : хрестоматія-практикум / М. Ю. Бурдін, Є. С. Логвиненко, І. А. Логвиненко; за заг. ред. О. М. Бандурки. Харків : Майдан,2021. 890 с.. 2021

Еще по теме Концепція нової Конституції України (Схвалена Верховною Радою Української РСР 19 червня 1991 року) (Витяг):

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -