Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 року)

Верховна Рада Української РСР,

ВИРАЖАЮЧИ волю народу України,

ПРАГНУЧИ створити демократичне суспільство, ВИХОДЯЧИ з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини,

ШАНУЮЧИ національні права всіх народів,

ДБАЮЧИ про повноцінний політичний, економічний, соціаль­ний і духовний розвиток народу України,

ВИЗНАЮЧИ необхідність побудови правової держави,

МАЮЧИ на меті утвердити суверенітет і самоврядування на­роду України,

ПРОГОЛОШУЄ

державний суверенітет України як верховенство, самостій­ність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її терито­рії та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

І. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Українська РСР як суверенна національна держава розвиваєть­ся в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

Українська РСР здійснює захист і охорону національної дер­жавності українського народу.

Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи окремих осіб переслідуються за законом.

II. НАРОДОВЛАДДЯ

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Рес­публіці.

Повновладдя народу України реалізується на основі Конститу­ції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР.

Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська органі­зація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.

III. ДЕРЖАВНА ВЛАДА

Українська РСР є самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя.

Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та зако­нів Республіки на своїй території.

Державна влада в Республіці здійснюється за принципом її роз­поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням зако­нів здійснюється Генеральним прокурором Української РСР, який призначається Верховною Радою Української РСР, відповідальний перед нею і тільки їй підзвітний.

IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Українська РСР має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР.

Підстави набуття і втрати громадянства Української РСР ви­значаються Законом Української РСР про громадянство.

Всім громадянам Української РСР гарантуються права і свобо­ди, які передбачені Конституцією Української РСР і нормами між­народного права, визнаними Українською РСР.

Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх грома­дян Республіки незалежно від походження, соціального і майно­вого стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характе­ру занять, місця проживання та інших обставин.

Українська РСР регулює імміграційні процеси.

Українська РСР виявляє турботу і вживає заходів щодо охоро­ни і захисту інтересів громадян Української РСР, які перебувають за межами Республіки.

V. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО

Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території.

Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторкан­ною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Українська РСР самостійно визначає адміністративно-терито­ріальний устрій Республіки та порядок утворення національно-ад­міністративних одиниць.

VE ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.

Народ України має виключне право на володіння, користуван­ня і розпорядження національним багатством України.

Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ре­сурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природ­ні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенці- ал, що створений на території України, є власністю її народу, ма­теріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки.

Вирішення питань загальносоюзної власності (спільної влас­ності всіх республік) здійснюється на договірній основі між рес­публіками- суб'єктами цієї власності.

Підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресур­си України згідно з законами Української РСР.

Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зов­нішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впрова­джує свою грошову одиницю.

Вищою кредитною установою Української РСР є Національний банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР.

Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, роз­ташовані на території Української РСР, вносять плату за викори­стання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів.

Українська РСР забезпечує захист всіх форм власності.

VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використан­ня природних ресурсів.

Українська РСР має свою національну комісію радіаційного за­хисту населення.

Українська РСР має право заборонити будівництво та припи­нити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, про ге­нофонд народу, його молодого покоління.

Українська РСР має право на відшкодування збитків, заподія­них екології України діями союзних органів.

VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Українська РСР є самостійною у вирішенні питань науки, осві­ти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національно- культурного розвитку.

Українська РСР забезпечує національно-культурне відроджен­ня українського народу, його історичної свідомості і традицій, на­ціонально-етнографічних особливостей, функціонування україн­ської мови у всіх сферах суспільного життя.

Українська РСР виявляє піклування про задоволення націо­нально-культурних, духовних і мовних потреб українців, що про­живають за межами Республіки.

IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА

Національні, культурні та історичні цінності на території Української РСР є виключно власністю народу Республіки.

Українська РСР має право на повернення у власність народу України національних, культурних та історичних цінностей, що знаходяться за межами Української РСР.

Українська РСР має право на власні Збройні Сили.

Українська РСР має власні внутрішні війська та органи держав­ної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР.

Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами Республіки.

Громадяни Української РСР проходять дійсну військову служ­бу, як правило, на території Республіки і не можуть використову­ватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере уча­сті у військових блоках і дотримується трьох неядерних принци­пів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

X. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює без­посередні зносини з іншими державами, укладає з ними догово­ри, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговель­ними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечен­ня національних інтересів Республіки у політичній, економічній, екологічній, інформаційній, науковій, технічній, культурній і спор­тивній сферах.

Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнарод­ного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвро­пейському процесі та європейських структурах.

Українська РСР визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Відносини Української РСР з іншими радянськими республіка­ми будуються на основі договорів, укладених на принципах рівно­правності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи.

Ця Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод. Принципи Декларації про суверенітет України використову­ються для укладання союзного договору.

Хрестоматія з історії держави і права України. В 2 т. Т. 2. Лютий 1917р.- 1996р. / за ред. В. Д. Гончаренка. Київ : Ін Юре, 1997. С. 685-689.