4.4. ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМЦЯ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ ТА ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ

Статтю 1565 "Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її такою, що померла" проекту Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р. сформульовано так:

"Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її такою, що померла, регулюються останнім з відомих особистих законів особи, що зникла".

Розглянемо, як зазначене питання регламентовано у двох міжнародних договорах України.

Ознайомимося зі ст. 25 "Визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою" Конвенції про правову допомогу і правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ від 22 січня 1993 р., укладеної в Мінську.

"1. У справах про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою і у справах про встановлення факту смерті є компетентними установи юстиції Договірної Сторони, громадянином якої була особа у той час, коли вона за останніми даними була жива, а щодо інших осіб — установи юстиції за останнім місцем проживання особи.

2. Установи юстиції кожної з Договірних Сторін можуть визнати громадянина іншої Договірної Сторони та іншу особу, яка проживала на її території, безвісно відсутньою або померлою, а також встановити факт її смерті за клопотанням зацікавлених осіб, які проживають на її тери

59

торії, права та інтереси яких засновані на законодавстві цієї Договірної Сторони.

3.

А тепер вивчимо ст. 23 "Оголошення померлим і встановлення факту смерті" Договору між Україною і Республікою Польща "Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах" від 27 травня 1993 р.:

"1. Оголошення особи померлою і встановлення факту смерті належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, громадянином якої та особа була в той час, коли за останніми відомостями була живою.

2. Суд однієї Договірної Сторони може оголосити громадянина іншої Договірної Сторони померлим або встановити факт його смерті:

за заявою особи, яка має намір реалізувати свої права, що вини кають з спадкових або майнових відносин між подружжям, відносно нерухомого майна особи, яка померла або загинула, якщо це майно знаходиться на території тієї Договірної Сторони, суд якої має винести рішення;

за заявою чоловіка (дружини) особи, яка загинула або померла, що проживає на час подання клопотання на території тієї Дого вірної Сторони, суд якої має винести рішення.

У справах про оголошення особи померлою і встановлення фак ту смерті застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, грома дянином якої була та особа на той час, коли за останніми відомостями була живою.

Рішення, винесене згідно з пунктом 2, має правові наслідки вик лючно на території тієї Договірної Сторони, суд якої виніс рішення".

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Закон, за яким в Україні визначається цивільна дієздатність іноземних грома дян та осіб без громадянства.

Особистий закон фізичної особи.

60

3. Ваше розуміння поняття "правосуб'єктність" із Загальної декларації прав лю дини.

Яких іноземних громадян можна визнати в Україні недієздатними або обме жено дієздатними?

Відмінності між Конвенцією СНД від 22 січня 1993 р. та Договором між Польщею і Україною від 27 травня 1993 р.

Чи можна нині іноземця в Україні визнати безвісно відсутнім або оголосити померлим?"Юридична особа—це організація, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати різних майнових і немайнових прав і виконувати обов'язки, бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному суді або в третейському суді. Юридична особа має цивільну

63

дієздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Дієздатність за обсягом, а також моментом виникнення і припинення збігається з правоздатністю. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а в разі коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації певного виду—з моменту видання компетентним органом постанови про утворення її. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає з моменту реєстрації. Правоздатність юридичної особи припиняється з ліквідацією її ".

Очевидно, в усіх країнах світу юридична наука і практика використовують поняття "юридична особа". А от законодавчі формулювання цього поняття існують не скрізь.

У нашому законодавстві існує кілька офіційно сформульованих дефініцій юридичної особи. Ознайомимося з ними.

"Юридичними особами визнаються об'єднання осіб, установи або організації, які можуть як такі набувати прав за майном, вступати у зобов'язання, позовувати і відповідати у суді" (ст. 13 Цивільного кодексу УСРР, затвердженого постановою ЦВК УСРР від 16 грудня 1922 р.).

"Юридичною особою визнається організація, яка має у власності, повному господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно, відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном і виступає у суді від свого імені.

Юридичні особи можуть мати майнові і особисті немайнові права і зобов'язання..." (витяг з п. 1 ст. 11 "Поняття юридичної особи" "Основ цивільного законодавства Союзу РСР і республік", прийнятих Верховною Радою СРСР 31 травня 1991 р.).

"Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами у суді, арбітражі або в третейському суді" (ст.

"Юридична особа—це особа, зареєстрована як платник податку на додану вартість, має індивідуальний податковий номер платника податку і здійснює операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг) для цільового використання на будівництво, реконструкцію, ремонт і обслуговування об'єктів, а також обладнання і транспортних засобів, а саме:

• замовник (забудівельник) будівництва, реконструкції, ремонту і обслуговування об'єктів;

64

особа, яка уклала договори (контракти) із замовниками (забу дівельниками) будівництва, реконструкції, ремонту і облаштування об'єктів;

особа, яка здійснює поставку обладнання і транспортних засобів, а також виконує роботи (надає послуги) для забезпечення і проведення щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку від повідно до додатку 2 до Закону — переможець тендеру, проведеного Організаційним комітетом Міжнародної ради координації діяльності з підготовки і проведення щорічних зборів Європейського банку реконст рукції і розвитку" (витяг з п. 2 Порядку ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг) для цільового використання на підготовку проведення у Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку у травні 1998 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. № 1343)