<<
>>

15.8. АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ

Зазначеному аспекту КпШС України відводить дві статті — 201 та 202.

Стаття 201. "Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України" сформульована так:

"Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України, проводиться в консульських установах України.

При реєстрації актів громадянського стану в консульських установах України застосовується законодавство України, якщо заінтересовані особи є громадянами України. Якщо заінтересовані особи є громадянами різних держав або не встановлено, громадянами якої держави вони є, то за їх згодою застосовується законодавство однією з держав, а в разі незгоди — за рішенням консула, який реєструє акт громадянського стану".

"Стаття 202. Визнання документів, виданих органами іноземних держав, на посвідчення актів громадянського стану

Документи, видані компетентними органами іноземних держав, на посвідчення актів громадянського стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні при наявності консульської легалізації".

У ст. 19 "Порядок реєстрації актів громадянського стану" Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" від 24 грудня 1993 р. № 3807 ХІІ зафіксовано:

"Порядок реєстрації актів громадянського стану дипломатичними представництвами і консульськими установами визначається Консульським статутом та Інструкцією про реєстрацію актів громадянського стану, яка затверджена Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством закордонних справ України".

224

У ст. 33 Консульського статуту встановлено: "Консул відповідно до законодавства України реєструє акти громадянського стану громадян України".

Консул приймає клопотання громадян України, які постійно проживають у його консульському окрузі, про внесення змін, виправлень та доповнень до записів актів громадянського стану, про відновлення втрачених записів, а також про зміни прізвищ, імен та по батькові і надсилає їх на розгляд компетентним органам.

Розглянемо ще дві статті Консульського статуту України, що стосуються актів громадянського стану:

"Стаття 34.

Після одержання відомостей про народження або смерть на морському чи на повітряному судні України якоїсь особи консул відповідно до чинного законодавства України реєструє акт про народження або смерть.

Стаття 35. Положення про порядок реєстрації консулом актів громадянського стану затверджується Міністерством юстиції України і Міністерством закордонних справ України".

Отже, саме у зв'язку з сім'єю та шлюбом найчастіше мають місце "кульгаючі правовідносини", тобто такі, які є чинними згідно із законодавством однієї країни і неправомірними — за законодавством іншої.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Поняття сім'ї.

Основні засади сімейного права, зафіксовані у Конституції України.

Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу, що містяться у сімейно му законодавстві України.

Яким стосункам подружжя — особистим чи майновим—законодавець світу, у тому числі України, приділяє більше уваги?

Чи можуть громадянка України та громадянин США укласти шлюб в Україні у консульстві США?

Чи можуть громадянин і громадянка України, які постійно проживають в Ук раїні, розірвати шлюб за кордоном, перебуваючи там у відрядженні чи на відпочинку?

Колізійні прив'язки щодо розірвання шлюбу в українському законодавстві.

Чи має право консул України встановлювати батьківство?

225

10. 9. Чи мають право іноземці усиновлювати українських дітей, які перебувають за кордоном?

Кому віддається пріоритет в усиновленні дітей?

Процедура усиновлення іноземцями дітей, які перебувають в Україні.

Чи втрачає усиновлена іноземцем дитина українське громадянство?

Над якими іноземцями, коли і як може встановлюватися опіка та піклуван ня?

Місце реєстрації актів громадянського стану громадян України, що прожи вають поза її межами.те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів".

Конвенція СНД від 22 січня 1993 р.

також присвячує окремі статті питанням спадкоємства. Вони сформульовані так:

"Стаття 44. Принцип рівності

Громадяни кожної з Договірних Сторін можуть спадкувати на територіях інших Договірних Сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і у тому ж обсязі, як і громадяни даної Договірної Сторони.

Стаття 45. Право спадкоємства

Право спадкоємства майна, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї статті, визначається за законодавством Договірної Сторони, на те риторії якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.

Право спадкоємства нерухомого майна визначається за законодав ством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

Стаття 46. Перехід спадщини до держави

Якщо за законодавством Договірної Сторони, яке належить застосовувати при спадкуванні, спадкоємцем є держава, то рухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, громадянином якої є спадкодавець у момент смерті, а нерухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, на території якої воно знаходиться.

Стаття 47. Заповіт

Здатність особи до складання і скасування заповіту, а також форма заповіту та його скасування визначаються за правом тієї країни, де запо

230

відач мав місце проживання в момент складання акта. Але заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недотримання форми, якщо остання задовольняє вимоги права місця його складання.

Стаття 48. Компетенція у справах про спадкоємство

Діловодство у справах про спадкоємство рухомого майна є компе тентними провадити установи Договірної Сторони, на території якої мав місце проживання спадкодавець в момент смерті.

Діловодство у справах про спадкоємство нерухомого майна є ком петентними провадити установи Договірної Сторони, на території якої знаходиться майно.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті застосовуються також при роз гляді спорів, що виникають у зв'язку з діловодством у справах про спад коємство.

Стаття 49.

Компетенція дипломатичного представництва або консульської установи у справах про спадкоємство

У справах про спадкоємство, у тому числі зі спадщинних спорів, дипломатичні представництва або консульські установи кожної Договірної Сторони є компетентними представляти (за винятком права на відмову від спадщини) без спеціальної довіреності в установах інших Договірних Сторін громадян своєї держави, якщо вони відсутні або не призначили представника.

Стаття 50. Заходи з охорони спадщини

Установи Договірних Сторін вживають відповідно до свого зако нодавства заходи, необхідні для забезпечення охорони спадщини, зали шеної на їх територіях громадянами інших Договірних Сторін, або для управління нею.

Про заходи, вжиті згідно з пунктом 1 цієї статті, негайно повідом ляється дипломатичне представництво або консульська установа Дого вірної Сторони, громадянином якої є спадкодавець. Зазначене представ ництво або установа можуть брати участь у виконанні цих заходів.

За клопотанням установи юстиції, компетентної вести діловодство у справі про спадкоємство, а також дипломатичного представництва або консульської установи заходи, вжиті відповідно до пункту 1 цієї статті, можуть бути змінені, скасовані або відкладені".

Положення про спадкоємство містяться і в Консульському статуті України. Процитуємо відповідні статті:

"Стаття 36. Консул вживає заходів для охорони майна, що залишилося після смерті громадянина України.

231

Якщо залишене майно повністю або частково складається з предметів, що можуть зіпсуватись, а так само при надмірній дорожнечі зберігання такого майна консул має право продати це майно і надіслати виручені гроші за належністю.

Стаття 37. Консул має право приймати спадкове майно для передачі спадкоємцям, які перебувають в Україні.

Стаття 38. Консул може приймати на зберігання гроші, коштовності, цінні папери і документи, які належать громадянам України.

У разі смерті особи, якій належало майно, здане на зберігання, до такого майна застосовуються положення статті 36 цього Статуту".

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Чи є окрема згадка про іноземний елемент у розділі Цивільного кодексу Ук раїни від 18 липня 1963 р., що стосується спадщини?

Як законодавство України визначає здатність особи до складання і скасуван ня заповіту?

Чи може громадянин України віком 14 років скласти заповіт?

Як нині вирішується питання про постійність проживання спадкодавця в Ук раїні?

Який закон щодо спадкоємства нерухомості є визначальним в Україні?

Який закон застосовується в Україні до іноземців у зв'язку з формою запові ту?

Якщо на території СНД, не склавши заповіту, помирає громадянин якоїсь іншої держави СНД і в нього немає спадкоємців, то кому дістанеться його рухоме і нерухоме майно?

Функції, які виконує консул України у справах, пов'язаних зі спадщиною

<< | >>
Источник: Дахно І. І.. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2004. — 312 с.. 2004

Еще по теме 15.8. АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ:

- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -