15.4. РОЗЛУЧЕННЯ
"Стаття 197. Розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами і шлюбів іноземних громадян між собою в Україні. Визнання розлучень, здійснених поза межами України
Розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами, а також шлюбів іноземних громадян між собою в Україні провадиться за законодавством України.
Розірвання шлюбів між громадянами України та іноземними громадянами, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживав поза межами України. Розірвання
213
шлюбів між громадянами України, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали поза межами України.
Розірвання шлюбів між іноземними громадянами, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні. Громадянин України, що проживає поза межами України, має право розірвати шлюб з одним з подружжя, який проживає поза межами України, незалежно від його громадянства, в судах України. У тих випадках, коли за законодавством України допускається розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського стану, шлюб може бути розірваний в консульських установах України.
Справи про розірвання шлюбу за заявами громадян України, які проживають поза межами України, можуть розглядатися в судах України за дорученням Верховного Суду України".
Звернімо увагу, що в останньому реченні вживається слово "можуть", а не "повинні" чи "розглядаються".
Це означає, що Верховний Суд може і не погодитися на розгляд такої справи в Україні. А якщо й погодиться, то без Верховного Суду не обійтися, бо буде потрібна його вказівка, який саме суд першої інстанції розглядатиме цю справу.Доречно зазначити, що ст. 29 Консульського статуту України надає консулу право укладати та розривати шлюб відповідно до законодавства України.
Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. питанням розірвання шлюбу відводить дві статті:
"Стаття 28. Розірвання шлюбу
У справах по розірванню шлюбу застосовується законодавство До говірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подання заяви.
Якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторо ни, а другий—іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.
Стаття 29. Компетентність закладів Договірних Сторін
У справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунк том 1 статті 28, є компетентними установи Договірної Сторони, грома дянами якої є подружжя на момент подання заяви. Якщо на момент по дання заяви обоє подружжя проживають на території іншої Договірної Сторони, то компетентними є також установи тієї Договірної Сторони.
У справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунк том 2 статті 28, компетентними є установи Договірної Сторони, на тери
214
торії якої проживають обоє подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий — на території іншої Договірної Сторони, у справах про розірвання шлюбу компетентними є установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя".
Стаття 45 КпШС України передбачає можливість визнання шлюбу недійсним, якщо його реєстрація відбувається без наміру створити сім'ю, тобто наявний фіктивний шлюб.
Зазначена Конвенція СНД містить ст. 30 "Визнання шлюбу недійсним". Вона сформульована так:
"1. У справах про визнання шлюбу недійсним застосовується законодавство Договірної Сторони, яке відповідно до статті 26 застосовувалося при укладенні шлюбу.
2. Компетентність установ у справах про визнання шлюбу недійсним визначається відповідно до статті 27"