Адвокатура Латвії

Організація адвокатури В Латвії юридичні професії регламентуються законодавчими актами, які приймає Сейм (парламент) Латвії. Крім Закону про адвокатуру, існують також закони про суд і нотаріат.

Юристи, які мають правову практику, ліцензуються міністерством юстиції Латвії з деякими, порівняно з адвокатами, обмеженнями прав. Загальні засади адвокатської діяльності Закон про адвокатуру регулює професійну і організаційну діяльність адвокатів. Адвокатура — невід'ємна частина правосуддя держави. Адвокат — професійний і незалежний її представник, який забезпечує юридичну допомогу окремим особам, бере участь у судових процесах і на попередньому слідстві, а також виконує інші юридичні дії. Тільки адвокати, які склали присягу (далі — присяжні адвокати), та їх помічники мають дозвіл виступати в суді, практикувати як адвокати. Адвокати — офіційні особи судової системи, які постають перед будьяким судом Республіки Латвія або перед агентством попереднього слідства, оскільки вони найняті обвинувачуваним чи іншими учасниками справи (клієнтами). Коли це передбачене законом, адвокати можуть призначатися головним суддею, керівником агентства попереднього слідства або Латвійською радою присяжних адвокатів. Роботу адвокатів регламентує рада присяжних. Верховний суд Республіки Латвія регламентує діяльність колегії присяжних адвокатів через процедуру реєстрації радою присяжних адвокатів та їх помічників, а також шляхом дисциплінарного впливу. Закон про адвокатуру передбачає, що для того, щоб стати присяжним адвокатом, необхідно: — бути громадянином Республіки Латвія; — досягти 25річного віку; — отримати вищу юридичну освіту в університеті Латвії або у будьякому іншому вищому закладі, який прирівнюється до нього; 150 — вільно володіти державною мовою; — протягом щонайменше 5 років пропрацювати на посаді судді, слідчого, обвинувача або займати іншу посаду у системі органів правосуддя; — викладачем курсу права на юридичному факультеті університету Латвії чи юристом в державній установі або місцевої влади, або в інших організаціях, агентствах, або в приватному бізнесі і отримати практичний досвід в застосуванні юридичних знань, чи помічником присяжного адвоката і провести в суді достатню кількість справ та скласти іспити, запропоновані радою присяжних адвокатів, і виявити на них свої знання і здібності.

Особи, які бажають бути прийнятими до присяжних адвокатів, повинні передати раді заяву і відповідні документи, котрі свідчать про те, що не існує жодних перешкод для прийняття. Згідно з процедурою має бути з'ясована попередня службова діяльність адвоката та його моральні якості. Список осіб, які подали документи, розсилається усім наставникам практикуючих присяжних адвокатів, в кожний судовий регіон. Якщо перевірка закінчилася з позитивним для претендента результатом, то рада таємним голосуванням простою більшістю голосів виносить рішення. Коли претендент на момент прийняття до присяжних адвокатів працює на посаді, яка перешкоджає обов'язкам адвоката, рада може прийняти рішення про прийняття лише після припинення попередньої діяльності. Рішення ради присяжних адвокатів про відхилення заяви про вступ з процедурних причин може бути оскаржене до суду згідно з процедурою, встановленою законом про адвокатуру. Якщо претенденту було відмовлено з істотної причини, то рішення ради не підлягає оскарженню. Особа, заява якої була відхилена радою із зазначених причин, може через шість місяців подати повторну заяву. В рішенні про прийняття рада присяжних визначає, в якому регіоні працюватиме присяжний адвокат та в якому судовому окрузі практикуватиме. 151 Присяжний адвокат приймає присягу такого змісту: "Присягаю бути вірним Латвії, чесно і впевнено виконувати закони держави, виявляти повагу до суду і державної влади; в своїй практиці не писати і не говорити нічого такого, що може зашкодити державі, суспільству, сім'ї і моралі, чесно виконувати обов'язки присяжного адвоката, оберігати і захищати інтереси особи, яка уповноважила мене чи осіб, яких я представляю, розуміючи, що за свої дії я відповідаю перед законом." Після присяги прізвище прийнятої особи заноситься до списку присяжних адвокатів, про що в офіційній газеті публікується повідомлення, інформується міністр юстиції, а новоприйнятому присяжному адвокатові видається свідоцтво. Структура та організація асоціації адвокатів Усі адвокати мають бути зареєстровані Латвійською асоціацією адвокатів.

Присяжні адвокати в своїй професійній діяльності є незалежними і керуються тільки законом. Вони можуть практикувати індивідуально або в асоціації з іншими присяжними адвокатами. Згідно з Законом про адвокатуру присяжні адвокати не можуть бути службовцями корпорацій. Вони є незалежними практикуючими особами, членами колегії присяжних адвокатів республіки. Колегія є незалежною професійною самоврядною асоціацією, що об'єднує усіх практикуючих адвокатів Латвії. Колегія бере на себе обов'язок сприяти підвищенню кваліфікації адвокатів, поширювати їх кращий досвід та ін. Для забезпечення матеріальної підтримки адвокатів колегія може засновувати спеціальні фонди, які утворюються з платежів адвокатів і грошових пожертвувань окремих громадян та юридичних осіб. Вона вправі контролювати і вивчати організацію захисту прав громадян та юридичних осіб, а також сприяти професійній діяльності адвокатів. В Латвії діє єдина колегія присяжних, а в кожному судовому окрузі є наставник практикуючих адвокатів. Органами колегії є: загальні збори, латвійська рада присяжних адвокатів, ревізійний комітет. 152 Загальні збори скликаються радою присяжних. На зборах визначається число членів ради; затверджуються звіти про її діяльність, про виконання бюджету попереднього року і бюджет на наступний рік; приймається статуї колегії, кодекс адвокатської етики, а також усе інше, пов'язане з внутрішніми справами колегії. Вибори до ради присяжних проводяться на загальних зборах після обговорення звітів про діяльність і про виконання бюджету попереднього року та після визначення числа членів, яких необхідно обрати до ради. Її голова, віцеголова і ревізійний комітет обираються таємним голосуванням простою більшістю голосів. Усі інші пигання вирішуються на загальних зборах простою більшістю присутніх і відкритим голосуванням. Новообрана рада починає виконувати обов'язки через два тижні після виборів. Рада присяжних адвокатів: приймає рішення про прийняття в члени присяжних адвокатів та їх помічників і про усунення з посади; складає списки присяжних адвокатів та їх помічників; стежить за професійною діяльністю присяжних адвокатів та їх помічників, розглядає скарги і інформації, що стосуються таких скарг, і застосовує дисциплінарні покарання; здійснює підготовку помічників присяжних адвокатів; визначає кількість присяжних адвокатів, необхідну для надання клієнтам юридичної допомоги в суді і в агентстві попереднього слідства; видає свідоцтва помічникам присяжних адвокатів, із зазначенням судів і агентств, де мають вони практикувати; вирішує організаційні питання колегії; призначає присяжних адвокатів і їх помічників для участі в розгляді кримінальних справ неплатоспроможних громадян або осіб, які з поважних причин не можуть оплатити послуги адвоката; надає допомогу через юридичні консультації неплатоспроможним особам; піклується про безперервне виконання функцій присяжних адвокатів і помічників, які померли або пропали безвісти, захворіли чи з інших причин не зділні вести справи своїх клієнтів; 15 визначає суму компенсації присяжному адвокату згідно з встановленою шкалою гонорарів в тих випадках, коли клієнт і адвокат не змогли дійти згоди і коли відсутня письмова угода; затверджує окружного наставника присяжних адвокатів; визначає процедуру та суму внесків присяжних адвокатів та їх помічників, необхідних для утримання колегії присяжних.

Рада присяжних за рекомендацією суду чи обвинувача, або за скаргою сторони, або з власної ініціативи може порушити дисциплінарну справу у зв'язку з порушенням адвокатом закону, нормативних актів, статуту колегії присяжних, інструкцій, що регулюють діяльність присяжних адвокатів, або кодексу етики. Держава і органи місцевої влади, суди, обвинувачі, агентства попереднього слідства мають сприяти підвищенню кваліфікації адвокатів шляхом продовження освіти; забезпечувати раду присяжних приміщеннями для практичних потреб, вивчення документів та зустрічей з клієнтами; забезпечувати коштами, необхідними для представництва в кримінальних справах і для надання допомоги незаможним особам за рішенням суду, керівника агентства попереднього слідства або ради присяжних. Державні установи зобов'язані прислухатися до думки ради присяжних щодо правильного застосування чинних законів, з огляду на те, що колегія присяжних є організацією, яка правомірна виражати погляди присяжних адвокатів. Колегія присяжних разом з її радою є незалежними, самоврядними структурами. Проте Верховний суд, міністерство юстиції контролюють діяльність їх членів. Рада присяжних публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про осіб» внесених у список помічників присяжних адвокатів, повідомляє про це міністра юстиції і наставника практикуючих присяжних адвокатів. Вона може дозволити помічникам вести справи у Верховному суді тільки за погодженням з керівництвом останнього. Присяжні адвокати розпочинають практику лише після включення їх до відповідного списку. Рада присяжних сповіщає відповідні управління державного агентства фінансової інспекції 154 про постійні адреси своїх юридичних контор і про будьякі зміни в них. Справи для ведення присяжним адвокатом призначає головуючий суддя, керівник агентства попереднього слідства або ради присяжних тільки після погодження з наставником практикуючих присяжних адвокатів адвокатського судового регіону. Присяжні адвокати не можуть безпідставно відмовлятися виконувати визначені для них обов'язки.

За пропозицією Ради присяжних, міністра юстиції і міністра фінансів затверджується список гонорарів для присяжних адвокатів, який має бути доступним для публічної перевірки. Згідно зі списком суд присуджує гонорар стороні, що виграла справу. Присяжний адвокат має укладати із своїм клієнтом угоду про компенсацію. При її відсутності компенсація визначається згідно зі списком гонорарів. В своїй професійній діяльності присяжні адвокати є фінансово незалежними. Вони мають вести облік своїх гонорарів і витрат. Надходження від практики присяжного адвоката складаються з оплат клієнтами юридичної допомоги, які підлягають оподаткуванню. Рада присяжних визначає процедуру сплати і суму внесків присяжних адвокатів, необхідних для утримання колегії присяжних Фінансові операції Ради присяжних контролює ревізійний комітет. Міжнародні відносини асоціації адвокатів Латвійська колегія присяжних адвокатів з 1992 р є членом Міжнародної асоціації адвокатів. Асоціація латвійських присяжних адвокатів має свій кодекс етики 1988 p., який грунтується на Міжнародному кодексі етики Міжнародної асоціації адвокатів 1958 p., як і на Загальних принципах Об'єднаних Націй щодо ролі адвокатів. Кодекс етики містить основні принципи етичної поведінки, яких мають додержувати адвокати, що практикують в межах латвійської і міжнародної юридичних систем, законів Республіки Латвія, а також законів інших країн, в яких вони ведуть справи. 155 Іноземні адвокати можуть практикувати в Латвії відповідно до міжнародних угод. В законодавстві Латвії не передбачено створення багатонаціональних товариств, однак, відсутні перешкоди для співробітництва присяжних адвокатів Латвії з закордонними юридичними фірмами або юристами. Загальні засади професійної діяльності У професійній діяльності присяжні адвокати є незалежними і керуються тільки законом, який регулює надання ними громадянам юридичної допомоги. Особиста репутація, непідкупність і чесність — ці традиційні вимоги до адвокатської професії є передумовами відносин, що грунтуються на довір'ї.

У своїй діяльності, як і в особистому житті, адвокат має завжди уникати вчинків, які можуть зганьбити професію або кинути тінь на його репутацію. Адвокат повинен захищати свого клієнта сміливо, чесно і наполегливо. Довіра і особиста чесність з ним є фундаментальними принципами роботи присяжного адвоката. Він не повинен розкривати інформацію, отриману під час юридичної консультації, і після того, як припинив представляти клієнта і діяти від його імені. Присяжний адвокат не повинен розкривати таємниці свого клієнта не тільки під час ведення справи, а й після закінчення представництва в справі. Адвокат має дбати про дотримання цих вимог й його помічниками. Зайняття адвокатською практикою є несумісним з іншими професійними зайняттями. Законодавством Латвії дозволена індивідуальна або колективна реклама юридичних послуг. Діяти як адвокати або юридичні помічники і рекламувати послуги мають право тільки присяжні адвокати та їх помічники. Правила, що регулюють рекламу латвійських присяжних адвокатів та їх помічників, мають бути включені до статуту латвійської колегії присяжних адвокатів. Присяжні адвокати не можуть рекламувати або пропонувати юридичні послуги у тій галузі права, в якій вони недос 156 татньо обізнані. Зміст реклами не повинен принижувати або містити переваг перед колегами. Адвокат не може вдаватися до реклами в країнах, де це не дозволено. Присяжний адвокат не може відмовитись від ведення справи, якщо він попередньо дав на це згоду, не може поводитись так у випадку, коли клієнт неспроможний вдатися до послуг іншого адвоката, або коли існують інші обставини, які можуть призвести до того, що клієнт залишиться без юридичного представника. Адвокат може вийти із справи лише коли цього забажає клієнт і погодиться з ним, а за особливих умов, — за схваленням ради присяжних адвокатів. Присяжний адвокат не може виступати в суді як представник чи уповноважена особа проти його найближчих родичів, дружини (чоловіка), зведених братів і сестер або братів і сестер його матері і батька. Присяжні адвокати не можуть одночасно бути адвокатами і представниками протилежної сторони і не можуть її представляти. Присяжний адвокат не може брати участь в справі, якщо суддя або офіційна особа, пов'язана із справою, при виконанні посадових обов'язків є його чоловіком (дружиною), родичем по прямій лінії, незалежно від ступеня спорідненості, або родичем із перших трьох ступенів побічної спорідненості, або із перших двох ступенів спорідненості через шлюб. Позови Відповідно до процедур, встановлеі дисципліна них Законом про адвокатуру, присяжні адвокати несуть дисциплінарну і матеріальну відповідальність за свої неправомірні дії. Рада присяжних за рекомендацією суду чи обвинувача або за скаргою сторони, або з власної ініціативи може порушити дисциплінарну справу про порушення закону, нормативних актів, статуту колегії присяжних, інструкцій, які регулюють діяльність присяжних адвокатів, або кодексу професійної поведінки. При порушенні дисциплінарного процесу Рада присяжних має право на час розгляду справи відсторонити адвоката від виконання обов'язків. 157 За вчинення неправомірних дій або за невиконання обов'язків Рада присяжних роз'яснює адвокату помилковість його дій, а також може накласти одне з таких дисциплінарних заходів впливу: — попередити; — оголосити догану; — призначити інше місце практики або її заборонити в конкретній місцевості на строк до трьох років; — відсторонити від практики на строк не більше року; — звільнити адвоката. Рада присяжних може вимагати від адвоката прибути на її засідання, щоб дати усні пояснення. За відмову в цьому Рада може попередити адвоката або оголосити йому догану. Якщо протягом встановленого періоду присяжний адвокат не дає пояснень або не з'являється на засідання Ради без поважної причини, остання, виходячи з обставин справи й інформації, яку вона має у своєму розпорядженні, має прийняти рішення. В дисциплінарних процесах Рада присяжних вправі заслуховувати пояснення іншої сторони і отримувати висновки експертів, вимагати інформацію і документи від державних агентств і агентств місцевої влади, а також від інших організацій і приватних підприємств та їх офіційних представників. Рішення Ради, що стосуються дисциплінарних процесів, включаючи ті з них, в яких роз'яснюється помилковість дій адвокатів, можуть бути оскаржені згідно з процедурою, встановленою Законом про адвокатуру. Присяжний адвокат, чия діяльність призупинялася двічі, за таке ж саме порушення підлягає звільненню. Рада присяжних повинна повідомити міністра юстиції про відсторонення присяжного адвоката від практики на строк до одного року або про його звільнення. Відомості про припинення діяльності присяжного адвоката мають бути опубліковані в офіційній газеті. Відповідальність адвоката сяжних адвокатів. Клієнт в разі омани, недбальства і невірної професійної дії адвоката може подати скаргу до Ради при 158 Якщо присяжний адвокат порушив права клієнта, завдавши йому збитків, то клієнт має право вимагати компенсації у тій мірі, в якій адвокат повинен їх відшкодовувати. В цьому випадку адвокат несе відповідальність за збитки клієнта, коли вони завдані представництвом його помічника протягом першого року практики або веденням ним справи з дозволу патрона. Коли ж помічник присяжного адвоката отримав ліцензію від ради присяжних і веде справи самостійно, то перед клієнтом — персональну відповідальність. Кодекс етики встановлює, що відносини між адвокатами грунтуються на довірі й співпраці в інтересах клієнтів. Тому щодо своїх колег адвокат має поводитись відповідально, ввічливо і чесно. В розмовах з клієнтами чи іншими особами адвокат не повинен виражати негативного або зневажливого ставлення до своїх колег. У випадку, коли він отримав справу від іншого адвоката і має думку щодо захисту, яка відрізняється від думки свого попередника, клієнт має бути поінформований про це у формі, яка не зашкодить репутації і престижу колеги. На присяжного адвоката, який співпрацює з іноземним колегою, покладена підвищена відповідальність за виконання професійних обов'язків, оскільки закордонний колега більше потребує уваги, ніж місцевий. Так, він має бути поінформований щодо чинного законодавства, специфіки юридичної системи та у інших питаннях, пов'язаних з його професійною діяльністю.

<< | >>

↑

Источник: Святоцький О.Д., Медведчук В.В.. Адвокатура історія і сучасність. 1997

Еще по теме Адвокатура Латвії:

- Адвокатская этика - Адвокатура зарубежных стран - Адвокатура России - Адвокатура України -